ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
05.10.2023р. Справа № 904/1126/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон», м. Київ
До: гр. ОСОБА_1 , м. Нікополь
Про: стягнення 1 128 452, 70 грн. (розгляд скарги на дії ВДВС)
Суддя Васильєв О.Ю.
секретар судового засідання Броян А.Р.
ПРЕДСТАНИКИ:
Від позивача (заявника): не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Від ВДВС: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
ТОВ «Фірма Ерідон» (позивач) звернулася з позовом до ФОП Доля К.П. (відповідач) про стягнення 1 128 452, 70 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №191/21/383 від 13.07.21р. (укладеним між сторонами).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.22р. у справі №904/1126/22 позовні вимоги задоволено в повному обсязі ; стягнуто з відповідача: ФОП Доля К.П. на користь позивача - ТОВ «Фірма Ерідон»: 1 128 452,70грн. - заборгованості та 16 926,79грн. - витрат на сплату судового збору. 04.05.23р. на виконання рішення суду видано відповідний наказ.
Ухвалою суду від 06.06.23р. у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності замінено відповідача у справі №904/1126/22 та боржника у наказі господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.23р. з ФОП Доля К.П. на громадянку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ).
26.09.23р. на адресу суду від ТОВ «Фірма Ерідон» надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця, в якій скаржник просить суд:
- визнати дії посадових осіб Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо повернення 08.09.23р. виконавчого документу - наказу господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.23р. у справі №904/1126/22 стягувачу без прийняття до виконання - незаконними;
- скасувати повідомлення державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Одеса) Прудського Д.Л. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.09.23р. №107467;
- зобов'язати Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийняти до виконання наказ господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.23р. у справі №904/1126/22.
Скарга обґрунтована безпідставним поверненням державним виконавцем наказу суду без виконання у зв'язку із відсутністю в ньому дати народження боржника - гр. ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 27.09.23р. скаргу прийнято до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 05.10.23р. До засідання 05.10.23р. сторони та державний виконавець не з'явилися, письмових пояснень/заперечень на скаргу не надали. У зв'язку з чим суд розглядає скаргу за наявними в справі матеріалами .
З наявних у справі доказів вбачається, що ТОВ «Фірма Ерідон» (скаржник) звернулось до Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про примусове виконання рішення на підставі вищезазначеного наказу .
21.09.23р. державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Прудським Д.Л. винесено та направлено позивачу повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.09.23р. №107467.
Це повідомлення обґрунтоване посиланням державного виконавця на пункт 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, у пред'явленому до виконання наказі від 04.05.23р. у справі №904/1126/22 не зазначено дати народження боржника - фізичної особи. Не погоджуючись з даним повідомлення, позивач звернувся з цією скаргою до суду.
Пунктом 1 частини 1 статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 ЗУ «Про виконавче провадження» : відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Проаналізувавши зміст наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 у справі №904/1126/23 на відповідність вимогам ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що виконавчий документ містить всі обов'язкові реквізити і дані, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження".
За приписами п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.
Таким чином, дії державного виконавця щодо повернення 08.09.23р. виконавчого документу - наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.23р. у справі №904/1126/22 стягувачу без прийняття до виконання є незаконними, а повернення державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання підлягає скасуванню; а тому скарга позивача підлягає задоволенню (оскільки в наказі суду від 04.05.23р. №904/1126/22 наявні вісі необхідні реквізити, які відповідають вимогам, установленим статтею 4 ЗУ “Про виконавче провадження”; тобто державний виконавець безпідставно виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.09.23р.).
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 14.06.2018р. по справі №922/4928/15.
Також така позиція суду узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, в пункті 40 Рішення ЄСПЛ від 19.03.1997 року у справі “Горнсбі проти Греції” ЄСПЛ вказує, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.
В пункті 84 Рішення ЄСПЛ від 07.06.2005 року у справа “Фуклєв проти України” (заява №71186/01) ЄСПЛ зазначив, що держава має позитивний обов'язок створити систему виконання рішень, яка б була ефективна як в теорії, так і на практиці і гарантувала виконання рішення без неналежних затримок.
Окрім того, суд під час розгляду скарги враховує правову позицію Конституційного Суду України , викладену у своєму рішенні від 15.05.2019 року № 2-р(ІІ)/2019 по справі №3-368/2018(5259/18) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” від 2 червня 2016 року № 1404-УШ (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542) зі змінами (щодо забезпечення державою виконання судового рішення), зазначена наступна правова позиція: “...обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.”. (відповідно до статті 151 Конституції України передбачено, що рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені).
Вирішуючи вимогу скаржника про зобов'язання Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийняти до виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.23р. у справі №904/1126/22, суд дійшов до таких висновків.
Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Отже, прийняття до виконання виконавчого листа здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас, таку постанову виконавець виносить на підставі виконавчого документу, поданого стягувачем разом з заявою про примусове виконання рішення. (п.1 ч.1, ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження").
Як свідчать матеріали справи, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.2023 по справі № 904/1126/22 наразі повернутий стягувачу. Дії головного державного виконавця щодо повернення до стягувачу наказу судом у цій справі визнано неправомірними.
Слід також зазначити, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Відповідно до приписів ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції; про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду (ст. 340 ГПК України).
Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій; пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ст. 341 ГПК України). Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються; неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду; якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, звільнена з посади (не здійснює відповідну діяльність), він залучає до участі у справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення права заявника. (ст.342 ГПК України).
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу; у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника; якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ст. 343 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 234, 235, 256, 257, 342, 343 ГПК України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1.Скаргу ТОВ «Фірма Ерідон» на дії державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.
2.Визнати дії посадової особи Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо повернення 08.09.23р. наказу господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.23р. у справі №904/1126/22 стягувачу без прийняття до виконання незаконними.
3.Скасувати повідомлення державного виконавця Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Одеса) Прудського Д.Л. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 08.09.23р. №107467.
4.Зобов'язати Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийняти до виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 04.05.23р. у справі №904/1126/22.
Відповідно до вимог ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено 09.10.23 р.
Суддя Васильєв О.Ю.