Київський районний суд м. Полтави
Справа № 638/6365/20
Провадження №2/552/1682/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2023 Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Самсонової О.А.,
секретар судового засідання - Лебедєва Х.В.,
учасники справи та їхні представники:
позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі",
представник позивача - Пономарьова Наталія Володимирівна,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - Губа Михайло Васильович,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін справу за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за надання послуг опалення та гарячого водопостачання за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року в сумі 2955 грн. 49 коп., які отримані за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім заборгованості за спожиту теплову енергію позивач також просив суд стягнути з відповідачів нарахований індекс інфляції в розмірі 30 грн. 57 коп., 3 % річних в сумі 7 грн. 39 коп. та судові витрати.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 червня 2020 року відкрито провадження за вказаною позовною заявою, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 травня 2021 року справу передано на розгляд за підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 14 березня 2022 року №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ окремих судів Донецької, Запорізької та Харківської областей.
Відповідно до даного Розпорядження справи, які перебували в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова та Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, підсудні Київському районному суду м. Полтави.
Справа № 638/6365/20 також передана на розгляд до Київського районного суду м. Полтави.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 24 березня 2023 року справу прийнято до свого провадження, розгляд справи вирішено продовжувати у спрощеному провадженні з викликом сторін.
В матеріалах справи наявно клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, оскільки справа не підлягає розгляду в цивільному судочинстві.
Вирішуючи вказане клопотання, суд встановив наступне.
Згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, посвідченого 08 серпня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А., ОСОБА_1 є власником нежитлових приміщень №18-24, ІІІ в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11-12).
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 225).
За адресою нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 , позивачем надавалися відповідачу послуги як фізичній особі-підприємцю.
Вказана обставина підтверджується актами обстеження системи тепло споживання об'єкта від 29 жовтня 2018 року, актами підключення/відключення споживача від 16 жовтня 2017 року №177/7217, від 10 квітня 2018 року №177/8185, від 19 жовтня 2018 року №177/9007, від 16 жовтня 2019 року №177/10366, що підписані представником теплопостачальної організації та ФОП ОСОБА_1 (а.с. 13, 16, 17, 18, 19).
З наведеного вбачається, що правовідносини з надання послуг з теплопостачання виникли між теплопостачальною організацією - КП "Харківські теплові мережі" та ФОП ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Таким чином спір, що виник у правовідносинах юридичної особи та фізичної особи-підприємця, віднесено до предметної юрисдикції господарських судів, та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Питання розмежування предметної юрисдикції у господарських та цивільних справах також були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Зокрема, у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №922/4239/16, спір у якій виник за аналогічних обставин, Велика Палата Верховного Суду зазначила (п. 53 - 60 Постанови), що:
«… У цій справі позовні вимоги стосуються невиконання відповідачем обов'язку зі сплати вартості спожитої теплової енергії у приміщенні, власником якого є фізична особа ОСОБА_3 , проте вона у ньому здійснює підприємницьку діяльність як ФОП.
Відповідно до частин першої, другої статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Згідно зі статтями 173, 179 цього ж Кодексу господарським зобов'язанням визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт господарювання зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Оскільки предметом спору у цій справі є стягнення з ФОП ОСОБА_3 вартості спожитої теплової енергії у приміщенні, в якому вона надає перукарські послуги, між сторонами існують правовідносини, які притаманні господарській діяльності.
Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про вирішення цього спору у порядку господарського судочинства, оскільки наявні у справі докази свідчать про використання приміщення ОСОБА_3 як ФОП у своїй господарській діяльності».
Таким чином вказаною Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №922/4239/16 підтверджується висновок суду, що даний спір, що виник між сторонами, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки судом встановлено, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись ст. 255 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Закрити провадження у справі за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги опалення та гарячого водопостачання, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий О.А.Самсонова