Справа №639/5767/23
Провадження №2-о/639/280/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали цивільної справи №639/5767/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2023 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 в порядку окремого провадження з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у якій просив визначити місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт, що батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснює самостійне виховання та повне фінансове утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі матері.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вищезазначену цивільну справу необхідно передати до іншого суду у зв'язку з наступним.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви (заяви) має відбуватись з дотриманням певних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною третьою статті 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції.
Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Статтею 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
Місце проживання фізичної особи згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» має бути зареєстровано у передбаченому порядку.
Із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до адміністративно-територіального поділу м. Харкова відноситься до Холодногірського району м. Харкова та, відповідно, до підсудності Ленінського районного суду м. Харкова.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судоустрій в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності.
Враховуючи те, що зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання заявника територіально не відноситься до Жовтневого районного суду м. Харкова, а відтак підстави для розгляду цієї заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, Жовтневим районним судом м. Харкова відсутні.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до положень ч. 1 і ч. 2 статті 32ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, суд приходить до висновку, що справа не підсудна Жовтневомурайонному суду м. Харкова і передає її для розгляду до Ленінського районного суду м. Харкова - за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання заявника.
Керуючись ст. ст. 31, 187, 293, 316 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Цивільну справу №639/5767/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення - передати для розгляду до Ленінського районного суду м. Харкова.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 09.10.2023
Суддя В.В. Труханович