Справа № 393/399/23
пров. 2/393/130/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року смт Новгородка
Новгородківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря Шупрудько К.А.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
представники учасників справи:
представник позивачки - адвокат Кафтасьєва Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Новгородка, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з даним позовом вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в Рівненській області, Сарненський район, с. Кузьмівка, згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 . Родинні стосунки між нею та покійною матір'ю підтверджуються свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 . Після укладення нею шлюбу, її прізвище змінилося з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 . За життя її матері, останній належало спадкове майно: житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , в якому покійна мати була зареєстрована та проживала до моменту смерті та земельна ділянка, площею 7,429 га, кадастровий номер 3523455100:02:002:0083 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новгородківської громади, яка належала покійній матері на підставі державного акту на право приватної власності, який було видано на підставі рішення сесії Новгородківської селищної ради від 14.02.2001р. №333 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.08.2013р. За життя, її мати склала заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку площею 7,429 га, кадастровий номер 3523455100:02:002:0083 у її власність, заповіт було посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Болозенко Т.О., за реєстровим номером 1335. Але про те, що мати склала заповіт вона довідалась в 2023 році і про те, що мати склала заповіт за життя їй відомо не було. Окрім неї, спадкоємцем після смерті матері є відповідачка, її сестра, яка подала заяву про прийняття спадщини за законом, оскільки після смерті матері залишилось спадкове майно - домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 . Після того, як вона в 2023 році дізналась про наявність заповіту, який було посвідчено у 2017 році, то звернулась до державного нотаріуса Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори задля перевірки документів, але їй було повідомлено про те, що дійсно заповіт є, але отримати свідоцтво про право на спадщину вона немає можливості і отримала від нотаріуса постанову від 21.06.2023р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки в неї відсутній факт прийняття спадщини та не була подана заява про прийняття спадщини після смерті спадкодавця та запропоновано звернутись до суду задля визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, яка б мала бути подана у строк до листопада 2021р. Вказує, що заяви нотаріусу не подала, оскільки їй не було відомо про заповіт. Окрім того, вона має проблеми зі здоров'ям, у цей час у неї загострились хронічні захворювання, та вона була вимушена звертатись до лікарів та лікуватися. Наполягає на тому, що вона не подала заяви про прийняття спадщини через поважну причину, а саме через те, що їй було не відомо про наявність заповіту, а також у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, з 24.02.2022 року, певний час не здійснювався навіть прийом до нотаріуса, а тому змогла до нього звернутись лише у червні 2023 року. А тому просить визначити їй додатковий строк тривалістю 1 (один) місяць для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнавши причину пропуску цього строку поважною.
Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 07.07.2023 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження на підготовче судове засідання. Крім цього, відповідачці визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.
Також відповідачці разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Крім цього, ухвалою суду від 02.08.2023 року за клопотанням представника позивачки витребувано від державного нотаріуса Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05.09.2023 року підготовче провадження закрито та справа призначена до судового розгляду по суті. Крім цього, цією ж ухвалою суду у прийнятті визнання відповідачкою ОСОБА_2 пред'явленого до неї позивачкою ОСОБА_1 позову про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Кафтасьєва Г.В. в судове засідання не з'явились, проте від представника позивачки до суду надійшла письмова заява 19.09.2023 року, в якій остання просить суд провести судове засідання по справі, яке призначене на 05.10.2023р. на 11:00 год. без її участі та участі позивачки, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була належним чином повідомлена. Проте, надіслала до суду 28.07.2023 року заяву про визнання позовних вимог, засвідчену нотаріусом, в якій просить проводити підготовче судове засідання по справі та всі подальші судові засідання без її участі, заявлені позовні вимоги вона визнає в повному обсязі, не заперечує проти винесення рішення, яким заявлені позовні вимоги будуть задоволені в повному обсязі.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників справи достатніми, суд розглянув справу в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність нез'явившихся учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, письмові заяви представника позивачки та відповідачки, письмові докази, суд прийшов до наступного.
Так, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 17.03.1977 року народилася позивачка (вказано на російській мові) « ОСОБА_6 » в м. Кривий Ріг Саксаганський район Дніпропетровська область та батьками позивачки вказані: батько - « ОСОБА_7 », мати - « ОСОБА_8 » (а.с. 7).
Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого 21.12.2021 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 80 років м. Кривий Ріг Дніпропетровська області, про що зроблено відповідний актовий запис № 610 (а.с.6).
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 виданого 25.11.1995 року позивачка уклала шлюб з гр. ОСОБА_9 та після укладення шлюбу, змінила своє прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с.8).
Згідно з копією паспорту позивач ОСОБА_1 , з 12.03.2019 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 4-5).
Відповідно до матеріалів справи, померлій матері позивачки ОСОБА_3 належало спадкове майно: житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 , в якому остання була зареєстрована та проживала до моменту смерті та вказаний будинок належав їй на підставі свідоцтва про право власності від 07.12.2007 року за реєстровим №1-4557 та земельна ділянка, площею 7,429 га, кадастровий номер 3523455100:02:002:0083 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новгородківської громади, яка належала покійній матері на підставі державного акту на право приватної власності, який було видано на підставі рішення сесії Новгородківської селищної ради від 14.02.2001р. №333 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.08.2013р. (а.с. 68-76, 83-84).
Після смерті матері, позивачці стало відомо, що за життя, її мати склала заповіт, яким заповіла належну їй земельну ділянку площею 7,429 га, кадастровий номер 3523455100:02:002:0083 у власність позивачки, але про те, що мати склала заповіт остання довідалась в 2023 році і про те, що мати склала заповіт за життя позивачці відомо не було.
Позивачка дізнавшись про наявність заповіту 21.06.2023р. звернулась до державного нотаріуса Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори з питань оформлення свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 7,429 га, кадастровий номер 3523455100:02:002:0083, проте отримала від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_3 , оскільки позивачкою пропущено встановлений законом строк прийняття спадщини після смерті померлої та рекомендовано звернутись до суду задля визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері (а.с. 12, 85).
Також, згідно матеріалів справи, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 заведено спадкову справу №370/2021, дата заведення: 30.07.2021р., яку надіслав державний нотаріус Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. на виконання ухвали суду (а.с. 49- 85).
З досліджених матеріалів спадкової справи вбачається, що 22.08.2018р. державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. посвідчено заповіт, за реєстром №940, згідно якого ОСОБА_3 належну їй частку житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами та земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповіла відповідачці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 51-52).
30.07.2021р. ОСОБА_2 звернулась з заявою до державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 за заповітом від 22.08.2018р. за реєстром №940 та останній було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом 15.03.2023р. (а.с. 50, 53-54, 64, 77-78).
Крім цього, згідно заповіту посвідченого 08.08.2018 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Болозенко Т.О., за реєстровим номером 1335, ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку площею 7,429 га., кадастровий номер 3523455100:02:002:0083 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Новгородківської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області заповіла у власність доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 9, 81 на звороті).
Відповідно до положень ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається від часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст. 1272 ЦК України).
Частиною третьою ст. 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У відповідності до положень ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Також ст. 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Як встановлено судом, і це підтверджується дослідженими доказами, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_3 . Місцем відкриття спадщини є: м Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
Позивачка ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 .
Спадкоємцем за заповітом, яка прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_2 , яка у відповідності до положень ст.ст. 1268-1270 ЦК України своєчасно прийняла спадщину.
Позивачка в свою чергу, не може вважатися такою, що прийняла спадщину після смерті матері, оскільки на час смерті останньої постійно не проживала разом з нею за місцем її реєстрації, та у строк визначений статтею 1270 ЦК України (протягом шести місяців) не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , як за законом, так і за заповітом в ході судового розгляду справи не встановлено.
Таким чином позивачка пропустила строк визначений статтею 1270 ЦК України (шість місяців) для прийняття спадщини (подачі відповідної заяви нотаріусу) після смерті спадкодавця (матері).
Щодо поважності причин пропуску строку слід зазначити наступне.
Так, звертаючись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_1 , як на підставу своїх порушених прав, зазначала, що строк для подання заяви про прийняття нею спадщини пропущений з поважної причини, так як вона не була обізнана про наявність заповіту своєї матері ОСОБА_3 , складеного на її ім'я, а тому не звернулася до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), в якій вказано, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Як зазначалося вище, спадщина після смерті матері позивача відкрилася в день її смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 . Саме з цього часу почався перебіг шестимісячного строку для прийняття спадщини позивачкою, як спадкоємцем за заповітом, передбачений ст. 1270 ЦК України. Граничний термін подачі позивачем нотаріусу заяви про прийняття спадщини в порядку передбаченому ст. 1269 ЦК України закінчився 02.11.2021 року, а до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася 21.06.23 року.
Суд враховує пояснення позивачки про те, що про наявність заповіту їй стало відомо після закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Будь-яких доказів того, що позивач була обізнана про наявність заповіту, матеріали справи не містять.
Крім того, відповідачка ОСОБА_2 , яка являється сестрою позивачки та спадкоємицею за іншим заповітом, після смерті їхньої матері ОСОБА_3 , в надісланій до суду письмовій заяві не заперечує проти винесення рішення, яким заявлені позовні вимоги будуть задоволені в повному обсязі.
А тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність у позивачки об'єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_3 , оскільки вона не проживала з останньою, про існування заповіту дізналась вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, суд вважає, що в даному випадку необізнаність позивачки про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, після смерті її матері. При цьому, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно також враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
У зв'язку з вищевикладеним, з врахування того, що відповідачка не заперечує у задоволенні позову, необізнаність позивачки про наявність заповіту спадкодавця, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позовні вимоги позивачки задоволені, суд вважає, що з відповідачки слід стягнути на користь позивачки понесені нею при зверненні до суду судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 141, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1216-1218, 1220-1223, 1258, 1261, 1268-1270, 1272 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), додатковий строк у 1 (один) місяць з дня набрання рішенням законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1073, 60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Копію рішення направити сторонам.
Суддя Є. ПОДЛІПЕНЕЦЬ