233 Справа № 233/4079/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
в складі: головуючого судді Левчук О.О.,
при секретарі судового засідання Стогнушенко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу №233/4079/23 за позовною заявою:
ОСОБА_1 , що зареєстрована за адресом: АДРЕСА_1
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9», юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 14А
третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, юридична адреса: 03190, м. Київ, вул. Данила Щербаківського, буд. 52 прим. 421
третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, юридична адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Слобожанський, буд.93, офіс 3
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
Обставини справи:
28.07.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовна заява вмотивована тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадима Вікторовича перебуває виконавче провадження №68184903, відкрите на примусове виконання виконавчого напису №3743 від 08.12.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» в сумі 25634,00грн.
Вважає, що виконавчий напис нотаріуса виданий з порушенням діючого законодавства та є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.
Стягувач повинен був надати боржнику копію рахунку про непогашену заборгованість з відміткою під розписку після вручення письмового попередження, що надало б йому можливість заперечити проти розрахунку заборгованості.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису повинен відбуватися шляхом надіслання банком письмової вимоги боржнику про усунення порушень, але банк не дотримався цієї обов'язкової процедури.
Згідно зі ст.88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Відповідно до п.3.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.
Позивачка не отримувала кредитів в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» та не маєзаборгованості по кредитам. Повідомлень про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» стало правонаступником прав та обов'язків якоїсь кредитної установи Матлак С.Ф. не отримувала.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд визнати виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною від 08.12.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №3743 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» заборгованості в розмірі 25634,00грн., а також витрати за вчинення виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню , стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60грн. та 536,80грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00грн.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2023 року провадження по цивільній справі відкрито та призначено попередній судовий розгляд по справі у судовому засіданні на 31.08.2023 року.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.09.2023 зазначену цивільну справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.09.2023 року.
Позивачка до суду не з'явилась, у позовній заяві просила розглядати справу у її відсутність, не заперечувала проти заочного рішення у справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Повідомлений належним чином про час та місце слухання справи повісткою, про причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.
Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна в судове засідання не з'явилась з невідомої для суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович в судове засідання не з'явився з невідомої для суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи в судовому процесі на засадах змагальності, як того вимагає ст.12 ЦПК України, та у відповідності з ч.1 ст.81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів справи 08.12.2021 року за зверненням ТОВ «Фінансова компанія «К9» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Журавльової Лариси Михайлівни було вчинено виконавчий напис №3743 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «К9» заборгованості в розмірі 25584,00грн., а також витрат за вчинення виконавчого напису в розмірі 50,00грн.
11.07.2023 року за вказаним виконавчим написом було відкрито виконавче провадження №68184903.
Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.
Згідно п.1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172.
Відповідно до п.1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі №6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи надано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Слід зазначити, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Докази одержання або неодержання ТОВ «ФК «Кредит Капітал» письмової вимоги про усунення порушень в копіях документів суду нотаріусом не було надано.
Згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.
Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.
На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
У п.10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за №6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Таким чином, як свідчать обставини справи, виконавчий напис вчинено із порушенням норм чинного законодавства.
Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.
Суд також враховує правову позицію, що міститься у постанові Верховного суду від 9 квітня 2019 року у справі № 826/2689/15, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов'язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.
Відповідно до правової позиції Об'єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00грн., позивачем надані ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 10 липня 2023 року з квитанцією до прибуткового касового ордеру №20/07 від 20 липня 2023 року про сплату адвокату Жупинському М.А. у розмірі 2000,00грн. на підставі договору про надання правової допомоги №13/07-23 від 13 липня 2023 року.
При цьому суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Проаналізувавши вартість наданих адвокатом послуг правничої допомоги та докази, які є в матеріалах справи на підтвердження виконання ним вказаних в описі робіт, враховуючи заперечення представника відповідача щодо заявленої суми, беручи до уваги складність справи, пропорційність витрат до предмету спору, суд вважає, що розрахунок витрат на правничу допомогу є обґрунтованим на суму 2000,00грн., а тому вимога про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.
Встановлено, що позивачкою при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1073,60грн. та 536,80грн. При цьому, в мотивувальній частині рішення суду зазначено, що у зв'язку з задоволенням позову, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сума судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 19, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Журавльова Лариса Михайлівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Журавльовою Ларисою Михайлівною від 08.12.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №3743 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» заборгованості в розмірі 25634,00грн., таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» (код ЄДРПОУ 44024387, юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 14А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1073,60грн. та 536,80грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «К9» (код ЄДРПОУ 44024387, юридична адреса: 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 14А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.
Суддя Костянтинівського
міськрайонного суду О.О. Левчук