УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №273/2350/22 Головуючий у 1-й інст. Васильчук О. В.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Трояновської Г.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) в м.Житомирі цивільну справу №273/2350/22 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк»
на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Васильчука О.В.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2022 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.11.2020 року у розмірі 25952,98 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 05.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг 05 листопада 2020 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 23 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Станом на 15.09.2022 року у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Відповідач не надає своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в результаті чого станом на 15.09.2022 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором становить 25952,98 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.
Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, Правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними Умовами, Правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Звертає увагу суду, що доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, боржником не надано. Відповідач під час розгляду справи не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, який би суд міг належним чином оцінити чи інший доказ, наприклад, висновок експертизи, про невірність наданого банком розрахунку, відтак, відсутні законні підстави для того, що піддати сумніву нараховану позивачем суму боргу, враховуючи, що вона підтверджена наданими позивачем у сукупності доказами.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Звертаючись з позовом до суду АТ «Універсал Банк» посилається на те, що 05 листопада 2020 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило відповідачу поточний рахунок у гривні та банк надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі до 23000,00 грн.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення (а.с.11).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за договором від 05.11.2020 року станом на 15.09.2022 року становить 25952,98 грн., яка складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів узгодження сторонами умов кредитування, наявності та розміру заборгованості.
Такий висновок суду є вірним, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч.2 ст.642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Разом з тим, відповідно до вимог ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 2 ст.78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом ст.76, 77 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обґрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Як встановлено судом першої інстанції, 05.11.2020 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрило останньому поточний рахунок у гривні та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 23 000,00 грн.
Також, у заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ані Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, які містять Паспорт споживчого кредиту «картка Monobank» та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, ані витяг з Тарифів за карткою «Monobank» не містять підпису позичальника.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме ці Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, які містять Паспорт споживчого кредиту «картка Monobank» та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, та Тарифи за карткою «Monobank» розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до Договору надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Натомість, підписана відповідачем анкета-заява, окрім анкетних даних останнього, не містить жодних даних про умови кредитування, зокрема щодо розміру тіла кредиту.
Отже, виходячи з вищенаведеного, у даному випадку неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила обслуговування фізичних осіб, що розміщені на офіційному сайті позивача могли неодноразово змінюватися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Умови і правила обслуговування фізичних осіб у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За вказаних обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила обслуговування фізичних осіб, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про тіло кредиту, розмір та сплату відсотків, неустойки не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Аналогічна позиція викладена й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17, в якій вказано, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети, яка не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Тобто, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
АТ «Універсал Банк» також не надало належних та допустимих доказів видачі ОСОБА_1 банківської картки, відкриття йому рахунку, а також виписки з такого рахунку, з якої можна було б встановити факт користування відповідачем банківською карткою та наявність у нього заборгованості за кредитом. А відтак, складений позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу.
До апеляційної скарги представник АТ «Універсал Банк» надав виписку по рахунку, оформлену на ім'я ОСОБА_1 .
Частинами 2, 3 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Представник АТ «Універсал Банк» не надав докази неможливості подання вказаних документів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від банку.
Відтак, долучений до апеляційної скарги представником АТ «Універсал Банк» доказ не підлягає прийняттю та дослідженню апеляційним судом.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені вимог АТ «Універсал Банк» є вірним.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.367, 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного Товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення, а рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді