СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19241/23
пр. № 1-кп/759/1697/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023105080001720 від 08.09.2023 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, ФОП « ОСОБА_3 », зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 у невстановлений дізнанням час та місці, надав невстановленій дізнанням особі власну фотокартку та свої анкетні дані для бланку посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.04.2022 року видане ТСЦ № 4641, чим вчинив пособництво в підробленні документу, який видається установою та надає права, з метою подальшого використання.
Так, ОСОБА_3 не отримуючи в установленому законом порядку посвідчення водія, яке знаходиться в офіційному обороті на території України, в невстановлені дізнанням час та місці, звернувся до невстановленої дізнанням особи з проханням посприяти скорішому отриманню ним вказаного офіційного документу. Коли невстановлена дізнанням особа погодилась допомогти ОСОБА_3 то останній, з метою виконання свого протиправного умислу, в невстановлені дізнанням час та місці, надав вказаній невстановленій дізнанням особі свої анкетні дані для виготовлення бланку посвідчення водія, чим вчинив пособництво в підробленні документа, який видається установою та надає права.
Після цього, невстановлена особа, перебуваючи в невстановленому місці, в невстановлений час, виготовила підроблене посвідчення водія серії серії НОМЕР_2 від 20.04.2022 року видане ТСЦ № 4641 на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, ОСОБА_3 достовірно знаючи, що він не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення водія, яке відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1994 року № 340 (зі змінами) «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке відповідно до п.п. 2.1 а) та 2.4 Правил дорожнього руху України (які діють з 01.01.2002 року зі змінами) водій повинен мати при собі та пред'явити для перевірки на вимогу поліцейського, залишив дане посвідчення в себе, та в подальшому почав його використовувати для можливості керувати транспортними засобами.
Відповідно до висновку судово-технічної експертизи документів № СЕ-19/111-28/48050-ДД від 20.09.2023, бланк наданого на дослідження посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 від 20.04.2022, не аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні пособництва в підроблені посвідчення, яке видається установою та надає права, з метою його використання, тобто кримінального проступку, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України.
В подальшому, ОСОБА_3 маючи прямий умисел на використання завідомого підробленого документа, з метою отримання права керувати транспортними засобами, зберігав підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.04.2022 року, нібито на його ім'я.
При цьому, ОСОБА_3 08.09.2023, приблизно о 15 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Outlander», реєстраційний номер НОМЕР_3 по пр. Академіка Палладіна, 32/34 у м. Києві, в порядку ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» був зупинений поліцейським. Далі ОСОБА_3 на законну вимогу працівників поліції надати документи, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.04.2022, ніби видане на його ім'я, є підробленим, використав його, пред'явивши працівникам поліції та був викритий останніми. В подальшому, вказане посвідчення водія було вилучено працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні використання завідомо підробленого документа, тобто кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Обвинувачений в ході дізнання подав особисту заяву, складену в присутності захисника, де зазначив, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 та ч. 4 ст. 358 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини, а також з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Прокурор подав клопотання про розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Отже, суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч.2 ст.382 КПК України.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), в якому він обвинувачується, знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України оскільки він вчинив пособництво у підробленні офіційного документа, який видається установою і який надає права та звільняє від обов'язків з метою використання його підроблювачем чи іншою особою; за ч.4 ст.358 КК України, оскільки він використав завідомо підроблений документ.
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до кримінальних проступків, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, ФОП, не одружений, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра. Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є його щире каяття у вчиненому; обставини, що обтяжують покарання - відсутні.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу у межах санкцій ч.2 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України, застосувавши при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Крім цього, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 витрати на залучення експерта в розмірі 1434,00 грн. на користь держави.
Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України, а саме: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 залишити в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373- 376 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступків, передбачених ч. 5 ст.27, ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.5 ст.27, ч.1 ст.358 КК України - у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави.
- за ч.4 ст.358 КК України - у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
На підставі ч. 1 ст.70 КК України, визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави.
Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати на залучення експерта у розмірі 1434 (одна тисяча чотириста тридцять чотири) грн. 00 коп. на користь держави.
Речові докази по справі - посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20.04.2022, на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1