"05" жовтня 2023 р.
Справа № 642/4176/23
Провадження 2/642/1118/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Пашнєва В.Г.,
за участю секретаря Крамарової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача вказуючи, що 22.10.2021 між нею та відповідачем укладений шлюб, зареєстрований Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), актовий запис № 942.
Від даного шлюбу дітей немає.
Позивач зазначив, що під час спільного проживання між ними постійно виникали сварки, що вони мають різні погляди на сімейне, спільне життя та ведення спільного господарства, вони втратили почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, у зв'язку із чим подальше спільне проживання та збереження суду неможливе. Шлюбні відносини між сторонами фактично припинені.
Ухвалою суду від 26.07.2023 справу відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.
Сторони в судове засідання не з*явилися, надали до суду заяви з проханням розглядати справу без їх участі, позивач позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити, відповідач позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 22 жовтня 2021 року між сторонами укладений шлюб, зареєстрований Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), актовий запис № 942, що підтверджується відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу дітей немає.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з статтями 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка і жінки.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки сторони наполягають на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги (частина перша статті 55 СК України).
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей (частина третя статті 109 СК України).
Відповідно до статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 114 та абзацу 2 частини третьої статті 115 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно із роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вжиття заходів щодо примирення подружжя є можливістю суду, а не його обов'язком та вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року № 605/434/18 (провадження № 61-3235св19):
Тобто, у випадку виявлення обставин або фактів, під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.
Встановивши, що сторони сумісного господарства не ведуть, шлюбно-сімейні відносини припинені, шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд доходить висновку про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя та наявність підстав для задоволення позову про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 24, 105, 110, 112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12-13, 76-81, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), зареєстрований 22 жовтня 2021 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків), актовий запис № 2521.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.. 60коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: відсутній, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: В. Г. Пашнєв