Справа № 761/35573/23
Провадження № 1-кс/761/23008/2023
03 жовтня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, у кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022000000000583 від 27.10.2022 року,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, у кримінальному провадженні №22022000000000583 від 27.10.2022 року.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає про те, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000583 від 27.10.2022 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 та ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 305 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України
11.08.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.
11.08.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.10.2023, без визначення розміру застави.
24.07.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000583 продовжено до восьми місяців, тобто до 02.11.2023.
Підозра у вчиненні інкримінованих кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України обґрунтовується доказами, які зібрані у кримінальному провадженні, а саме: листом ГУ «Д» ДЗНД СБ України від 21.10.2022 № 5/6/3/1-16202 з рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 21.10.2022 № 5/6/3/1-16203; розсекреченим протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 21.02.2023 № 5/6/3/1-3329; розсекреченим протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 21.02.2023 № 5/6/3/1-3330; розсекреченим протоколом про результати контролю за вчиненням злочину (проміжний) від 21.02.2023 № 5/6/3/1-3331; розсекреченим протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 21.02.2023 № 5/6/3/1-3312; розсекреченим протоколом за результатами негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 03.03.2023 № 5/6/3/1-4246; протоколом добровільної видачі від 20.02.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 21.02.2023; висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 27.02.2023 № 59/5; протоколом огляду особи та вручення імітаційних засобів у рамках проведення контролю за вчиненням злочину від 02.03.2023; висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз від 10.07.2023 № 432/1; протоколом огляду від 09.03.2023; протоколом огляду від 19.04.2023; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В обґрунтування свого клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що ОСОБА_6 інкримінуються діяння, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, відповідальність за одне з яких передбачає виключно позбавлення волі строком від 10 до 12 років, з конфіскацією майна, ризики, які враховувались судом раніше, не змінились та не зменшились, а застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти існуючим ризикам щодо можливості переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_13 клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому, вважав, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, а підозра пред'явлена ОСОБА_6 є обґрунтованою та підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами, відтак просив задовольнити клопотання та продовжити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозра є необґрунтованою та не підтверджується жодним з долучених до матеріалів клопотання доказом, а ризики, на які посилається прокурор, також є не підтвердженими. Так, захисник зазначив, що ОСОБА_6 не має наміру переховуватися, з моменту повідомлення про підозру іншим підозрюваним у даному кримінальному провадженні, не змінював місце проживання, самостійно прибув для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, позитивно характеризується, має на утриманні двох малолітніх дітей. Також зазначив, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді доказів, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовано до підозрюваного, а відтак просив застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_4 підтримав доводи захисника ОСОБА_5 , також просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки, на його думку, підозра пред'явлена ОСОБА_6 є не обґрунтованою, та не підтверджується матеріалами клопотання. Крім того, також вважав, що ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного є не доведеними, відтак належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав доводи захисників та також просив відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000583 від 27.10.2022 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 та ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 305 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України
11.08.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.
11.08.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 09.10.2023, без визначення розміру застави.
24.07.2023 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022000000000583 продовжено до восьми місяців, тобто до 02.11.2023.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_6 , та причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Таким чином, враховуючи поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй злочину, правильність кваліфікації її дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваної, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано ризики переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищення, сховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Вирішуючи питання про продовження існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - бути у взаємозв'язку з ними. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя бере до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_6 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Так, інкриміноване ОСОБА_6 діянь відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 10 до 12 років, з конфіскацією майна, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.
Також на переконання слідчого судді про наявність існування вказаного ризику свідчить і те, що інкримінований ОСОБА_6 злочин стосується замаху на переміщення через митний кордон України поза митним контролем, за попередньою змовою групою осіб, особливо небезпечної психотропної речовини в особливо великому розмірі, що вказує на антисоціальну спрямованість підозрюваного та дає підстави для критичної оцінки моральних якостей ОСОБА_6 .
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що підозрюваний у зареєстрованому шлюбі не перебуває, не працевлаштований, що вказує на відсутність стримуючих факторів щодо ненастання даного ризику та відсутність міцних соціальних зв'язків.
Надаючи оцінку можливості впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та підозрюваних та дослідження їх судом.
Також на переконання слідчого судді на даний час продовжує існувати ризик того, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки досудове розслідування на даний час триває, та стороною обвинувачення здійснюються слідчі та процесуальні дії для встановлення всіх обставин по справі.
Крім того, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що також існує ризик, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити свою злочину діяльність, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність раніше заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 не порушує його права на судовий розгляд упродовж розумного строку, оскільки відповідно до п. 110 Рішення ЄСПЛ «Кудла проти Польщі» тривале тримання під вартою може бути виправдане у кожному окремому випадку за наявності конкретних ознак існуючої необхідності захисту інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи, встановлений ст. 5 Конвенції.
При цьому, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , а також те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України віднесено до категорії особливо тяжкого злочину, слідчий суддя не знаходить підстав для скасування чи обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
При цьому, будь-яких даних на підтвердження поганого стану здоров'я або існування інших обставин, що виключали би можливість тримання під вартою останнього, слідчому судді не надано.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками не лише для конкретних осіб, а і для суспільства в цілому, наявністю реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Також слідчий суддя вважає доведеними і об'єктивні обставини, що полягають у неможливості завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки в рамках даного кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на момент вирішення слідчим суддею питання про застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас, слідчий суддя відзначає, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24.07.2023, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №№22022000000000583 продовжено до восьми місяців, тобто до 02.11.2023, а тому, враховуючи викладене, строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід встановити з урахуванням зазначеного терміну, як це передбачено положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України.
При цьому, відповідно до положень п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , є особливо тяжким злочином у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 листопада 2023 року, включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1