Справа № 953/8044/23
н/п 1-кс/953/7805/23
"06" жовтня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023152310000147 від 03.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України про арешт майна,
05.10.2023 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023152310000147 від 03.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, що було вилучено в ході обшуку за адресою: : АДРЕСА_1 , а саме на:
- банківські картки «А-банк» № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Приватбанк № НОМЕР_4 ;
- флеш носій «San Disk», 1207208180сс37;
- мобільний телефон «Nokia», модель 1280, IMEI НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 10 Pro, IMEI НОМЕР_6 , НОМЕР_7 з сім-картою Київстар з номером НОМЕР_8 , сім-картою Водафон НОМЕР_9 ;
- мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 10S, IMEI НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ;
- мобільний телефон чорного кольору Xiaomi, з розбитим екраном, у вимкненому стані;
- мобільний телефон чорного кольору Meizu, з розбитим екраном, у вимкненому стані, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023152310000147 від 03.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України.
17.05.2023 до ХРУП №1 надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що невідомі особи на протязі тривалого часу, з 18.02.2023 по 03.04.2023 шляхом обману та зловживання довірою, використовуючи психологічний тиск, під виглядом нібито ворожіння, а саме зняття порчі з неї та її близьких, членів осіб, виманювали грошові кошти з заявниці. В загальній сумі вони незаконно заволоділи 928531 грн.
Крім того, 03.04.2023 до ВП №2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області звернулась гр-ка ОСОБА_6 , стосовно того, що група осіб шахрайським шляхом, під приводом зняття порчі та ворожіння, під виглядом нібито ворожіння, а саме зняття порчі з неї та її близьких, членів осіб заволоділа грошовими коштами останньої, у сумі 244 000 грн. Слідчим СВ ВП№2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152310000147 від 03.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України. В подальшому за підслідністю дане кримінальне правопорушення було направлено до СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області та об'єднано з кримінальним провадженням №12023221130001159, у зв'язку з тим, що вказані злочину імовірно були вчинені одними і тими ж особами.
Потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вказують на те, що грошові кошти вони переводили на наступні банківські рахунки: НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 . Крім того, ОСОБА_6 зазначає про те, що шахраї їй телефонували з номерів « НОМЕР_18 », « НОМЕР_19 ».
Встановлено, що банківський рахунок № НОМЕР_12 , НОМЕР_13 належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 попросив його оформити банківську картку Ощадбанк на своє ім'я. Повідомив, що він начебто допомагає людям із-за кордону переводити готівку. Оформивши банківську карту на себе ОСОБА_7 передав її своєму сину. Особисто нею не користувався. В свою чергу ОСОБА_4 допитаний в якості свідка повідомив, що він знайшов заробіток на платформі «Телеграм», для якого потрібно було передати в користування власні банківські картки, начебто для перерахунку грошей за товар (одяг). Дану інформацію він підтвердити в своєму допиті не зміг.
28.09.2023 у період часу з 08:24год. по 09.54 год., в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено та вилучено наступне:
- банківські картки «А-банк» № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Приватбанк № НОМЕР_4 ;
- флеш носій «San Disk», 1207208180сс37;
- мобільний телефон «Nokia», модель 1280, IMEI НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 10 Pro, IMEI НОМЕР_6 , НОМЕР_7 з сім-картою Київстар з номером НОМЕР_8 , сім-картою Водафон НОМЕР_9 ;
- мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 10S, IMEI НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ;
- мобільний телефон чорного кольору Xiaomi, з розбитим екраном, у вимкненому стані;
- мобільний телефон чорного кольору Meizu, з розбитим екраном, у вимкненому стані.
ОСОБА_8 пояснив, що його знайомий ОСОБА_9 запропонував йому роботу, яка полягала у пошуку людей на яких можна оформити банківські картки та в подальшому зняття грошових коштів з цих рахунків. ОСОБА_8 в свою чергу звернувся до свого знайомого ОСОБА_4 . ОСОБА_4 знайшов осіб, оформив банківські картки, передав їх ОСОБА_8 , який в свою чергу передав ОСОБА_9 . Далі вони знімали грошові кошти, та всі гроші ОСОБА_8 передавав ОСОБА_9 . Із оформлення карток та зняття коштів, ОСОБА_8 отримував приблизно 10 000 грн в тиждень
Відповідно до положення ст.98 КПК України, вилучені речі та предмети мають ознаки речового доказу, тобто є матеріальним об'єктом, що містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, існує сукупність підстав вважати, що вищевказані речі є доказом кримінального правопорушення, оскільки відповідають вимогам ст. 98 КПК України.
Таким чином, з метою збереження речових доказів відповідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України виникла необхідність у арешті вищенаведених речей.
Прокурор зазначає, що необхідність арешту майна зумовлюється необхідністю повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєних кримінального правопорушення, а також тим, що вилучені предмети можуть містити сліди кримінального правопорушення та виникла необхідність у проведенні відповідних судових експертиз, що мають значення для кримінального провадження.
В судове засідання прокурор не з'явився, в прохальній частині клопотання просив розгляд справи проводити без його участі. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Власник майна ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився.
Захисник власника майна - адвокат ОСОБА_10 в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду подав заяву, у якій просив відмовити у задоволенні клопотання з огляду на наступне. Прокурор у клопотанні просить накласти арешт на банківські картки, однак відповідно до ст. 162 КПК України вказані картки віднесені до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Тобто, данні пластикової картки жодної доказової бази в розумінні КПК не містять. Крім того, зазначив, що вилучення вказаних телефонів, згідно норм КПК не може бути використане як доказ, вказані телефони повинні бути негайно оглянуті, потрібну інформацію має бути скопійовано, а засоби мають бути повернуті володільцю. Зазначив, що копію протоколу обшуку не було вручено ОСОБА_4 .
Неприбуття в судове засідання власника майна, слідчого, прокурора відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ст. 107 ч. 4 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.
Правовою підставою арешту майна є кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152310000147 від 03.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України.
28.09.2023 в період часу з 08:24 до 09:54 слідчим проведено обшук за адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , в результаті якого було виявлено та вилучено речі зазначені в клопотанні.
28.09.2023 виявлені та вилучені під час обшуку речі та предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.
Згідно положень ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у виді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке прокурор просить накласти арешт, є доказом вчинення кримінального правопорушення, зберегло або може зберігати на собі сліди його вчинення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже відповідно до ст. 91 КПК України вказане майно, на яке прокурор просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчою суддею не встановлено. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Беручи до уваги те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, майна, що має доказове значення в даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, суд вважає клопотання законним та обґрунтованим, а відтак таким, що підлягає задоволенню.
Доводи представника власника майна адвоката ОСОБА_10 з приводу того, що вилучене майно під час обшуку не підлягає арешту, слідча суддя вважає безпідставними, оскільки арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Як вище зазначалося, положення кримінального процесуального закону зобов'язує слідчого судді встановити наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, лише під час розгляду клопотання про арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Разом з цим, в межах розгляду даного клопотання підставою арешту майна прокурор зазначає саме збереження речових доказів.
З огляду на зазначене, вилучене майно під час обшуку, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не буде досягнута мета застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Крім того, слідча суддя роз'яснює, що у відповідності до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Питання щодо місця зберігання речових доказів вирішується слідчим у кримінальному провадженні на підставі вимог ст.100 КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року №1104.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 170-173, 309, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України,
Клопотання прокурора Київської окружної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023152310000147 від 03.04.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2, 4 ст. 190 КК України про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на вилучені 28.09.2023 під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме на:
- банківські картки «А-банк» № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , Приватбанк № НОМЕР_4 ;
- флеш носій «San Disk», 1207208180сс37;
- мобільний телефон «Nokia», модель 1280, IMEI НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 10 Pro, IMEI НОМЕР_6 , НОМЕР_7 з сім-картою Київстар з номером НОМЕР_8 , сім-картою Водафон НОМЕР_9 ;
- мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 10S, IMEI НОМЕР_10 , НОМЕР_11 ;
- мобільний телефон чорного кольору Xiaomi, з розбитим екраном, у вимкненому стані;
- мобільний телефон чорного кольору Meizu, з розбитим екраном, у вимкненому стані, які належать ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Зобов'язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, забезпечити виконання ухвали.
Ухвала про арешт майна виконується слідчим, прокурором негайно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя
Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1