ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3354/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
за участі секретаря судового засідання Кафланової А.С.
розглянувши справу № 916/3354/22 за правилами загального позовного провадження
за позовом: Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради /ЄДРПОУ 25830731, адреса - 65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-д, e-mail: upr-torg1@omr.gov.ua/
до відповідача: фізичної-особи підприємця Семенісової Валентини Василівни /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 /
про стягнення 162 685,80 грн
за участі представників сторін:
від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином, надано заяву про розгляд справи за відсутності представника /вх. № 33851/23 від 27.09.2023 року/;
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
ВСТАНОВИВ:
09.12.2022 року Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3467/22/ до фізичної-особи підприємця Семенісової Валентини Василівна про стягнення заборгованості за договором № УТ-150/20 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 27.02.2020 року у розмірі 162 685,80 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № УТ-150/20 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі від 27.02.2020 року.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 193, 217 ГК України, ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України.
Ухвалою суду від 14.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3354/22; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
06.01.2023 року на адресу суду надійшла заява відповідача про продовження строків /вх. № 494/23/, встановлених ухвалою суду від 14.12.2022 року. Відповідач вказує, що 26.12.2022 року нею було отримане поштове відправлення з ухвалою суду від 14.12.2022 року. Однак, разом із ухвалою суду не надійшла позовна заява з додатками. Вказані обставини унеможливлюють надання процесуальних документів у строки, встановлені ухвалою суду.
Ухвалою суду від 16.01.2023 року задоволено заяву відповідача фізичної-особи підприємця Семенісової Валентини Василівни про продовження процесуального строку /вх. № 494/23 від 06.01.2023 року/ у справі № 916/3354/22; продовжено відповідачу фізичній-особі підприємцю Семенісовій Валентині Василівні процесуальні строки, встановлені ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2022 року у справі № 916/3354/22 до 03.02.2023 року.
23.01.2023 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження /вх. № 2150/23/ у справі № 916/3354/22.
Ухвалою суду від 26.01.2023 року постановлено справу № 916/3354/22 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 01.03.202 року об 11:30 год.
03.02.2023 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 3465/23/.
Ухвалою суду від 06.02.2023 року повернуто ФОП Семенісовій В.В. відзив на позовну заяву /вх. № 3465/23 від 03.02.2023 року/ у справі № 916/3354/22.
13.02.2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 4474/23/, в якій позивач підтримує позовні вимоги. Позивач вказує, що відповідно до довіреності відповідача № 1 від 20.01.2020 року, наданої Адабаш С.А., остання уповноважена на подання заяви на отримання адміністративної послуги (з правом підпису) та отримання результату адміністративної послуги. Позивач зауважує, що жодних звернень та/або інших дій на адресу позивача про відмову відповідача від правочину, здійсненого представником, не надходило. У зв'язку із чим, позивач вважає, що укладений договір № УТ-150/20, який підписаний представником відповідача, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку представляють з моменту його вчинення.
Позивач наголошує на наявності додатків до договору, які підписані також представником відповідача.
Також позивач зазначає, що відповідач міг звернутися до позивача із відповідним зверненням та заявою про припинення договору.
У підготовчому засіданні 01.03.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 23.03.2023 року на 10:20 год.
23.03.2023 року о 10:20 год підготовче засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. У зв'язку з вищевикладеним, ухвалою суду від 23.03.2023 року призначено підготовче засідання по справі № 916/3354/22 на 26.04.2023 року о 10:30 год.
26.04.2023 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення відповідача /вх. № 13681/23/, в яких відповідач вказує, що спірний договір був підписаний на підставі довіреності на надання адміністративних послуг, яка не є повноважною у випадку підписання договору, то договір є неукладеним і наслідків, зазначених у позові, не породжує. Відповідач вказує, що торгівельні місця позивачем не передавалися відповідачу, про що свідчить відсутність акту приймання-передачі. Відповідач вказує, що на площі торгівельних місць знаходилися сторонні споруди, які були б перешкодою в передачі спірного майна. За вказаних обставин відповідач вказує, що договір не був реальним, а носив лише формальний характер. Також відповідач зауважує на відсутності додатків до договору. Відповідач наголошує, що торгове місце відповідачу не передали, елементи торгівлі відповідачем розміщені не були, місця не використовувалися. У зв'язку із чим, відповідач вважає, що договір слід вважати неукладеним, а стягнення заявленої позивачем суми - безпідставним.
У підготовчому засіданні 26.04.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.05.2023 року о 10:40 год.
16.05.2023 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача /вх. № 16224/23/ на пояснення відповідача від 26.04.2023 року, в яких позивач вважає пояснення відповідача безпідставними та необґрунтованими, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Позивач зауважує, що виходячи з тексту довіреності, остання видалася саме для отримання адміністративної послуги та подання відповідних заяв. Представник відповідача звернулась до ДНАП ОМР за отриманням адміністративної послуги з укладення відповідного договору, що підтверджується заявою Ф1-36020-ю/л від 24.02.2020 року згідно з ч.4 ст.9 Закону України «Про адміністративні послуги».
Позивач зауважує, що предметом договору, за яким у відповідача виник борг є право користування місцями з прив'язкою до Миколаївської дороги, 299. Ініціатором отримання права розташування елементів вуличної торгівлі на місцях згідно з додатком №1 до Договору виступає підприємець (у даній справі відповідач).
Позивач вказує, що відповідач також не був позбавлений права дострокового припинення строку дії договору, проте з невідомих причин не скористався даним правом.
У підготовчому засіданні 24.05.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/3354/22 до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 21.06.2023 року на 14:30 год.
21.06.2023 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності /вх. № 20434/23/, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Також 21.06.2023 року на адресу надійшла заява відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому провадженні.
Ухвалою суду від 21.06.2023 року відкладено судове засідання по суті у справі № 916/3354/22 на 06.09.2023 р. о 14:00 год.
Ухвалою суду від 06.09.2023 року відкладено судове засідання по суті у справі № 916/3354/22 на 28.09.2023 року об 11:00 год.
27.09.2023 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності /вх. № 33851/23/, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
До судового засідання сторони не з'явилися, повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 24.02.2020 року Адабаш С.А. на підставі довіреності № 1 від 20.01.2020 року звернулася до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради через Центр адміністративних послуг Одеської міської ради із заявою № Ф1-36020-ю/л з проханням укласти договір на право тимчасового користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі (ЕВТ) за адресою: Миколаївська дорога, 299. Згідно заяви суб'єктом звернення є ФОП Семенісова В.В. /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_2 /.
Судом досліджено договір УТ-150/20 на право користування місцями для розташування елементів вуличної торгівлі, який укладений Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради /уповноважений орган/ та ФОП Семенісової В.В. /користувач/, за умовами якого уповноважений орган надає користувачу за плату тимчасово використовувати місце під розташування елементу вуличної торгівлі площею 100 кв.м. за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 299 (згідно прив'язки до місцевості) на територіях, які є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси, або інших об'єктах, що перебувають на утриманні органів, підприємств, установ та/або організації Одеської міської ради та не передані у власність іншим особам /п. 2.1 договору/.
Підставою для розміщення елементу торгівлі в межах м. Одеси за цим договором є лист-рішення (позитивна відповідь з печаткою відповідної районної адміністрації Одеської міської ради та підписом її керівника (уповноваженої особи) щодо можливості розмістити елемент торгівлі за заявленою адресою /п. 2.2 договору/.
Користувач використовує надані йому місця за цільовим призначенням з дня укладання сторонами цього договору та сплачує вартість користування цими місцями в порядку та на умовах, визначених цим договором /п. 2.5 договору/.
Плата за цим договором визначається на підставі тарифів та коригуючих коефіцієнтів до них, встановлених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради та чинних на момент укладання цього договору /п. 5.1 договору/. Користувач вносить плату за цим договором щомісячно не пізніше 27 числа місяця, за який вноситься плата, шляхом перерахунку відповідних коштів на зазначений у цьому договорі банківський рахунок /п. 5.2 договору/.
Договір набирає чинності з моменту його укладання /п. 8.1 договору/.
Договір є укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками /п. 8.2 договору/.
Договір діє з 24.02.2020 року по 24.02.2030 року /п. 8.3 договору/.
Договір від користувача ФОП Семенісової В.В. підписано Адабаш С.А., що вбачається з особистого підпису особи та підтверджено сторонами у ході розгляду справи.
Додатком № 1 до договору № УТ-150/20 від 27.02.2020 року на розташування елементів вуличної торгівлі є лист-рішення № 01-05-4/46вх від 19.02.2020 року та фотофіксація місця розташування. Вказаний додаток від користувача ФОП Семенісової В.В. підписано Адабаш С.А., що вбачається з особистого підпису особи.
Судом досліджено лист-рішення вих. № 01-05-4/46вх від 19.02.2020 року, який Суворовська районна адміністрації Одеської міської ради направила на адресу Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, та в якому повідомила, що розглянувши заяву та надані документи ФОП Семенісової В.В. районна адміністрація вважає можливим розміщення елементу вуличної торгівлі -торгівельного ряду лотків по реалізації змішаної групи товарів за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 299, площею не більше 100 кв.м., з режимом роботи з 07.00 до 22.00, на період роботи десять років, за умови укладення договору на право тимчасового користування місцем для розташування елемента торгівлі з управлінням.
Додатком № 1 до договору № УТ-150/20 від 27.02.2020 року на розташування елементів вуличної торгівлі є розмір плати за тимчасове користування місцем для розташування елементу вуличної торгівлі. Вказаний додаток від користувача ФОП Семенісової В.В. підписано Адабаш С.А., що вбачається з особистого підпису особи.
Підставою для укладання від користувача ФОП Семенісової В.В. представником Адабаш С.А. договору з додатками стала довіреність № 1 від 20.01.2020 року, якою ФОП Семенісова В.В. /РНОКПП НОМЕР_1 / уповноважує Адабаш С.А. представляти інтереси з питань подання заяви на отримання адміністративних послуг (з правом підпису) та доданих до неї документів, а також отримувати результат адміністративної послуги у Департаменті надання адміністративних послуг Одеської міської ради. Довіреність дійсна до 31.12.2020 року.
30.11.2020 року позивач направив відповідачу претензію вих. № 274/03-01-06 з вимогою погасити заборгованість.
18.01.2021 року позивач направив відповідачу лист вих. № 01-13/2539 про розірвання на підставі п. 8.4.4 договору УТ-150/20 та повідомив про припинення його дії з 15.01.2021 року. Вказаний лист відповідач отримала 06.02.2021 року.
07.06.2021 року, 22.06.2021 року позивач направив відповідачу претензії з вимогою погасити заборгованість.
У зв'язку із простроченням виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивач нарахував пеню у розмірі 6 605,62 грн, суму інфляційних втрат - 36 815,00 грн та 3 % річних - 7 012,12 грн.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилами ч.ч. 3, 4 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Згідно ч. 3 ст. 244 ЦК України, довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Судом встановлено, що довіреність № 1 від 20.01.2020 року, яка стала підставою для укладання від імені користувача ФОП Семенісової В.В. представником Адабаш С.А. договору № УТ-150/20 від 24.02.2020 року уповноважувала останню лише на представництво інтересів з питань подання заяви на отримання адміністративних послуг (з правом підпису) та доданих до неї документів, а також отримувати результат адміністративної послуги у Департаменті надання адміністративних послуг Одеської міської ради. Проте довіреністю № 1 ФОП Семенісова В.В. не уповноважувала Адабаш С.А. на укладання безпосередньо договору № УТ-150/20 від 24.02.2020 року.
За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що відповідач ФОП Семенісова В.В. не підписувала спірний договір № УТ-150/20 від 24.02.2020 року, відповідно, істотних умов цього договору не погоджувала. У зв'язку із чим, у відповідача було відсутнє волевиявлення на укладання договору, а відтак договір № УТ-150/20 від 24.02.2020 року є неукладеним.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради не підлягають задоволенню, оскільки договір, на підставі якого позивач просить стягнути заборгованість, є неукладеним, а відтак, таким, що не породжує правових наслідків для сторін.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до фізичної-особи підприємця Семенісової Валентини Василівни про стягнення 162 685,80 грн - відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення складено 09 жовтня 2023 р.
Суддя Н.Д. Петренко