Код суду 233 Справа № 233/3642/23
Вирок
Іменем України
09 жовтня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010002142 від 12 липня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Нетішин Хмельницької області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, одружений, має одну неповнолітню дитину, проходить військову службу за призовом на час мобілізації на особливий період на посаді заступника командира відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання - старший солдат, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому дія якого продовжено по 21.11.2022 шляхом прийняття 15.03.2022, 21.04.2022, 22.05.2022, 15.08.2022, 16.11.2022 Верховною Радою України відповідних Законів на підставі Указів Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022.
Разом з тим, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 64 від 03.03.2022 старший солдат ОСОБА_5 з 04.03.2022 зарахований до списків особового складу та приступив до виконання службових обов'язків за посадою старшого радіотелефоніста самохідно-артилерійського відділення 1 самохідно-артилерійського взводу 6 самохідно-артилерійської батареї 2 самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_1 .
Крім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 64 від 03.03.2022 старший солдат ОСОБА_5 з 04.03.2022 вважається таким, що залучається до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
Відповідно до витягу з наказу №127 від 05.05.2022 командира військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_5 призначено на посаду командира бойової машини - командира 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Водночас, ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Статутом визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочисто присягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно додержуватися Конституції України та законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов'язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.
Згідно ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128 Статуту, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов'язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України , дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни .
Проте, старший солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом,свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби.
27 серпня 2022 року старший солдат ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом,в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, відмовився від несення обов'язків військової служби, в тому числі від виконання поставлених завдань, в рамках здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької області вибув до АДРЕСА_1 .
В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, старший солдат ОСОБА_5 , діючи на власний розсуд, вирішив не виконувати свої обов'язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та тимчасово ухилитися від військової служби у Збройних Силах України.
З цією метою, 27 серпня 2022 року старший солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, в умовах воєнного стану, порушив вимоги зазначеного вище законодавства та самовільно, в умовах воєнного стану, залишив місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_2 .
В подальшому, старший солдат ОСОБА_5 , діючи з метою ухилення від військової служби, без дозволу (наказу) командування,прибув до місця власного проживання, де залишився та займався справами, не пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби, тобто фактично ухилився від військової служби до моменту, поки 12 вересня 2022 року самостійно з'явився до військової частини НОМЕР_1 , та повідомив про себе командуванню.
Таким чином, солдат ОСОБА_5 вчинив самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, зазначених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі, щиро каявся..
Між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони . та обвинуваченим ОСОБА_5 за участі захисника ОСОБА_3 04 жовтня 2023 року була укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України, визнав повністю.
За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_5 зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України; щиро каятися; активно сприяти розгляду кримінального провадження судом.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч. 5 ст. 407 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді службових обмежень для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 (двадцяти) відсотків в дохід держави.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 ч. 5 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана державним інтересам.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання у за ч. 5 ст. 407 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді службових обмежень для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 (двадцяти) відсотків в дохід держави.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на медичних обліках за місцем проживання не перебуває, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовослужбовцем (за мобілізацією), за місцем несення служби характеризується позитивно, має статус учасника бойових дій.
Командиром військової частини НОМЕР_1 надано клопотання за №6504 від 20.06.2023 року про призначення старшому солдату ОСОБА_5 покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, для забезпечення можливості подальшого виконання ним своїх військових обов'язків та бойових завдань.
Перевіряючи, чи відповідає узгоджене сторонами угоди покарання на відповідність загальним засадам призначення покарання, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Згідно ч. 1 ст. 69 КК України (в редакції, станом на день закінчення вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення - 12.09.2022 року), за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Таким чином, судом встановлено наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Враховуючи данні про особу обвинуваченого, а також його критичне ставлення до скоєного, бажання продовжувати проходження військової служби та здійснення захисту Батьківщини, суд вважає наявними підстави для застосування ст. 69 КК України (в редакції, станом на день закінчення вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, 12.09.2022 року), та призначення ОСОБА_5 узгодженого сторонами покарання у виді більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у виді службових обмежень для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 (двадцяти) відсотків в дохід держави, є достатньою для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.
На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим за участю захисника відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб.
Витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосований.
На підставі викладе6ного, керуючись ст. ст. 373, 374, 394, 424, 468, 469, 472-476 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 04 жовтня 2023 року між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України (в редакції, станом на день закінчення вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення - 12.09.2022 року) у виді службових обмежень для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 (двадцяти) відсотків в дохід держави.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1