Справа № 626/2988/23
Провадження № 2/626/572/2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
06.10.2023 року м. Красноград
Красноградський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Дудченко В.О.,
за участю секретаря Зінченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краснограді, в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.08.2014 року він зареєстрував шлюб з відповідачем - ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище ОСОБА_3 , який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Красноградського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №127. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з ним та після розірвання шлюбу буде проживати з ним. Місце проживання дитини визначили за відсутності спору договором між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, посвідченого нотаріально. Договором встановлено, що за спільною згодою батьків дитини місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначили місце проживання батька ОСОБА_1 . Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачем через несумісність поглядів на сімейне життя, що призвело до розпаду сім'ї. Подружніх відносин вони не підтримують, проживають окремо, не ведуть спільного господарства. Вважає, що за таких обставин збереження шлюбу суперечить його інтересам та інтересам дитини та унеможливлює примирення з відповідачкою.
Заяви (клопотання) учасників процесу по суті справи.
Від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заявав в якій він просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, шляхом надіслання судової повістки та у встановленому порядку, проте від нього до суду не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, не подав відзив, згідно ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення по справі на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що сторони про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними у справі доказами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюючи фіксування судового процесу.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.
Позиція суду.
Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини 1 статті 1 СК України - Сімейний кодекс України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.
Фактичні обставини, встановлені судом та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 09.08.2014 року, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Красноградського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №127.
Від шлюбу мають сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З позовної заяви вбачається, що сторони шлюбні відносини не підтримують, проживають окремо, спільне господарство не ведуть.
Як регламентує ч. 2 ст. 1 СК України, регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою: зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб; утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки; забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною 5 статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Положеннями частин 3 та 4 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
У відповідності зі ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні було встановлено, що сторони не ведуть спільного господарства, відповідно до позовної заяви не проживають разом. Між сторонами втрачено почуття любові та поваги, шлюб існує лише формально, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
У пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року надано роз'яснення, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Таким чином, шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) Верховний Суд зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того, з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.
Неповнолітня дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком ОСОБА_1 .
Місце проживання дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначили за відсутності спору договором від 27.09.2023 року між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, посвідченого приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Ковтун Л.О. Відповідно до договору батьки домовились про місце проживання дитини, ОСОБА_4 , та про порядок здійснення батьківських прав батьком та матір'ю, яка проживатиме окремо від дитини. Місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначили місце проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а у разі виїзду батька та дитини за кордон - місце тимчасової реєстрації батька за кордоном. Мати має право за попереднім погодженням з батьком, враховуючи бажання дитини та з урахуванням її стану здоров'я, зустрічатися на території України та без перешкод спілкуватися з дитиною у період зимових канікул дитини (не менше ніж два тижні), у період літніх канікул дитини (не менше ніж один місяць). У період шкільних канікул кожен із батьків має право проводити більше часу разом з дитиною та відпочивати разом з нею як на території України, так і за її межами.
Згідно довідки про склад сім'ї Піщанського старостинського округу Красноградської міської ради № 807 від 05.10.2023 року ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом з сином ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо від ОСОБА_1 та сина ОСОБА_4 .
Тому необхідно визначити місце проживання неповнолітньої дитини разом з батьком.
У разі наявності такого спору між батьками суд повинен роз'яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.
Висновки за результатами розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Жодних заяв від відповідачки про зміну прізвища не надходило.
На підставі викладеного та керуючись ст. 104, 112, 114 СК України, 4-5, 12, 76-83, 141 ЦПК України суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 09 серпня 2014 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Красноградського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №127 між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - розірвати.
Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище ОСОБА_6 .
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після розірвання шлюбу разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копію заочного рішення направити ОСОБА_2 рекомендованим листом із повідомленням не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_2 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду.
Суддя