Справа № 615/803/23
Провадження № 2/615/145/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Токмакової А.П.,
секретаря судового засідання - Павлович В.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
03.05.2023 представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 16.07.2010 станом на 22.02.2023 в розмірі 41319,60 грн., а також сплачений позивачем судовий збір - 2684 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, в зв'язку з чим підписав заяву №б/н від 16.07.2010, тим самим підтвердив свою згоду на те, що заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідач підтвердив, що повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», що надані йому для ознайомлення в письмовій формі.
Як зазначає представник, підписавши заяву, між сторонами у відповідності до ст.634 ЦК України укладено договір про надання банківських послуг, який за своєю природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме відкрив картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що визначений в довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, видав у користування кредитну картку, тощо, тим самим надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, встановлених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором. Однак в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, в зв'язку з чим станом на 22.02.2023 має заборгованість в сумі 41319,60 грн., з яких: 34758,02 грн. - за тілом кредиту; 6561,58 грн. - за простроченими відсотками.
На даний час продовжує ухилятись від виконання зобов'язань, заборгованість за договором не погашає, що на думку позивача, є порушенням законних прав АТ КБ «Приватбанк».
Після виконання вимог ст.187 ЦПК України, на підставі ухвали суду від 04.05.2023 відкрито провадження у цивільній справі. За клопотанням представника позивача з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, роз'яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.
Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України до суду не надходило.
21.05.2023 до суду надійшов відзив, в якому позивач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки заборгованість виникла не з його вини, а внаслідок непереборної сили.
Вказав, що дійсно багато років є клієнтом АТ КБ «Приватбанк». Весь час належним чином виконував перед позивачем свої грошові зобов'язання, до теперішнього часу будь-яких спорів, пов'язаних зі стягненням з нього заборгованості, не виникало.
Зазначив, що через військову агресію РФ проти України, що, на його думку, є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), потрапив в дуже скрутне фінансове становище, об'єктивно втратив можливість продовжувати підприємницьку діяльність та отримувати доходи від її здійснення, що в свою чергу позбавило можливості виконувати зобов'язання за кредитним договором перед позивачем.
Наголошує, що жодним чином не ухилявся і не ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань щодо сплати заборгованості за кредитом. На його думку, порушення ним зобов'язання за кредитним договором не є наслідком його неправомірних дій, а - наслідок непереборної сили, що в силу ст.617 ЦК України виключає наявність вини, яка є обов'язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов'язання, в тому числі і грошового.
Переконаний, що для позивача сума, про стягнення якої він просить, є малозначною. Для нього ж стягнення такої суми, ще й в теперішній час, стане непомірним тягарем, який погіршить і без того критичне фінансове і моральне становище, поставить під загрозу забезпечення його елементарних потреб для фізичного існування.
23.06.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача Муркулова В.В. підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просить задовольнити.
Вказала, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог банку. Відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням термінів, що на її думку, підтверджує наміри відповідача на злісне ухилення від виконання зобов'язань за кредитним договором. Не надав жодного доказу важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору, а саме прострочення сплати кредиту.
Протягом попередніх місяців відповідач мав всі можливості обміну листами про форс-мажорні обставини у відповідності до умов договору. Зауважує, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є лише одним з документів, необхідних для доведення форс-мажору та припинення відповідальності за невиконані зобов'язання саме під час дії обставин форс-мажору, які потрібно буде довести у разі судового спору. Крім того, застосування такого листа було б можливим за погодженням іншої сторони договору, а у разі відмови рекомендовано звернутись саме до ТПП, де пройти процедуру засвідчення форс-мажору згідно з регламентом. Вважає, що вимоги банку є законними та аргументованими.
Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися.
Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.07.2010 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, згідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що підтверджується даними Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
За положеннями Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті, АТ КБ "Приватбанк", що діє на підставі Ліцензій НБУ № 22 від 29.07.2009, 05.10.2011, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.
Відповідно до п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним і Банком Договір та надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку, що підтверджується його підписом у заяві.
Позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу право користування кредитними коштами у розмірі і на умовах, встановлених Договором.
Згідно п.2.1.1.5.7 Договору власник картрахунку зобов'язався слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. Неотримання або несвоєчасне отримання відповідачем виписок про стан рахунків, з урахуванням п. 1.1.5.2 Договору, не звільняє його від виконання зобов'язань за даним Договором.
У разі незгоди зі змінами "Умов та правил надання банківських послуг" або "Тарифів Банку" клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору, виконавши умови п.2.1.1.5.4 Договору.
Окрім того, відповідач зобов'язався:
- на підставі п. 2.1.1.5.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, за перевитратою платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором;
- слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6. на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.
П.2.1.1.12.1 Договору сторонами погоджено, що зобов'язання відповідача з повернення тіла кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов'язаннями.
Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов'язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов'язань, у тому числі мінімального обов'язкового платежу, у встановленому законодавством порядку.
На підставі п.2.1.1.12.2 Договору сторони дійшли згоди, що з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту, починаючи з 181-го дня, зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84% - для картки «Універсальна голд».
Відповідно до п.2.1.4.2, 2.1.4.6. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.
Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, автоматично лонгується на той же строк. (п.1.7.12. Договору)
П.1.7.42. Договору сторони визнали, що його дія закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту відповідача, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію Договору, а також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у відповідача в момент закриття останнього рахунку непогашеної заборгованості перед Банком по Договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості, а також інших витрат відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим станом на 22.02.2023 має заборгованість в сумі 41319,60 грн., з яких: 34758,02 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 6561,58 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов'язань за кредитним договором суду не надано.
Твердження відповідача про наявність обставин форс-мажору не доведено під час судового розгляду належними та допустимими доказами та не знайшли свого підтвердження, оскільки з наданих до суду доказів, з повідомленням про форс-мажор до позивача не звертався у передбачені законом/договором строки, обставини, які перешкоджали б виконати зобов'язання за договором під час дії «форс-мажору» не навів. Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 жодним чином не підтверджує, що саме внаслідок військової агресії РФ проти України відповідач не мав можливості виконати свої зобов'язання за договором.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні обов'язки згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Ст.626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями ст.ст.638,639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо сторони домовилися укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно ст. 634 ЦК України договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Положення цієї глави застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом (ст.1066 ЦК України).
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ч.1 ст.610 ЦК України встановлює, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За вимогами ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки понесені позивачем судові витрати у справі документально підтверджені, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.263-265,280 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.07.2010 станом на 22.02.2023 в розмірі 41319,60 грн. та судовий збір - 2684 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.П. Токмакова