Справа № 344/3388/23
Провадження № 1-кп/344/732/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255-1, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України та ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.307 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 29 серпня 2023 року продовжено щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_11 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 27 жовтня 2023 року включно.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжних заходів у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з посиланням на ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_8 не заперечили щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою останнього.
Захисник ОСОБА_7 заперечив клопотання прокурора, мотивуючи тим, що обвинувачена ОСОБА_11 має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що потребує догляду, а тому щодо неї слід змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Обвинувачена ОСОБА_11 підтримала позицію захисника, на запитання суду повідомила, що її син на даний час знаходиться під доглядом її матері, соціальними службами дитина не вилучалася.
Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 просили змінити ОСОБА_11 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.
Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , їх вік, стан здоров'я та майновий стан, наявність постійного місця проживання, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого ОСОБА_8 , який раніше судимий, та ОСОБА_11 , що згідно ст.89 КК України раніше не судима, суд враховує, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_8 є особливо тяжкими злочинами (ч.2 ст. 255-1, ч.3 ст. 307 КК України); інкриміновані ОСОБА_11 є тяжким злочином (ч.2 ст.307 КК України), на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо можливого незаконного впливу на свідків, що ще не допитувалися під час судового розгляду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому вони обвинувачуються, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Приймаючи до уваги вищенаведене, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, згідно якої, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ходорковський проти Росії» при оцінці позбавлення свободи будь-кого суд не обмежується проголошеними видимими цілями взяття та тримання під вартою, про які йдеться, але також розглядає істинні наміри та цілі, що стоять за ними. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
На даний час доводи сторони захисту про доцільність зміни запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_11 на цілодобовий домашній арешт з огляду на наявність на її утриманні малолітньої дитини не заслуговують на увагу, оскільки, як установлено у судовому засіданні, дитина знаходиться під опікою бабусі - матері обвинуваченої, отже, соціальними службами не вживалося заходів щодо цієї дитини як такої, що залишилася без нагляду.
На переконання суду, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 покладених на них обов'язків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_11 є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинувачених від суду.
Обставини, що слугували підставою застосування ОСОБА_8 та ОСОБА_11 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_11 у виді тримання під вартою доцільно продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 у виді тримання під вартою продовжити до 08 грудня 2023 року включно.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченої ОСОБА_11 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченої ОСОБА_11 у виді тримання під вартою продовжити до 08 грудня 2023 року включно.
Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_13