ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
05.10.2023 м. ДніпроСправа № 904/3157/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ЛІС"
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
При секретарі судового засідання: Морозі А.О.
Представники:
Позивача - Шевченко О.В.
Відповідача - Дворніков А.О.
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з Відповідача суму боргу у розмірі 833 847,88 грн. та суму сплаченого судового збору.
До Господарського суду Дніпропетровської області від Відповідача надійшло заперечення проти вирішення спору в господарському суді, оскільки пунктом 7.5 договору сторони погодили, що всі спори, що виникають між сторонами у зв'язку із виконанням цього договору або стосуються його змін, припинення, недійсності підлягають розгляду та вирішуються у третейському суді для розгляду конкретного спору (третейський суд "ad hoc").
Від Позивача надійшов відзив на заперечення, в якому останній зазначає, що розгляд справи третейським судом є неможливим через низку причин і справа повинна розглядатися у Господарському суді Дніпропетровської області, як це передбачено процесуальним законодавством України та гарантовано Конституцією України в умовах воєнного стану. До того ж, пункти 7.5.-7.15 Договору викладенні російською мовою ще у 2017 році та є застарілими, вони містять низку неточностей в тексті, багато помилок та невизначеностей, зокрема: п. 7.7. не визначено місцезнаходження третейського суду, не визначено процесуальне право на підставі якого буде здійснюватися розгляд спору (справи), абз. 6 п.7.9. містить поняття "компетентний орган", визначення якому немає.
22.09.2023 електронною поштою від Відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких Відповідач наполягав на залишенні позову без розгляду.
Позивач же в поясненнях, що надійшли до суду 25.09.2023, навів приклади невиконуваності третейської угоди, зокрема, Позивач надав копії постанов Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 у справі № 904/1747/21, від 01.02.2022 у справі № 904/6328/21, постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 904/2728/19. Стороною в наведених справах було ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" і у цих спорах сторони не змогли погодити умов щодо організації третейських судів.
Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону України "Про третейські суди" порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 15 Закону України "Про третейські суди" обмін документами та письмовими матеріалами між сторонами, а також між сторонами і третейським судом чи третейськими суддями здійснюється у порядку, погодженому сторонами, і за вказаними ними адресами.
Якщо сторони не дійшли згоди з цих питань або у разі невизначеності цих питань у регламенті третейського суду, документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.
Компетентний орган - орган управління юридичної особи, який відповідно до її статуту чи положення має право приймати рішення про утворення постійно діючого третейського суду, затверджувати Положення про постійно діючий третейський суд, регламент третейського суду та списки третейських суддів (ст. 2 Закону України "Про третейські суди").
За текстом Закону України "Про третейські суди" про повноваження компетентного органу йдеться лише у ст. 8 цього Закону в частині утворення ним постійно діючого третейського суду при зареєстрованих згідно з чинним законодавством України:
- всеукраїнських громадських організаціях;
- всеукраїнських організаціях роботодавців;
- фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів;
- торгово-промислових палатах;
- всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України;
- об'єднаннях, асоціаціях суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб, у тому числі банків.
Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України "Про третейські суди" якщо сторони не погодили іншого, то формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в такому порядку:
1) при формуванні третейського суду в складі трьох і більше третейських суддів кожна із сторін призначає чи обирає рівну кількість третейських суддів, а обрані у такий спосіб третейські судді обирають ще одного третейського суддю для забезпечення непарної кількості третейських суддів.
Якщо одна із сторін не призначить чи не обере належної кількості третейських суддів протягом 10 днів після одержання прохання про це від іншої сторони або якщо призначені чи обрані сторонами третейські судді протягом 10 днів після їх призначення чи обрання не оберуть ще одного третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові № 904/493/16 від 28.08.2018 дійшла такого висновку:
- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;
- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди;
- суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов'язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.
Укладеним сторонами Договором (п.7.9) компетентний орган не визначений, тоді як Законом передбачено, що у випадку не обрання призначеними/обраними сторонами третейськими суддями третього третейського судді, розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.
Поняття компетентного органу, на який сторони посилаються в Договорі, не визначено, як самим Договором, так і Законом.
Отже, передбачений сторонами договору порядок формування складу третейського суду для вирішення конкретного спору із залученням компетентного органу не відповідає принципу правової визначеності, а тому є таким, що не може бути виконаним.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що за відсутності домовленості двох третейських суддів про обрання ними третього третейського судді, за відсутності чіткого, зрозумілого порядку залучення ними компетентного органу для вирішення цієї проблеми, а також у зв'язку з відсутністю в третейському застереженні погодженого сторонами такого компетентного органу, передбачена договором третейська угода (третейське застереження) не може бути реально виконана в частині формування повного складу третейського суду, що, не дозволяє встановити дійсні наміри сторін стосовно створення певного третейського суду, що свідчить про можливість передання заінтересованою стороною господарського спору до компетентного суду.
Також вирішуючи клопотання Відповідача, суд виходить з принципу процесуальної економії, оскільки, у випадку непогодження обраними/призначеними сторонами третейськими суддями третього судді, спір може бути вирішено лише компетентним судом.
Сторона у справі не може бути позбавлена судового захисту в контексті нормативних приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За таких обставин, суд вважає, що клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
В засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Керуючись ст. 13, 177, 181, 182, 183, 226, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про залишення позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню окремо від рішення.
Повний текст ухвали складено 09.10.2023.
Суддя С.Г. Юзіков