ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХвала
"21" вересня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/306/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши клопотання представника Малого приватного підприємства “Карпати”, м. Ужгород Закарпатської області про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №907/306/23 за позовом Керівника Ужгородської окружної прокуратури, м. Ужгород Закарпатської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області до відповідача 1 Оноківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Оноківці Ужгородського району Закарпатської області, до відповідача 2 Малого приватного підприємства “Карпати”, м. Ужгород Закарпатської області про визнання незаконним та скасування рішення Оноківської сільської ради №1317 від 14.12.2019 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель”; визнання недійсною Додаткової угоди від 21.01.2020 про внесення змін до Договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) №2 від 08.08.1996, укладеної між Оноківською сільською радою та Малим приватним підприємством “Карпати”; зобов'язання Малого приватного підприємства “Карпати” повернути земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:10:020:0271 площею 36,9002 га у комунальну власність об'єднаної територіальної громади в особі Оноківської сільської ради,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 27.04.2023 відкрито провадження у справі №907/306/23 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.05.2023. Явку уповноважених представників сторін у підготовче засідання визнано обов'язковою. Встановлено відповідачам строк для надання суду відзивів на позовну заяву в порядку ст. 165 ГПК України з одночасним надісланням копій таких прокурору та позивачу, а доказів надіслання - суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено позивачу строк для надання суду письмово висловленої позиції щодо заявленого позову протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали. Встановлено прокурору та позивачу строк для надання суду та відповідачам відповіді на відзиви в порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копій відзивів.
Ухвалами суду від 31.05.2023 та 16.08.2023 підготовчі засідання у справі відкладалися з підстав, наведених в ухвалах суду.
Представник відповідача 2 - Малого приватного підприємства “Карпати” - на адресу суду надіслав клопотання б/н від 16.08.2023 (вх. №02.3.1-02/5786/23 від 22.08.2023) про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов у даній справі. В обґрунтування підстав для вчинення судом означеної процесуальної дії представник відповідача 2 покликається на те, що договір про надання правової допомоги між ним та МПП “Карпати” підписаний лише 26.05.2023, а відтак, із огляду на потребу детального вивчення позовної заяви та доданих до неї документів, а також формування обґрунтованих заперечень щодо доводів прокурора, відзив до суду подано 01.06.2023.
Оцінюючи клопотання представника відповідача 2 про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов у справі №907/306/23, суд зазначає наступне.
В силу ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На підставі ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зміст вищенаведених норм ГПК України свідчить про те, що права сторони на вчинення процесуальних дій (в даному випадку - подання відзиву на позов) обумовлені наявністю певних обмежень та умов, визначених Господарським процесуальним кодексом України.
Разом з тим, в аспекті зазначеного суд вважає за доцільне звернутись до практики ЄСПЛ, який у своїх рішеннях вказує на те, що при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (рішення у справі “Walchli v. France”, заява №35787/03, п. 29, 26.07.2007; “ТОВ “Фріда” проти України”, заява №24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на викладене, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.
Наведена норма процесуального права пов'язує можливість поновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо поновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.
Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
Суд зауважує, що за змістом процесуального закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
При цьому, відповідно до приписів ГПК України, учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належних їм процесуальних прав, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання відповідних заяв.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, слід наголосити на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Жоффр де ля Прадель проти Франції” від 16.12.1992).
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу положень статті 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, є, зокрема, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Рівні можливості щодо здійснення своїх процесуальних прав і обов'язків є ключовим елементом змагальності сторін як одного із принципів господарського судочинства.
За таких обставин, наведені представником відповідача 2 аргументи в обґрунтування причин пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву в даній справі є поважними та об'єктивними. Відтак, суд приходить до висновку про необхідність поновлення Малому приватному підприємству “Карпати”, м. Ужгород Закарпатської області строку на подання відзиву на позов у справі №907/306/23.
Керуючись ст. 119, 234 Господарського процесуального кодексу України
СУД ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання представника Малого приватного підприємства “Карпати”, м. Ужгород Закарпатської області про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №907/306/23 задоволити.
2. Поновити Малому приватному підприємству “Карпати”, м. Ужгород Закарпатської області процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву у справі №907/306/23.
3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
4. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 09.10.2023.
Суддя Пригара Л.І.