Справа № 953/9418/23
н/п 2-о/953/172/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.10.2023 Суддя Київського районного суду м. Харкова Губська Я.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем (матір*ю ОСОБА_2 ) на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Звертаючись до суду заявник вказує, що він спільно з матір*ю ОСОБА_2 фактично мешкали разом за адресою АДРЕСА_1 до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, в серпні 2023 року він звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено у зв*язку з пропуском строку на прийняття спадщини та відсутністю доказів постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому він звернувся до суду з даною заявою.
Згідно вимог ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Дослідивши подану до суду заяву, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
На відміну від позовного провадження,окремому провадженню притаманні такі ознаки,які характеризують його структурну самостійність і прикладну значущість,і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ,що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб*єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Слід врахувати, що важливою є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв*язок із певним суб*єктивним матеріальним правом.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2009 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд на підставі частини шостої статті 235 (нині ст.294 ) ЦПК України залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Відповідно до п.23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
За правилами ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається з поданої до суду заяви ОСОБА_1 просить встановити факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 для прийняття спадщини.
Отже, з наданої до суду заяви вбачається наявність спору щодо підтвердження права заявника на спадщину після померлої ОСОБА_2 , і заявникові було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину нотаріусом, а тому дане питання повинно вирішуватись в порядку позовного провадження, з необхідним залученням всіх можливих спадкоємців (в тому числі і 1 черги спадкоємців, спадкоємців, які постійно проживали з померлим, спадкоємців з обов*язковою долею на спадкування та інших) до участі у справі та з*ясування наявності чи відсутності їх заперечень щодо вимог заявника.
Посилання заявника на відсутність інших спадкоємців не є обґрунтованим, оскільки дане питання підлягає з*ясуванню під час підготовчого судового розгляду в порядку позовного провадження.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами і доповненнями), у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчому судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
На підставі зазначеного, приходжу до висновку, що заява ОСОБА_1 , подана в окремому провадженні не може бути прийнята до розгляду, оскільки існує спір про право, з необхідністю залучення в якості відповідачів всіх можливих спадкоємців, який повинен вирішуватися в позовному порядку, є передчасною, і посилання заявника на можливість розгляду справи в окремому провадженні не є обґрунтованою, а тому слід відмовити у відкритті провадження за даною заявою.
Керуючись ст.ст. 260, 293, 315 ЦПК України, суддя ,-
УХВАЛИВ:
У відкритті окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно п.п.15.5 п.15 ч.1 Розділу ХІII «Перехідні положення» ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя :