СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16864/23
пр. № 3/759/7110/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в м.Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянинки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 525867 від 22.08.2023 року водій ОСОБА_1 22.08.2023 року о 04:00 год. в м. Києві, Святошинський р-н, просп. Л.Курбаса, 1А, керувала автомобілем марки «Mercedes-Benz X250D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів), від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовилась, що зафіксовано на бодікамеру 473442, 470792. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 - Глушко Ю.М. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки працівниками поліції були допущені суттєві порушення закону при оформленні матеріалів про адміністрвтивне правопорушення, а також відсутні будь-які допустимі докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 . Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №525867 від 22.08.2023 року, зазначаючи у ньому дату, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення, працівник поліції констатував факт того, то ОСОБА_1 , знаходячись о 04:00 год. 22.08.2023 року по просп. Леся Курбаса, 1-а, у м. Києві керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, доказом чого є відповідний відеозапис. Разом з цим, вважає, що протокол ААД №525867 від 22.08.2023 року є недопустимим доказом у справі №759/16864/23. Так, складаючи о 04:25 годині 22.08.2023 року протокол та вказуючи місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення поліцейський зазначає, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення о 04:00 год. 22.08.2023 року по проспекту Леся Курбаса, 1а, у м. Києві. При цьому, уважно переглянувши відеозаписи, зроблені за допомогою портативних відеореєстраторів (бодікамер), які містяться у матеріалах справи, можна встановити, що відеозйомка починає проводитися лише з 04:14:34 год. Тобто, на наданих до суду відеозаписах відсутня відеофіксація подій, які начебто мали місце о 04:00 год. 22.08.2023 року за адресою: м. Київ, проспект Леся Курбаса, 1а (за цією адресою розташований жилий будинок), про які вказується у протоколі. Як вбачається зі змісту відеозаписів, наданих до суду, відеофіксація починається не о 04:00 год. (час вчинення інкримінованого правопорушення), а з 04:14:34 год. В цей час автомобіль «Mercedes-Benz X250D» реєстраційний номер НОМЕР_2 припаркований практично перпендикулярно будівлі зупинки трамваю та поряд з автомобілем знаходяться штучні перешкоди для проїзду. Як вбачається на кадрах відезапису (04:14:40 год.) транспортний засіб не рухається, двері водія автомобіля відчинені, ОСОБА_1 сидить в салоні автомобіля з краю водійського сидіння, не тримаючи рук на кермі та розвернувшись обличчям до працівників поліції, які стоять з лівої сторони автомобіля. Вказана обстановка (положення припаркованого автомобіля, розташування перешкод для руху тощо) свідчить про те, що автомобіль не рухався та й не міг рухатися, а ОСОБА_1 , сидячи в автомобілі з відчиненими дверима, розвернувшись до працівників поліції та не тримаючи рук на кермі, не могла виконувати функції водія транспортного засобу.
При цьому, стосовно тверджень працівників поліції про те, що поведінка ОСОБА_1 нібито не відповідала обстановці, слід пояснити, що чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на той час (як і зараз) перебував на стаціонарному лікуванні в ДУ «НІХТ ім. О.О. Шалімова» НАМН України у вкрай тяжкому стані (невдала трансплантація нирки, що призвело до зараження крові (сепсису) та появи супутніх захворювань), а тому у ОСОБА_1 мав місце нервовий зрив та погано контролювала свою поведінку при спілкуванні з працівниками поліції. Разом з цим, щодо місця вчинення правопорушення, що за адресою: АДРЕСА_2 , згідно відомостей з Інтернет- мережі, розташований жилий будинок. Також, згідно відеозаписів, події відбуваються неподалік АЗС та жодного жилого будинку на кадрах відеозаписів немає, а відтак незрозуміло, де саме точно (тобто за якою адресою) було вчинене інкриміноване адміністративне правопорушення та складений Протокол. У даному випадку, інспектор Новицький Ю.Ю. лише зазначив у протоколі, що водій відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння, однак жодним чином не зазначив дій водія щодо ухилення від такого огляду, тобто не навів опису об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення.
В обґрунтування нібито наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівники поліції надали до суду направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак, виходячи з його змісту, у ньому працівник поліції Олійник Т.І. вказує на ознаки сп'яніння, виходячи при цьому виключно із своїх суб'єктивних міркувань та здогадок. Фактично, зазначення цих даних давало б підстави вважати про наявність в діях ОСОБА_1 порушень вимог п.п. «а» п. 2.9 ПДР (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння), однак ці порушення в Протоколі ОСОБА_1 не інкримінуються. Разом з цим, жодних відомостей про відмову ОСОБА_1 проходити огляд в закладі охорони здоров'я, що давало б підстави стверджувати про наявність в діях ОСОБА_1 порушень п. 2.5 ПДР у направленні не йдеться.
Згідно зі статтею 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння.
У п. 2.5 ПДР України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, зокрема, стану алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними доказами у справі та матеріалами справи, а саме: направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.08.2023 року, розпискою про відсторонення ОСОБА_1 від керування транпортним засобом марки «Mercedes-Benz X250D», реєстраційний номер НОМЕР_1 від 22.08.2023 року, відеозаписами з бодікамер.
Судом було оглянуто відеозаписи з боді камер 473442, 470792 які є належним та допустимим доказом, оскільки на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018 року, зареєстрованого в МЮ України за № 28/322999 від 11.01.2019 року, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.
Разом з тим, ані діючим законодавством, ані вищезазначеною Інструкцією не передбачено приєднання до матеріалів адміністративного провадження повного відеозапису з початку виконання службових обов'язків поліцейським.
В даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано запис, з якого вбачається відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як у закладі охорони здоров'я КМП КМНКЛ "Соціотерапія" так і на місці. Далі поліцейський перейшов до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомив з його змістом ОСОБА_1 , від підпису якого остання відмовилась.
В цілому, висловлювання та поведінка ОСОБА_1 , зафіксовані на відеозаписі, не вказують на те, що ОСОБА_1 заперечувалися обставини керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 під час подій не вказувала, що вона не керувала транспортним засобом та не зазначила цих обставин в протоколі, відмовившись давати пояснення та отримати копію протоколу.
З наявної у справі сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом та у якої працівниками поліції були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, дійсно відмовилась на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння, і вказані обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, за що й передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суддя звертає увагу на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року суд зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
В даному випадку таку відповідальність, на думку суду, в межах КУпАП повинна нести ОСОБА_1 . Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
Враховуючи, що за відмову від проходження огляду водій несе відповідальність згідно з чинним законодавством так само, як і за керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що за своїм характером має підвищену суспільну небезпеку, та що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та будь-яких належних доказів на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення надано не було, є всі підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 9, 23, 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 251, 266 КУпАП та ЗУ "Про судовий збір",
ПОСТАНОВИВ:
Притягнути ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп. (який підлягає сплаті за такими реквізитами отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA698999980313040149000026001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн 80 коп. (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Святош.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37993783, банк отримувача -Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) -899998, рахунок отримувача UA708999980313121206000026009, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, Святошинський районний суд міста Києва).
Роз'яснити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Ю.О. Твердохліб