Справа № 953/9393/23
н/п 1-кс/953/7728/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , за матеріалами кримінального провадження, дані щодо кримінального правопорушення у якому 23.08.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000974, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанськ, Вовчанського району, Харківської області, громадянина України, раніше судимого 21.02.2005 Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, 19.12.2005 Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 4 ст. 296 КК України до штрафу у розмірі 1000 грн.. 16.07.2012 Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 201, ч.2 ст. 305, ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці (19.02.2013 звільнився з місць позбавлення волі умовно-достроково, невідбутий строк 11 місяців 24 дня), 09.07.2015 Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 133 КК України до штрафу у розмірі 1870 грн, зареєстрованого та такого, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , за матеріалами кримінального провадження, дані щодо кримінального правопорушення у якому 23.08.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000974, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що СУ Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12023220000000974 від 23.08.2023 року, за підозрою ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого п. 6 п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Згідно клопотання встановлено, що ОСОБА_7 вчинив особливо тяжкий злочин за наступних обставин. Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», запроваджено воєнний стан на всій території України, у тому числі на території Харківської області, який діє на цей час.
В період часу з 24.02.2022 до 11.09.2022 м. Вовчанськ та Вовчанська ОТГ Чугуївського району Харківської області знаходились під тимчасовою окупацією військами російської федерації. Використовуючи переваги відсутності контролю з боку влади України та присутності окупаційних військ рф, відчуваючи безкарність та відсутність відповідальності за заплановану злочинну діяльність, на початку березня 2022 року, точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_8 примусово вилучив у ОСОБА_9 автоматичну вогнепальну зброю та бойові припаси до неї, які напередодні останній разом із ОСОБА_7 , перебуваючи біля колони розбитої військової техніки рф, розташованої між населеними пунктами Кутузовка та Шестакове Чугуївського району Харківської області, виявив серед уламків знищеної військової техніки, після чого забрав їх та у подальшому зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 . Використовуючи військовий стан, примусово вилучені вогнепальну зброю та бойові припаси до неї, ОСОБА_8 мав намір використовувати в ході здійснення злочинів на території Вовчанської ОТГ Чугуївського району Харківської області. Зокрема, на початку квітня 2022 року, точну дату та час в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 за попередньою домовленістю між собою та метою у подальшому після смерті потерпілого, самовільно присвоїти його владні повноваження і за рахунок цього самоствердитись серед місцевого населення м. Вовчанська, виник умисел на умисне протиправне заподіяння смерті директору ДП «Вовчанське лісове господарство» ОСОБА_10 .
Так, 08.04.2022 у вечірній час доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті директору ДП «Вовчанське лісове господарство» ОСОБА_10 , з метою у подальшому після смерті потерпілого самовільно присвоїти його владні повноваження та за рахунок цього самоствердитись серед місцевого населення м. Вовчанська, тобто корисливим мотивом, достовірно знаючи розпорядок дня та маршрут руху потерпілого з роботи додому, взявши з собою заздалегідь заготовлений невстановлений в ході досудового розслідування бойовий автомат АК-74 калібру 5,45 мм. та боєприпаси до нього, розуміючи, що вогнепальна зброя призначена для ураження живої цілі, будучи готовим до її застосування, прибули у визначене заздалегідь місце по маршруту руху ОСОБА_10 за координатами місцевості 50.2536401, 36.8588596, влаштувавши засідку в кущах поблизу автодороги за межами населеного пункту неподалік с. Приліпки Вовчанської ОТГ Чугуївського району Харківської області, для здійснення нападу на автомобіль «Kia Magentis» держаний номер НОМЕР_1 , під керуванням потерпілого ОСОБА_10 .
Через деякий час, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , дочекавшись автомобіля «Kia Magentis» держаний номер НОМЕР_1 , під керуванням потерпілого ОСОБА_10 , який рухався по автодорозі за межами населеного пункту неподалік с. Приліпки Вовчанської ОТГ Чугуївського району Харківської області в напрямку м. Вовчанськ, достовірно знаючи, що в автомобілі за кермом перебуває саме потерпілий ОСОБА_10 , пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, в умовах воєнного стану, знаходячись на території, яка раніше тимчасово контролювалася військами російської федерації, імітуючи вчинення злочину окупаційними військами російської федерації, зупинили вказаний автомобіль. При цьому, ОСОБА_7 взяв у руки заздалегідь заготовлений невстановлений в ході досудового розслідування бойовий автомат АК-74 калібру 5,45 мм та боєприпаси до нього, тримаючи його при собі, направив його в бік автомобіля «Kia Magentis» держаний номер НОМЕР_1 та, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті людини та свідомо допускаючи та бажаючи їх настання, внаслідок здійснення пострілів з бойового автомата АК-74 калібру 5,45 мм в автомобіль, в якому знаходиться людина, здійснив не менше п'ятнадцяти пострілів чергою з короткочасним інтервалом, та потрапив у водійські двері та лобове скло вищевказаного автомобіля, пошкодивши їх наскрізь в напрямку площини сидіння водія, внаслідок чого влучив у потерпілого ОСОБА_10 . У результаті протиправних дій останніх, ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці.
Вважаючи, що ними виконані усі можливі дії для реалізації свого спільного злочинного умислу ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зникли, довівши його до кінця.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_10 отримав згідно з висновками судово-медичних експертиз № 12-17/43-ВЛ/22 від 07.03.2023 та № 10-12/2699-С/22 від 14.03.2023 множинні вогнепальні кульові поранення тіла:голови - 2 наскрізних поранення волосистої частини голови, з вхідними ранами у лівій тім'яній та потиличній ділянці та вихідними - на лобі у середній та нижніх частинах, з ушкодженням по ходу ранових каналів кісток черепу та головного мозку; ранові кнали мать напрямок ззаду на перед зліва на право, одне дотичне поранення в лівій скроневій ділянці;шиї - одне дотичне поранення лівої бічної поверхні шиї на межі верхньої та середньої третини;грудної клітини - 6 наскрізних та сліпих поранень, з вхідними ранами - дефектами на лівій половині грудної клітини в підкючичній області, в проекції 5-го ребра по передньопахвовій лінії, в проекції 4-го межребер'я по пахвовій лінії, в проекції 5-го міжребер'я по задньопахвовій лінії, в проекції 6-го міжребер'я по пахвовій лінії та вихідними ранами на правій половині грудної клітини в підключичній ділянці, в проекції мечоподібного відростка, з ушкодженням по ходу ранових каналів 5-го лівого ребра, легенів, 2-го грудного хребця з ушкодженням спинного мозку, м'яких тканин середостіння, плеври в ділянці 3-го міжребер'я правої половини грудної клітини, де у м'яких тканинах вилучені 2 кулі калібром 5,45 мм та в ділянці лівої легені також вилучено 2 кулі калібром 5,45 мм; ранові канали мають напрямок зліва на право ззаду на перед знизу догори; підшкірна дотична рана відповідно 3-му грудному хребцю; садна на спині; черевної порожнини - 3 наскрізних поранення лівої поперекової ділянки з вхідними ранами та вихідними ранами на правій сідниці та в області правої здухвинної кістки, з ушкодженням по ходу ранових каналів селезінки, лівої нирки, печінки, товстого та тонкого кишківнику, кісток тазу (права здухвинна кістка), 11-го лівого ребр, бічної поверхні 2-го поперекового хребця, ранові канали мають напрямок зліва на право ззаду на перед зверху до низу;правої верхньої кінцівки - 1 наскрізна рана передпліччя, без ушкоджень кісток; рановий канал має напрямок зліва на право; одне дотичне поранення в області правого ліктьового суглобу по згинальній поверхні. Усі вогнепальні поранення зажиттєвого походження, спричинені пострілами з вогнепальної зброї (пристрою), спорядженої вогнепальними снарядами (кулями) калібром 5,45 мм.
Таким чином, між встановленими травмами життєво - важливих органів (головний мозок, легені, печінка) та наступом смерті є причинний зв'язок; по ступеню тяжкості проникаючі вогнепальні поранення черепної порожнини, грудної клітини та черевної порожнини з ушкодженням внутрішніх органів, що супроводжувалися як зовнішньою, так і внутрішньою кровотечами, відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент заподіяння (згідно пп. 2.1.1. а), 2.1.2., 2.2.3. а), б), в), и), й), к), о) «Правил встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень»). Враховуючи виявлені руйнування життєво - важливих органів за ходом ранових каналів, а саме головного мозку, легенів, печінки, після їх спричинення смерть ОСОБА_10 настала майже миттєво.
ОСОБА_7 07.06.2023 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України в рамках кримінального провадження № 12022221250000079 від 09.04.2022.
Матеріали стосовно ОСОБА_7 23.08.2023 виділені з матеріалів кримінального провадження № 12022221250000079 в окреме провадження № 12023220000000974, яке зупинене у зв'язку із розшуком підозрюваного ОСОБА_7
28.09.2023 відновлено досудове розслідування, у зв'язку з необхідністю проведення процесуальних дій.
Згідно з інформацією, наданою оперативним підрозділом, ОСОБА_7 відсутній за місцем проживання, не перетинав кордон України через діючі пункти пропуску та після початку деокупації Вовчанської ОТГ Чугуївського району Харківської області виїхав на територію держави-агресора Російської Федерації, що обґрунтовує неможливість вручити повістку про виклик особи, у зв'язку з чим, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, в газеті «Урядовий кур'єр» № 113 (7511) від 07.06.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано повістку про виклик ОСОБА_7 на 09.06.2023, 12.06.2023, 15.06.2023 за зазначеною в повістках адресою для проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 12022221250000079 від 09.04.2022, отримання письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_11 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив.
Слідчим за погодженням з прокурором 07.06.2023, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_7 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» № 113 (7511) від ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).
Таким чином 07.06.2023 у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
На даний час будь-який зв'язок із підозрюваним ОСОБА_7 відсутній. Згідно інформації, отриманої в ході досудового розслідування, підозрюваний ОСОБА_7 у вересні 2022 року під час деокупації Вовчанської ОТГ Чугуївського району Харківської області, разом із військовослужбовцями рф виїхав на територію рф.
Досудовим розслідуванням достовірно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_12 ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибув на виклик без поважної причини більше як три рази поспіль), виїхав за межі України - до рф, у зв'язку із чим, 23.08.2023 на підставі ст. 280 КПК України його оголошено у розшук.
Також, в ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий вказує, що досудовим розслідуванням вжито всіх можливих та достатніх заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного.
Зважаючи на те, що місцезнаходження підозрюваного не відоме, за наявною інформацією останній перебуває на території держави-агресора, встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що жоден інший більш м'який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу - тримання під вартою, не зможе забезпечити запобіганню існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала.
Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також зауважив про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав з території України та перебуває на території держави, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором, у Російській Федерації. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв'язку з чим, сторона обвинувачення просила обрати ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні, покладалась на розсуд суду.
Клопотання розглядається слідчою суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності підозрюваного.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши додані до клопотання документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що СУ ГУНП України в Харківській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023220000000974 від 23.08.2023, в рамках якого подається дане клопотання.
Частиною 1 ст. 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Частиною 1 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частиною 3 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить ст.135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також ст.136, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Відповідно до ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, територіях держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості їй такої повістки згідно частинами 1,2-4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї ста частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Отже, з огляду на наведені положення закону, ст.278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов'язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Слідчою суддею встановлено, що у зв'язку із неможливістю вручення особисто ОСОБА_7 повідомлення про підозру у день його складення та повісток про виклик, внаслідок не встановлення його місцезнаходження на території України, а також знаходження його на території РФ, стороною обвинувачення вжито заходів для вручення повідомлення про підозру та повісток про виклик у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України, зокрема, шляхом оголошення повного тексту підозри на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр».
Враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_7 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_7 підозрюється, останній є громадянином України та осудною особою, яка досягла 16-річного віку. Даних на спростування зазначеного не надано.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», строк дії якого неодноразово продовжено по теперішній час.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: протоколом огляду місця події від 18.09.2022 - відкрита ділянка місцевості поблизу автодороги неподалік населеного пункту за адресою: Харківська область, Чугуївський район, Вовчанська ОТГ, с. Приліпки, в ході якого виявлено та вилучено гільзу;протоколом огляду місця події від 01.10.2022 - місце стихійного поховання за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого ексгумовано тіло ОСОБА_10 та направлено на розтин до Вовчанського РВ ХОБСМЕ;протоколом огляду місця події від 01.10.2022 - ділянка місцевості на трасі Вовчанськ - Стариця, поблизу шлагбауму, що загороджує в'їзд до лісу, де, зі слів свідка ОСОБА_13 , знаходився розстріляний автомобіль ОСОБА_10 . В ході огляду було виявлено та 1 гільзу зеленого кольору калібру 5,45 мм з маркуванням 3-84;протоколом обшуку від 30.03.2022 за місцем мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 та 8-а;протоколом огляду предметів - речей, вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_3 та 8-а.висновком судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_10 № 12-17/43-ВЛ/22 від 07.03.2023, згідно якого смерть ОСОБА_10 настала від отриманих вогнепальних кульових поранень;висновком додаткової судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_10 № 12-12/2699-С/22 від 14.03.2023, згідно якого смерть ОСОБА_10 настала від отриманих вогнепальних кульових поранень;висновком судової медико-криміналістичної експертизи одягу потерпілого ОСОБА_10 № 17-13 /106-МКС/23 від 16.06.2023;висновком судово-балістичної експертизи № СЕ-19/121-23/3760-БЛ від 18.05.2023;показами свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та інших, які повідомили обставини вчинення кримінального правопорушення;показами свідка ОСОБА_13 та протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_13 , який надали свідчення щодо виявлення розстріляного автомобіля ОСОБА_10 на місці вчинення кримінального правопорушення; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_7 дій, що кваліфікуються за п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя враховує наявність ризику, передбаченого п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, суддя, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Суд зазначає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 у сукупності з іншими обставинами.
При цьому, слідча суддя при встановленні даного ризику враховує також існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_7 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Так, органом досудового розслідування, шляхом розміщення оголошення повного тексту на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» було опубліковано повістки про виклик ОСОБА_7 до слідчого СУ ГУНП в Харківській області для проведення відносно нього процесуальних та слідчих дій. На вказані виклики до органу досудового розслідування ОСОБА_7 не з'явився та про поважні причини неявки не повідомив.
Слідчою суддею враховується той факт, що оскільки підозрюваний за викликом слідчого для проведення процесуальних дій - вручення письмового повідомлення про підозру, допиту як підозрюваного та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу з додатками до нього, до СУ ГУНП в Харківській області не прибув, причини своєї неявки не повідомив. Також органом досудового розслідування не встановлено фактичне місцезнаходження підозрюваного, що унеможливлює здійснення досудового розслідування в установленому законом порядку та строки.
Вищевикладені обставини свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Достатньо обґрунтованим є ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, оскільки не маючи жодного запобіжного заходу, підозрюваний може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема основні свідки у вказаному кримінальному провадженні та підозрюваний ОСОБА_7 проживають на території Вовчанської ОТГ Чугуївського району Харківської області, або навіть в одному населеному пункті, тому є достатні підстави вважати, що у разі відсутності запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_7 , може незаконно вплинути на вказаних свідків з метою надання ними свідчень на його користь, що може призвести до викривлення показань та втрати доказів вчинення кримінального правопорушення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Слідча суддя вважає, що з урахуванням положень характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , те, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який підлягає у необхідності захисту високих стандартів, охорони прав, як інтересів суспільства, так і держави в цілому, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, під час дії воєнного стану.
При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Частиною 6 статті 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
З урахуванням вище встановлених обставин кримінального правопорушення, наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_7 дій, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя, виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшла до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, на підставі абз.7 ч.4 ст. 183 КПК України стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , за його відсутності.
З огляду на зазначене клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Вказане рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, як вище зазначалося, у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , поданого в межах кримінального провадження № 12023220000000974 від 23.08.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
В порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, після затримання особи, яка виїхала та/або перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця здійснення досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України, зобов'язати компетентних службових осіб органу досудового розслідування після затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця здійснення досудового розслідування кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про тримання під вартою останнього.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідча суддя - ОСОБА_1