СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/2275/23
ун. № 759/4052/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» - Шкаленко Є.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про захист прав споживача та стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва знаходиться дана цивільна справа.
Позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог споживача, в якій просить стягнути з відповідача на його користь, а саме: грошові кошти у розмірі 50,00 грн., 3% річних у розмірі 5,00 грн., пеню у розмірі 36,39 грн., втрати від інфляції у розмірі 23, 78 грн. (інфляційне збільшення боргу); моральну шкоду в розмірі 4 173, 00 грн. та інше.
У судовому засідання позивач підтримав заяву про збільшення позовних вимог та просив долучити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо долучення заяви про збільшення позовних вимог та просив залишити її без руху.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до наступного.
Позивач при зверненні з вимогами до суду посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».
У статті 5 ЗУ «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим, у ч. 3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 ЗУ «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме ЗУ «Про захист прав споживачів».
Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів»).
Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018.
При цьому, заява про збільшення позовних вимог містить одну вимогу про відшкодування моральної шкоди в сумі 4 173,00 грн.
Пунктом 5 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.
Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.
Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.
Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з цього, позивач має сплатити судовий збір за вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1073,60 грн.
За таких обставин заяву про збільшення позовних вимог слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. 136, 175, 187 ЦПК України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву про збільшення позовних вимог від 08.06.2023 року в цивільні справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про захист прав споживача та стягнення коштів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків терміном у 10 днів з моменту отримання копії ухвали суду. У спосіб на виконання даної ухвали суду позивачу подати відповідну заяву через канцелярію суду, або направити засобами поштового зв'язку протягом визначеного строку.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя Н.О. Горбенко