Ухвала від 29.09.2023 по справі 616/1007/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №616/1007/19

Провадження № 1-кп/552/177/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

представника потерпілої - захисника - ОСОБА_8 ,

секретаря - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відео конференції кримінальне провадження №12019220250000193 від 26.09.2019 року по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Полтави знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки строк дії ухвали про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає, а обставини, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до цього часу не змінилися, ризики вказані в п.п. 1, 3, 5 ч. 1 статті 177 КПК України існують, розглянути справу не представляється можливим до спливу строку тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прохав змінити міру запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_5 просила в клопотанні прокурора відмовити, оскільки воно не обґрунтоване, а ризики на які посилається прокурор перестали існувати.

Представник потерпілої захисник - ОСОБА_8 прохав клопотання прокурора задовольнити.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Згідно ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.

Згідно ст. 178 КПК України, судом при вирішенні клопотання враховуються, дані про особу обвинуваченого, його репутація, відомості щодо наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання, вік та стан його здоров'я, відсутність відомостей про наявність постійного місця роботи та джерел доходу, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_7 строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, що передбачені в п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, та вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також суд враховує, що ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні встановлено не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що з часу обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні одна з підстав для обрання такого запобіжного заходу не змінилася.

Застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою є неможливим, оскільки більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим в п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України,.

На це вказують такі обставини як те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Враховуючи, що до закінчення дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою розгляд справи завершити не виявляється за можливе, то суд приходить до висновку про необхідність продовження дії цього запобіжного заходу на 60 днів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 372, 376 ч. 2, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 27.11.2023 року включно.

Копію ухвали направити для виконання в Державну установу «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Головуючий ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3