СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/831/23
пр. № 1-кп/759/702/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.12.2022 року за №12022100080003568, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживачого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:1) 29.04.2009 року Смілянським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.186 КК України з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі; 2) 25.06.2009 року Смілянським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України з призначенням остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі; 3) 14.12.2009 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України з призначенням остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі; 4) 29.12.2014 року Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді 4 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки 6 місяців; 5) 27.01.2015 року Монастирищенським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді 1 року позбавлення волі; 6) 28.05.2015 року Уманським міськрайонний судом Черкаської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70, ч.1, ч.4 ст.71 КК України з призначенням остаточного покарання у виді 4 років 5 місяців позбавлення волі. Звільненого від відбування покарання 01.11.2017 року згідно ухвали Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24.10.2017 року на підставі ст.3 Закону України «Про амністію у 2016 році»; 7)19.10.2018 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області від за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки обмеження волі, звільненого з місць позбавлення волі 01.02.2021 року по відбуттю строку покарання; 8) 11.01.2022 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 2 (два) роки, покарання не відбуте,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурори - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачений - ОСОБА_5 , захисник - ОСОБА_9 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_10 , 21.12.2022 року приблизно о 15 годині 13 хвилин, зайшов до приміщення магазину «Велмарт», що розташований по пр. Леся Курбаса, 6-г у м. Києві. Перебуваючи у торговій залі вказаного магазину, ОСОБА_5 вирішив повторно, таємно викрасти чуже майно з метою подальшого обернення на свою користь.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне, таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 переконавшись в тому, що за його злочинними діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, таємно викрав з полиць товар, а саме: крем «Нутелла» горіховий з какао, вартістю 206 грн. 39 коп. (без ПДВ); ікра лососева зерниста, 1 банка, вартістю 78 грн. 39 коп. (без ПДВ); напій слабоалкогольний «Рево», 8,5 %, 500 мл, вартістю 34 грн. 51 коп. (без ПДВ), а всього на загальну суму 319 грн. 29 коп. (без ПДВ), які він сховав в кишеню куртки в яку був вдягнений та в подальшому прослідував до виходу з магазину.
Не розрахувавшись за схований в кишеню своєї куртки товар, ОСОБА_5 пройшов через сигнальні рамки та попрямував до виходу з магазину, однак був зупинений працівником охорони, який виявив в нього викрадений товар.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і послідовно дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Просив його суворо не карати.
Показання ОСОБА_5 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , щодо часу, місця, способу, виду і розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.
Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, щоОСОБА_5 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.ст. 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, згідно з вимогами ст.ст. 65, 68 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, ступінь здійснення кримінально-протиправного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця; обставину, яка пом'якшує та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність; перебуває на обліку з діагнозом ВІЛ-інфекція, ІІІ клінічна стадія, важкі бактеріальні інфекції (пневмонія), хронічний вірусний гепатит С в стадії мінімальної активності, отримує ВААРТ, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України до покарання за цим вироком слід приєднати частину невідбутого покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2022 рокуза ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до якого ОСОБА_5 призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
При цьому, для застосування положень ч. 1 ст. 71 КК України судом у відповідності до положень ст. 72 КК України менш суворий вид покарання у виді обмеження волі необхідно перевести в більш суворий у виді позбавлення волі із співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Таке покарання, на переконання суду, є достатнім для виправлення ОСОБА_5 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349 ч.3, 369-371, 373-376 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 та п.1 ч. 1 ст. 72 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання ОСОБА_5 частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2022 року, перевівши менш суворий вид покарання в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення - одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі та призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 28.03.2023 року.
За правилами ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_5 зарахувати строк його перебування під вартою за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 11.01.2022 року починаючи з 24.11.2021 по 02.05.2022 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу - залишити без змін.
Речові докази по справі: крем «Нутелла» горіховий з какао; ікра лососева зерниста,1 банка; напій слабоалкогольний «Рево», 1 шт., передані на зберігання представнику магазину "Велмарт" - повернути власнику.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Святошинський районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1