Справа № 237/5680/23
Провадження № 2-о/237/95/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.23 року м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ліпчанського С.М.,
за участю секретаря Бахтіярової Н.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , представник ОСОБА_3 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті,-
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про встановлення факту смерті. Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 громадянин України, знаходячись за місцем свого перебування на тимчасово окупованій території України в селищі Бєлогорівка Луганської області загинув 20 січня 2023р.
Загиблий, ОСОБА_4 , колишній чоловік заявника ОСОБА_1 , батько ОСОБА_2 , є громадянином України, рідних в нього нікого крім доньки не лишилось, заявник є єдиною заінтересованою людиною, в інтересах неповнолітньої доньки, якій Законом надано право як матері - законному представнику звернутися до будь-якого суду на території України для встановлення факту його смерті на окупованій території України за вимогами українського законодавства.
Заявник зверталась до органу РАЦС із всіма наявними в неї документами які підтверджують факт смерті ОСОБА_5 однак орган РАЦС відмовив у прийнятті документів про реєстрацію факту смерті та видачі свідоцтва про смерть і порекомендував звернутись до будь-якого суду для встановлення факту смерті в судовому порядку.
Встановлення даного юридичного факту необхідно для реалізації права останнього на реєстрацію факту смерті за українським законодавством.
З урахуванням викладеного заявник просить встановити факт того, що її колишній чоловік, батько її неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 загинув в селищі Бєлогорівка Луганської області 20 січня 2023р.
В судове засідання заявник не з'явилася, справу просила розглядати за її відсутності, свої вимоги підтримує в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи до суду не з'явився, про місце та час слухання справи повідомлена належним чином.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши докази по справі в їх сукупності, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою ОСОБА_4 а, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого повторно 14.07.2017 року Ірпінським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Київській області, де зазначено в графі батько - « ОСОБА_4 », в графі мати - « ОСОБА_6 .
Відповідно до копії рішення Петровського районного суду м. Донецька від 18.03.2013р. по справі № 0540/6641/2012 р. шлюб між ОСОБА_6 загиблим ОСОБА_4 було розірвано. Донька Дар?я залишилась проживати з матір?ю, знаходячись під її піклуванням.
Свідоцтвом про укладення шлюбу, виданого 02.06.2018 року Ірпінським МВ ДРАЦС ГТУЮ у Київській області, підтверджується зміна прізвища заявника з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Так, органом окупаційної влади російської федерації - відділом Перевальського районного управління Луганської народної республіки була видана довідка про смерть № 17.1/168-11.13-3 від 18.02.2023р. а/ з про смерть №100 від 31.01.2023р. ОСОБА_9 похований на цвинтарі в селищі Бєлогорівка Луганської області. Встановлення даного юридичного факту необхідно для реалізації права останнього на реєстрацію факту смерті за українським законодавством.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
За правилами п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, в порядку цивільного судочинства розглядаються цивільні справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до п. 13 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» за № 5 від 31.03.1995 року суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до Розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу 224 від 17 серпня 2023 року), Каховська міська територіальна громада Каховського району Херсонської області є тимчасово окупованою російською федерацією територією України з 24.02.2022 року.
В силу положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.
Відповідно до статті 9 вказаного Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.
Згідно ч. 1 ст. 18 Закону громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Зі змісту ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону вбачається, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
У зв'язку з тим, що смерть ОСОБА_4 настала на території селища Бєлогорівка Луганської області, Україна, тобто на території якої нині жодний орган державної влади України не працює, реєстрація смерті ОСОБА_4 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, то суд вважає за необхідне встановити такий факт, задовольнивши вимоги заявника, які є доведеними та обґрунтованими.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із тимчасовою окупацією території України, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України.
Так, як дана справа, є справою за заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яка подана у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, то заявник відповідно до п. 21 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.259,264,265,268,273,315,317,319,430 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , представник ОСОБА_3 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті - задовольнити повністю.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Донецька, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Бєлогорівка Луганської області Україна.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя С. М. Ліпчанський
Дата документу 05.10.23 року