Справа №760/17089/23 1-кс/760/7437/23
У Х В АЛ А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання володільця майна Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» в особі директора ОСОБА_3 , про скасування арешту,
В С Т А Н О В И ЛА:
До провадження слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання володільця майна Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» в особі директора ОСОБА_3 , про скасування арешту.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 з метою попередження можливого відчуження квартири. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на сьогодні арешт з вказаної квартири не знято.
Водночас, рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року квартиру за адресою: АДРЕСА_2 визнано відумерлою спадщиною. На підставі вказаного рішення розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 17 травня 2021 року № 1088 «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва нерухомого майна» вищевказану квартиру прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передано до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації. 02 липня 2021 року право власності на зазначену вище квартиру зареєстровано за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради. Відповідно до розпорядження Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 03 лютого 2023 року № 76 «Про закріплення на праві господарського відання нерухомого майна» спірна квартира закріплена на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».
Враховуючи викладене, відпала потреба в арешті нерухомого майна з метою попередження можливого відчуження квартири, тому просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , накладеного ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року у справі № 760/20755/18.
Володілець майна в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, однак 18 вересня 2023 року представником володільця майна подано клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належними чином, в матеріалах справи міститься заява про розгляд клопотання у його відсутність.
Частиною другою статті 174 КПК України передбачено, що клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
Статтею 26 КПК України передбачено, що, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд вважає за можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність прокурора та заявника.
Вивчивши клопотання та дослідивши матеріали додані до клопотання слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В ході судового розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100090001176 від 02 лютого 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 358 КК України.
10 серпня 2018 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва у справі № 760/20755/18 накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 із забороною відчужвати, знищувати, перетворювати.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2020 року вищевказану квартиру визнано відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передано дану квартиру у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради.
На підставі зазначеного рішення суду розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 17 травня 2021 року № 1088 «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва нерухомого майна» квартиру за адресою: АДРЕСА_2 прийнято до комунальної власності територіальної громади міста Києва та передано до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 319954037 від 11 січня 2023 року квартира за адресою: АДРЕСА_2 , 02 липня 2021 року зареєстрована на праві комунальної власності за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради.
Згідно з розпорядженням Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 03 лютого 2023 року № 76 «Про закріплення на праві господарського відання нерухомого майна» вищевказана квартира закріплена на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва».
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 319954037 від 11 січня 2023 року вбачається, що арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 10 серпня 2018 року на зазначену квартиру не знято.
Відповідно до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до частини другої статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
Як вбачається зі змісту ухвали, якою накладено арешт на майно, слідчий суддя керувався вимогами статті 173 КПК України, врахував розумність і співмірність обмеження права власності, а також, що арешт необхідний з метою попередження можливого неправомірного відчуження квартири.
Статтею 16 КПК України передбачено недоторканість права власності як одну із засад кримінального провадження. Цією нормою передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Водночас, слідчий суддя враховує, що в силу статті 41 Конституції України, статті 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу №1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
З викладених вище норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що захист прав власника чи законного володільця майна, яке має значення для кримінального провадження, є пріоритетним, і ступінь втручання у право власності особи має бути співмірним потребам досудового розслідування.
Слідчим суддею в ході судового розгляду встановлено, що на момент розгляду клопотання про скасування арешту квартира зареєстрована на праві власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради, що свідчить про припинення існування ризику неправомірного відчуження арештованого майна.
Враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що володілець майна поданим клопотанням довів відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ним майном та обумовлювали арешт його майна, оскільки на даний час таке втручання держави не відповідає принципам пропорційності, справедливої рівноваги між інтересами суспільства і правом особи на мирне володіння своїм майном та призводить до невиправданого обмеження права господарського відання Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та його задоволення.
З огляду на викладене та керуючись статтями 98, 170-173, 309, 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
У Х В А Л И ЛА:
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 10 серпня 2018 року у справі 760/20755/18 на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1