ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа: № 953/8783/23 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1
Провадження: № 11-сс/818/1310/23 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: обрання запобіжного заходу
щодо підозрюваного
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю захисника ОСОБА_7 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме самого підозрюваного ОСОБА_8 , належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25 09 2023 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб, а саме до 21 11 2023 року, без визначення розміру застави.
Зобов'язано слідчого УСБУ в Харківській області негайно повідомити близького родича ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вимоги апеляційної скарги, з узагальненими доводами особи, яка її подала.
На вищевказану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, яка містить прохання про скасування ухвали та про постановлення нової, якою просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого про зобов'язання ОСОБА_8 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження, а обраний запобіжний захід вважає занадто суворим і невідповідним суспільній небезпеці кримінального правопорушення та особі ОСОБА_8 .
Вказує, що ані прокурором, ані слідчим у судовому засіданні не було доведено реальну можливість настання вищевказаних ризиків та їх обґрунтованість.
Вказує, що допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_8 свою провину визнав повністю, надав покази, співпрацює зі слідством, а також висловлює щире каяття щодо вчинених ним діянь.
Крім того, зазначив, що ОСОБА_8 має постійне місце мешкання та реєстрацію у м. Харкові, де мешкає разом зі своєю дружиною, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався та офіційно працевлаштований.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просив про задоволення його апеляційної скарги, наголошуючи на незаконності рішення слідчого судді.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим.
Підозрюваний ОСОБА_8 про дату та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином. Жодних заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від останнього не надходило. На особистій участі не наполягав.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності підозрюваного, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , думку прокурора, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , у період не пізніше квітня місяця 2023 року, перебуваючи у м. Харкові, діючи умисно та свідомо, використовуючи у додатку для спілкування «Telegram» обліковий запис « ОСОБА_9 », зареєстрований під номером телефону « НОМЕР_1 », налагодив контакт з представником іноземної держави, який використовує у додатку для спілкування «Telegram» обліковий запис « ОСОБА_10 », від якого ОСОБА_8 отримував завдання зі збору відомостей про дислокацію та переміщення особового складу військової техніки ЗС України та інших військових формувань, які входять до складу Сил оборони України, для їх подальшого використання під час здійснення обстрілів із різних видів озброєння та планування бойових дій збройними формуваннями РФ на території м. Харкова та Харківської області, а також збір розвідувальних даних щодо місць та наслідків вогневих уражень представниками РФ об'єктів на території м. Харкова та Харківської області. За надання вказаної інформації, користувач облікового запису « ОСОБА_10 » здійснив грошовий переказ на банківську картку матері ОСОБА_8 - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сумі 20 тисяч рублів.
Згідно інформації отриманої в ході досудового розслідування, користувач облікового запису « ОСОБА_10 » здійснює збір та передачу посадовим особам РФ відомостей про дислокацію та переміщення особового складу військової техніки ЗС України та інших військових формувань, які входять до складу Сил оборони України, для їх подальшого використання під час здійснення обстрілів із різних видів озброєння та планування бойових дій збройними формуваннями РФ на території Харківської області, а також збір розвідувальних даних щодо місць та наслідків вогневих уражень представниками РФ об'єктів на території м. Харкова та Харківської області.
У період з квітня 2023 року по вересень 2023 року у м. Харкові ОСОБА_8 усвідомлюючи, що для виконання завдань зі збору вищевказаних відомостей, злочинну діяльність необхідно здійснювати конспіративно та таємно, для чого використовував різні автомобілі «Hyundai», моделі «Accent», державний номер НОМЕР_2 , та «Volkswagen» моделі «Polo», державний номер НОМЕР_3 , а також номер телефону « НОМЕР_1 »
У подальшому, ОСОБА_8 використовуючи для переміщення по місту Харкову та Харківській області вказані автомобілі із застосуванням власного мобільний телефон марки «realme» з номером « НОМЕР_4 » здійснював фотографування, відеозйомку об'єктів критичної інфраструктури та оборонно-промислових комплексів, а також військових об'єктів міста та області. За результатами, відзнятий та зібраний фото та відео-матеріал, разом з координатами зазначених раніше місць з описанням території, а саме: з позначенням місць «де може пройти військова техніка, піхота, здійснення засідок окупаційними військами Російської Федерації», передавав за допомогою власного мобільного телефону « НОМЕР_4 » та облікового запису « ОСОБА_9 » у месенджері «Telegram» представнику держави-агресора - Російської Федерації « ОСОБА_10 ».
Серед іншого, ОСОБА_8 у період не пізніше квітня 2023 року, перебуваючи у м. Харкові, діючи умисно та свідомо, використовуючи у додатку для спілкування «Telegram» обліковий запис « ОСОБА_9 », зареєстрований під номером телефону « НОМЕР_1 », налагодив контакт з представником іноземної організації, який використовує у додатку для спілкування «Telegram» обліковий запис «…малой…», від якого ОСОБА_8 отримував завдання зі збору відомостей про дислокацію та переміщення особового складу військової техніки ЗС України та інших військових формувань, які входять до складу Сил оборони України, для їх подальшого використання під час здійснення обстрілів із різних видів озброєння та планування бойових дій збройними формуваннями РФ на території Харківської області, а також збір розвідувальних даних щодо місць та наслідків вогневих уражень представниками РФ об'єктів на території м. Харкова та Харківської області.
Крім того, за допомогою власного мобільного телефону та функції «screenshot» на ньому, ОСОБА_8 здійснював фотографування власного екрану мобільного телефону з відкритою картою додатку «Google Maps», координатами, й територією яку він проїхав на вказаних автомобілях. У подальшому, на відзнятому фото ОСОБА_8 помічав розміщення блокпостів, мінних полів, бліндажів, окопів, та інших військових об'єктів. Після цього, використовуючи власний мобільний телефон, та обліковий запис у додатку для спілкування «Telegram», здійснював передачу вищевказаної інформації та координат до представників Російської Федерації.
Відомості, зібрані ОСОБА_8 та передані представнику іноземної держави - держави-агресора щодо розміщення, переміщення особового складу, озброєння та військової техніки Сил оборони України, використання об'єктів для потреб Сил оборони України, дозволить проводити заходи направлені на нанесення шкоди військовим частинам (підрозділам) Збройних сил України, іншим військовим формуванням, залученим до відсічі збройної агресії РФ, здійснювати розвідувально-підривну діяльність проти України, з метою нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України. Передача вказаної інформації у розпорядження держави-агресора - Російської Федерації завдає шкоду обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, тобто державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.
25 09 2023 року слідчий звернувся до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, про застосування запобіжного заходу виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 посилаючись на обґрунтованість повідомленої останньому підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України та наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів вважав неможливим.
В обґрунтування підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий посилався на долучені до клопотання докази, а саме: протоколи за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, протоколи обшуку, протоколи огляду речових доказів, протокол допиту підозрюваного.
Задовольняючи клопотання слідчого та обираючи підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважав обґрунтованою підозру, повідомлену ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яка підтверджена зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду та доведеним наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя врахував особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні умисного кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, за який передбачене покарання у тому числі у виді довічного позбавлення волі, має постійне місце проживання та є одруженим.
Колегія суддів, з урахуванням стадії досудового розслідування, погоджується з такими висновками слідчого судді, зокрема щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При цьому, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, одним з яких слідчий обґрунтовує в суді першої інстанції необхідність застосування такого запобіжного заходу, як тримання підозрюваного під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який існував на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшився, а його доведеність об'єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи підозрюваного та обставин кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, а відповідно до вимог п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Виходячи з відомостей щодо особи підозрюваного, зокрема враховуючи повідомлену ОСОБА_8 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, який є особливо тяжким злочином і за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, не виключена можливість переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинене.
В той же час, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді та вважає не доведеними ризики, передбачені п.п. 2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки на теперішній час свідки у кримінальному провадженні відсутні, у підозрюваного під час обшуків вилучено майно, яке може бути доказом у даному кримінальному провадженні, крім того, підозрюваний є раніше не судимою особою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням конкретних обставин цього кримінального провадження та характеру дій, які інкримінуються підозрюваному, а саме того, що він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту від найбільших небезпечних посягань на суспільні відносини, які забезпечують державну безпеку, обороноздатність та незалежність держави.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
Істотних же порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду не встановлено.
Доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваного стосовно не доведення ризиків, заявлених в клопотанні слідчого спростовуються відомостями, що є наявними в кримінальному провадженні, що свідчить про постановлення судом першої інстанції обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Посилання апелянта в своїй апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_8 має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв'язки та офіційне працевлаштування, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки самі по собі ці обставини не спростовують та не мінімізують наявного ризику, запобігти якому в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її зміни на цьому етапі досудового розслідування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 176-206, ст.ст. 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25 09 2023 року про задоволення клопотання органу досудового розслідування та про застосування щодо підозрюваного за ч.2 ст. 111 КК України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 21 11 2023 року включно, без визначення розміру застави, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст. 424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді
____________ _____________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4