ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"03" жовтня 2023 р. Справа №924/728/23
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Мізику М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт", м. Теребовля Тернопільської області
до Приватного малого підприємства "Лідер", м. Хмельницький
про стягнення 377731,48 грн., з яких: 314776,24 грн. основного боргу, 62955,24 грн. штрафу
Представники сторін:
від позивача: Ватраль М.Д. в режимі відеоконференції
від відповідача: не з'явився
Рішення виноситься 03.10.2023р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: ТОВ "Ферозіт" звернувся до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з ПМП "Лідер" 377731,48 грн., з яких: 314776,24 грн. основного боргу, 62955,24 грн. штрафу.
В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки №РЕ/ХМ/0117/21 від 05.05.2021р.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить суд його задовольнити.
Відповідач свого представника в судове засідання не направляв.
Копії ухвал суду направлялись на адресу відповідача (вул. Прибузька, будинок 2, м. Хмельницький, 29000) та повертались на адресу суд з відміткою поштового зв'язку "адресат відсутній".
Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
В свою чергу, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
05.05.2021р. між ТОВ "Ферозіт" (Постачальник) та ПМП "Лідер" (Покупець) укладено договір поставки товарів №РЕ/ХМ/0117/21.
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується постачати і передати у власність Покупцю будівельні матеріали (Товар) для використання у господарській діяльності, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Згідно з п. 4.1 Договору розрахунки проводяться протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою Покупця.
Згідно п. 5.3 Договору, у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару, більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що за прострочення оплати Покупець сплачує Постачальнику 28% річних від простроченої суми.
Договір підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їхніх печаток.
Постачальником поставлено покупцю товар на загальну суму 894776,24 грн. згідно видаткових накладних: №ХМ000003226 від 18.05.2021р., №ХМ000003227 від 18.05.2021р., №ХМ000003230 від 18.05.2021р., №ХМ000003231 від 18.05.2021р., №ХМ000003228 від 18.05.2021р., №ХМ000003229 від 18.05.2021р., №ХМ000003281 від 19.05.2021р., №ХМ000003282 від 19.05.2021р., №ХМ000003586 від 25.05.2021р., № ХМ000003661 від 28.05.2021р., №ХМ000003893 від 02.06.2021р., №ХМ000004078 від 04.06.2021р., №ХМ000004638 від 17.06.2021р., №ХМ000004648 від 18.06.2021р., №ХМ000008341 від 06.09.2021р., №ХМ000008342 від 06.09.2021р., №ХМ000008343 від 06.09.2021р., №ХМ000008344 від 06.09.2021р., №ХМ000008345 від 06.09.2021р., №ХМ000008346 від 06.09.2021р., №ХМ000008347 від 06.09.2021р., №ХМ000008348 від 06.09.2021р., №ХМ000008349 від 06.09.2021р., №ХМ000008350 від 06.09.2021р., №ХМ000008351 від 06.09.2021р., №ХМ000008352 від 06.09.2021р., №ХМ00О008353 від 06.09.2021р., №ХМ000008354 від 06.09.2021р., №ХМ000008356 від 06.09.2021р., Х"ХМ000008392 від 07.09.2021р., №ХМ000008393 від 07.09.2021р., №ХМ000008394 від 07.09.2021р., №ХМ000008395 від 07.09.2021р., №ХМ000008396 від 07.09.2021р., №ХМ000008398 від 07.09.2021р., №ХМ000008399 від 07.09.2021р., №ХМ000008400 від 07.09.2021р., №ХМ000008401 від 07.09.2021р., №ХМ000008397 від 07.09.2021р., №ХМ000008468 від 08.09.2021р., №ХМ000008488 від 09.09.2021р., №ХМ000008756 від 14.09.2021р., №ХМ000008763 від 14.09.2021р., №ХМ000008774 від 14.09.2021р., №ХМ000008841 від 15.09.2021р., №ХМ000008932 від 16.09.2021р., №ХМ000008898 від 16.09.2021р., №ХМ000008982 від 17.09.2021р., №ХМ000009267 від 23.09.2021р., №ХМ000009469 від 28.09.2021р., №ХМ000009567 від 30.09.2021р., №ХМ000009809 від 07.10.2021р., №ХМ000009844 від 07.10.2021р.
Згідно акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2021 р. по 30.11.2021 р. заборгованість ПМП "Лідер" перед ТОВ "Ферозіт" станом на 30.11.2021 р. склала 494776,24 грн.
Акт підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їхніх печаток.
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2022 р. по 30.11.2022 р. заборгованість ПМП "Лідер" перед ТОВ "Ферозіт" станом на 30.11.2022 р. склала 314776,24 грн.
Акт підписаний представниками сторін, скріплений відтисками їхніх печаток.
Також у матеріалах справи наявні довіреності ПМП "Лідер" на отримання ТМЦ.
Згідно платіжних доручень за період з 06.07.2021 р. по 19.01.2022 р. ПМП "Лідер" сплатило ТОВ "Ферозіт" 580000,00 грн.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір №РЕ/ХМ/0117/21, відповідно до умов якого, постачальник (позивач) зобов'язався поставити покупцеві (відповідачу) товар, а покупець (відповідач) зобов'язався оплатити його на умовах цього договору.
Частиною 1 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 894776,24 грн. підтверджується видатковими накладними: №ХМ000003226 від 18.05.2021р., №ХМ000003227 від 18.05.2021р., №ХМ000003230 від 18.05.2021р., №ХМ000003231 від 18.05.2021р., №ХМ000003228 від 18.05.2021р., №ХМ000003229 від 18.05.2021р., №ХМ000003281 від 19.05.2021р., №ХМ000003282 від 19.05.2021р., №ХМ000003586 від 25.05.2021р., № ХМ000003661 від 28.05.2021р., №ХМ000003893 від 02.06.2021р., №ХМ000004078 від 04.06.2021р., №ХМ000004638 від 17.06.2021р., №ХМ000004648 від 18.06.2021р., №ХМ000008341 від 06.09.2021р., №ХМ000008342 від 06.09.2021р., №ХМ000008343 від 06.09.2021р., №ХМ000008344 від 06.09.2021р., №ХМ000008345 від 06.09.2021р., №ХМ000008346 від 06.09.2021р., №ХМ000008347 від 06.09.2021р., №ХМ000008348 від 06.09.2021р., №ХМ000008349 від 06.09.2021р., №ХМ000008350 від 06.09.2021р., №ХМ000008351 від 06.09.2021р., №ХМ000008352 від 06.09.2021р., №ХМ00О008353 від 06.09.2021р., №ХМ000008354 від 06.09.2021р., №ХМ000008356 від 06.09.2021р., Х"ХМ000008392 від 07.09.2021р., №ХМ000008393 від 07.09.2021р., №ХМ000008394 від 07.09.2021р., №ХМ000008395 від 07.09.2021р., №ХМ000008396 від 07.09.2021р., №ХМ000008398 від 07.09.2021р., №ХМ000008399 від 07.09.2021р., №ХМ000008400 від 07.09.2021р., №ХМ000008401 від 07.09.2021р., №ХМ000008397 від 07.09.2021р., №ХМ000008468 від 08.09.2021р., №ХМ000008488 від 09.09.2021р., №ХМ000008756 від 14.09.2021р., №ХМ000008763 від 14.09.2021р., №ХМ000008774 від 14.09.2021р., №ХМ000008841 від 15.09.2021р., №ХМ000008932 від 16.09.2021р., №ХМ000008898 від 16.09.2021р., №ХМ000008982 від 17.09.2021р., №ХМ000009267 від 23.09.2021р., №ХМ000009469 від 28.09.2021р., №ХМ000009567 від 30.09.2021р., №ХМ000009809 від 07.10.2021р., №ХМ000009844 від 07.10.2021р.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач розрахувався не вчасно та не в повному обсязі, сплативши за договором поставки №РЕ/ХМ/0117/21 від 05.05.2021р. 580000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями за період з 06.07.2021 р. по 19.01.2022 р.
Таким чином несплаченими залишились кошти в розмірі 314776,24 грн.
Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України, визначає як порушення зобов'язання.
Судом враховується, що за п. 4.1 договору розрахунки проводяться протягом 30 календарних днів від дати отримання товару уповноваженою особою Покупця.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
При цьому, згідно з п. 5.3 договору у випадку прострочення оплати вартості поставленого товару, більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару.
З огляду на те, що видаткові накладні датуються 2021 роком, суд приходить до висновку, що простроченою більше ніж на 30 календарних днів є заборгованість в розмірі 314776,24 грн.
Доказів сплати заборгованості в розмірі 314776,24 грн. відповідач не надав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 314776,24 грн. основного боргу та 62955,24 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного малого підприємства "Лідер" (вул. Прибузька, будинок 2, м. Хмельницький, 29000, код ЄДРПОУ 14148019) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ферозіт" (вул. Шевченка, будинок 171, м. Теребовля, Тернопільська область, Теребовлянський район, 48100, код ЄДРПОУ 37961273) 314776,24 грн. (триста чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят шість гривень 24 коп.) основного боргу, 62955,24 грн. (шістдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень 24 коп.) штрафу, 5665,97 грн. (п'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять гривень 97 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Повний текст складено 09.10.2023р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).
Суддя В.В. Димбовський
Віддрук. 4 прим.:
1- в справу,
2,3- позивачу (вул. Шевченка, будинок 171, м. Теребовля, Тернопільська область, Теребовлянський район, 48100 ; а/с 10880, Львів, 79002 ; ІНФОРМАЦІЯ_1) - простим,
4- відповідачу (вул. Прибузька, будинок 2, м. Хмельницький, 29000 ; ІНФОРМАЦІЯ_2) - рек. з пов.