ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/20756/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави до Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом до Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною щодо набуття у комунальну власність сховища цивільного захисту №0408, яке знаходиться по вул. Селищна, 90 в м. Луцьку, в тому числі шляхом державної реєстрації права комунальної власності на вказане сховище; зобов'язання вчинити дії, спрямовані на набутті у комунальну власність сховища цивільного захисту №0408, яке знаходиться по вул. Селищна, 90 в м. Луцьку, в тому числі шляхом державної реєстрації права комунальної власності на вказане сховище.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно інформації Луцького РУ ДСНС України у Волинській області від 12.12.2022 № 4804-01-1865/4804.02 встановлено, що на території м. Луцька перебуває нерухоме майно, зокрема сховище цивільного захисту населення № 04081 загальною площею 384,5 кв. м, що знаходиться по вул. Селищна, 90. Відповідно до актів оцінки вказаного сховища за 2021-2023 роки, сховище №04081 перебуває у комунальній власності та належить Луцькій міській раді. Технічний паспорт на вказане сховище виготовлено 20.04.2015. Згідно технічного паспорту від 20.04.2015 це сховище є окремо розташованим (м. Луцьк, вул. Селищна, 90) та введено у експлуатацію у 1987 році. Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.09.2022 № 309756955, від 14.03.2023 № 325695716 та від 17.07.2023 №339329089 будь-якого права власності на об'єкт нерухомості за адресою: м. Луцьк, вул. Селищна, 90 не зареєстровано; згідно листа Луцької міської ради від 18.01.2023 №1.1-9/296/2023 вказане сховище перебуває у міській комунальній власності Луцької міської територіальної громади.
Позивач зауважує, що у відповідь на лист Луцької окружної прокуратури від 26.04.2023 № 53-3579вих-23, у тому числі щодо того, чи вживалися Луцькою міською радою заходи з метою оформлення у встановленому законом порядку права власності на вказане сховище, Луцька міська рада листом від 07.06.2023 № 1.1-9/2499/2023 лише поінформувала про технічний стан даної споруди, ніяким чином не повідомивши про причини нездійснення реєстрації права власності на вказане майно.
Водночас представник прокуратури вказує, що станом на теперішній час, тобто впродовж більше 6 (шести) років з моменту виготовлення технічного паспорту, Луцькою міською радою не вжито ефективних заходів задля державної реєстрації права комунальної власності на згадане сховище. Відповідно, використання зазначеного нерухомого майна здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства шляхом його використання без державної реєстрації права власності.
Вказане свідчить про бездіяльність відповідача, яка полягає у безпідставному зволіканні в оформленні правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді, що може призвести до нецільового використання приміщення та земельної ділянки або їх вибуття з власності громади, що в свою чергу суперечить інтересам держави
З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити, зобов'язавши відповідача вжити заходів щодо оформлення та державної реєстрації права власності на сховища цивільного захисту №0408, яке знаходиться по вул. Селищна, 90 в м. Луцьку, в тому числі шляхом державної реєстрації права комунальної власності на вказане сховище.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово.
У відзиві на позовну заяву від 15.08.2023 №1.1-8/3593/2023 Луцька міська рада заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Свою позицію обгрунтовує тим, що позивачем не наведено жодної правової норми, яка, на думку позивача, порушена відповідачем внаслідок ненабуття у комунальну власність сховища, а також не наведено жодної обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги щодо бездіяльності Луцької міської ради щодо набуття у комунальну власність сховища Обгрунтування позову зводиться лише до відсутності реєстрації права власності на сховище цивільного захисту населення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відповідач зазначає, що у фонді захисних споруд цивільного захисту Луцької міської територіальної громади обліковано сховище № 04081, розташоване по вул. Селищній, 90 у м. Луцьку. Сховище №04081 знаходиться на балансі КП «Луцькводоканал».
З метою покращення стану готовності захисних споруд цивільного захисту міської комунальної форми власності у Луцькій міській раді видано доручення міського голови від 29.05.2023 №0-9/12 та доручення заступника міського голови, керуючого справами виконкому від 06.06 2023 № 0-9/14 від 13.07.2023 №0-9/18 та здійснюється контроль за їх виконанням. Зокрема, проведено засідання Луцької місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, протокол від 09.06.2023 №8 «Про стан захисних споруд цивільного захисту та укриттів, які розташовані на території Луцької міської територіальної громади». Балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту, сховища №04081, розташованого на вул. Селищній, 90 у м. Луцьку, проведено першочергові заходи щодо приведення зазначеної захисної споруди у готовність до використання за призначенням, а саме: проведено оцінку вартості об'єкта нерухомою майна; укладено договір із підрядною організацією щодо проведення капітального ремонту захисної споруди; частково розроблено документацію, забезпечено первинними засобами пожежогасіння. Тобто, Луцькою міською радою вживаються усі необхідні заходи щодо використання за призначенням захисних споруд, в тому числі і сховища №04081, яке знаходиться в комунальній власності Луцької міської територіальної громади.
Також відповідач звертає увагу на те, що відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державною реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, державна реєстрація речового права на нерухоме майно не є одним із способів набуття права власності, а є підтвердженням державою факту набуття такого права. Виходячи з вище викладеного, відповідач вважає, що позивачем обрано неправильний спосіб судового захисту, який би мав відповідно до етапі 5 КАС України забезпечувати ефективний захист інтересів держави.
Вказує, що відповідно до пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно га їх обтяжень, затвердженої о постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Таким чином, для проведення державної реєстрації щодо спірного об'єкта необхідно подати державному реєстратору документ про відсутність перебування сховища №04081 у державній власності, виданого регіональним відділенням Фонду державного майна Без наявності такого документу у здійснення державної реєстрації буде відмовлено.
Відділом управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради надіслано лист від 10.08.2023 №34-16/77/2023 до регіонального відділення Фонду державного майна про надання документа щодо підтвердження факту відсутності перебування у державній власності захисної споруди цивільного захисту (сховище), що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Селищна, 90. Тобто, Луцькою міською радою вживаються заходи щодо отримання необхідних документів для подальшої державної реєстрації речового права на сховище №04081.
З огляду на викладене відповідач вважає позов безпідставним та необгрунтованим, а тому просить відмовити в його задоволенні.
У відповіді на відзив позивач підтримує позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Крім того, щодо твердження відповідача про те, що сховище №04081 вже перебуває у комунальній власності Луцької міської ради, однак відсутня реєстрація права власності на дане сховище; невірно обраний спосіб захисту, а також те що, відповідачем вже вживаються заходи з метою державної реєстрації речового права на сховище № 04081, позивач зазначає наступне.
Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, підлягають обов'язковій державній реєстрації. У Державному реєстрі прав, відповідно до ст. 5 Закону, реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Крім того, відповідно до ч. З ст. 182 ЦК України, ухилення від реєстрації права на нерухомість, окрім іншого, можуть бути оскаржені до суду. Таким чином, захисні споруди є об'єктами нерухомого майна, речові права на які підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, а тому Луцька міська рада зобов'язана згідно з вимогами чинного законодавства вжити заходи для оформлення та державної реєстрації права власності на вказане сховище. В свою чергу безпідставне зволікання у проведенні державної реєстрації права власності громади в особі міської ради на зазначене сховище, створює ризик нецільового використання сховища або її вибуття з власності громади.
Вказує, що відповідачем не наведено жодної обставини, яка б усупереч положенням ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» позбавляла останнього обов'язку щодо державної реєстрації права власності на зазначене сховище.
Крім того, звертає увагу, що відповідач звернувся до регіонального відділення Фонду державного майна про надання документа щодо підтвердження факту відсутності перебування у державній власності сховища №04081 (який необхідний для здійснення державної реєстрації права комунальної власності) лише 10.08.2023, тобто після подання окружною прокуратурою даного позову та відкриття судом провадження у ньому. Тобто за наявності підстав та відповідних повноважень Луцькою міською радою, як суб'єктом комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальних громад, відповідні права комунальної власності, упродовж більше шести років з моменту виготовлення технічного паспорту і до моменту пред'явлення вказаного позову не здійснено жодних юридично значимих обов'язкових дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на зазначене вище сховище. Вказане свідчить про бездіяльність відповідача, яка полягає у безпідставному зволіканні в оформленні правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді.
Аргументи відповідача про вжиття усіх необхідних заходів щодо використання за призначенням сховища № 04081 позивач в даному випадку вважає недоречними, оскільки предметом позову є протиправна бездіяльність Луцької міської ради, що виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на сховище та його державної реєстрації. Крім того, згідно останнього акту оцінки стану готовності захисної споруди від 03.05.2023 - сховище № 04081 є неготовим до експлуатації за призначенням, а балансоутримувача вказаного сховища визначено лише 01.06.2023 (з 2011 року балансоутримувача у вказаної споруди захисту взагалі не було).
З врахуванням викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 КАС України дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що згідно інформації Луцького РУ ДСНС України у Волинській області від 12.12.2022 №4804-01-1865/4804.02, на території м. Луцька перебуває захисна споруда цивільного захисту населення №04081 загальною площею 384,5 кв. м, що знаходиться по вул. Селищна, 90 (а. с. 16-25).
Згідно актів оцінки вказаного сховища за 2021-2023 роки, сховище №04081 перебуває у комунальній власності та належить Луцькій міській раді, балансоутримувачем є КП «Луцькводоканал» (а. с. 26-46).
У відповідності до технічного паспорту від 20.04.2015 це сховище є окремо розташованим (м. Луцьк, вул. Селищна, 90) та введено у експлуатацію у 1987 році (а. с. 47-57).
Як слідує з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.09.2022 №309756955, від 14.03.2023 №325695716 та від 17.07.2023 №339329089 будь-якого права власності на об'єкт нерухомості за адресою: м. Луцьк, вул. Селищна, 90 не зареєстровано (а. с. 58, 59, 60).
Відповідно до листа Луцької міської ради від 18.01.2023 №1.1-9/296/2023 вказане сховище перебуває у міській комунальній власності Луцької міської територіальної громади (а. с. 61-63.
У відповідь на лист Луцької окружної прокуратури від 26.04.2023 № 53-3579вих-23, у тому числі щодо того, чи вживалися Луцькою міською радою заходи з метою оформлення у встановленому законом порядку права власності на вказане сховище, Луцька міська рада листом від 07.06.2023 №1.1-9/2499/2023 поінформувала про технічний стан даної споруди. Інформації щодо реєстрації права власності на вказане майно не надано (а. с. 52-67, 68).
Таку бездіяльність Луцької міської ради щодо неоформлення правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді, що може призвести до нецільового його використання позивач вважає протиправною, тому звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону №1697-VII передбачено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві заступник керівника Луцько окружної прокуратури обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту.
Так, прокурор в адміністративному позові вказав, що предметом цього позову є протиправна бездіяльність Луцької міської ради, що виражається у невжитті передбачених законодавством заходів щодо оформлення права власності на будівлю та її державної реєстрації. Відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої міська рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно із частиною п'ятою статті 16 Закону №280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За змістом частини першої статті 10 вказаного Закону визначено статус сільських рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частин першої, другої, п'ятої статті 60 Закону №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Частинами першою, другою статті 327 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно із частиною першою статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
За приписами частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно із пунктом першим частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV) у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Пунктом 2 частини першої статті 3 Закону №1952-IV передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є: обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
За приписами пунктів 6, 7, 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком. Для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 р., за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об'єкт, подаються: документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об'єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об'єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності).
Таким чином, аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що Луцька міська рада як орган, уповноважений управляти комунальним майном, зобов'язана вжити заходів для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна - сховища цивільного захисту населення №04081 загальною площею 384,5 кв. м, що знаходиться по вул. Селищна, 90 в м. Луцьку.
Відтак, суд погоджується із доводами прокурора, що всупереч вимогам законодавства, відповідачем упродовж тривалого проміжку часу не вжито належних заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів та державної реєстрації права власності на сховища цивільного захисту населення №04081 загальною площею 384,5 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 , чим допущено його протиправну бездіяльність.
Також згідно актів оцінки вказаного сховища за 2021-2023 роки, сховище №04081 є обмежено готовим до використання за призначенням, а тому Луцькій міській раді було запропоновано привести захисну споруду цивільного захисту в готовність до використання за призначенням та розробити необхідну документацію.
Проте Луцька міська рада до цього часу не вчинила дій щодо державної реєстрації права комунальної власності на приміщення сховища цивільного захисту населення №04081 загальною площею 384,5 кв. м, що знаходиться по вул. Селищна, 90 в м. Луцьку. Доказів на спростування вказаного або доказів, які би підтверджували неможливість проведення такої реєстрації, матеріали справи не містять.
Разом з тим, судом встановлено, що Відділом управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради надіслано лист від 10.08.2023 за №34-16/77/2023 до регіонального відділення Фонду державного майна про надання документа щодо підтвердження факту відсутності перебування у державній власності захисної споруди цивільного захисту (сховище), що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Селищна, 90. Тобто, Луцькою міською радою вживаються заходи щодо отримання необхідних документів для подальшої державної реєстрації речового права на сховище №04081.
Однак, вказана обставина свідчить лише про часткове вжиття заходів щодо усунення відповідачем вимог чинного законодавства, проте не свідчить про виконання вимог в повному обсязі.
Частиною 2 статті 19 Кодексу цивільного захисту України визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту віднесено, зокрема: забезпечення цивільного захисту на відповідній території (п. 1); організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту (п. 23); прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності у разі банкрутства (ліквідації) суб'єкта господарювання, на балансі якого вона перебуває, та безхазяйних захисних споруд (п. 26); організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту (п. 27); здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту (п. 28).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.07.2018 за №879/32331, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Згідно з частиною восьмою 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Відповідно до пункту 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138, утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
Балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд (п. 10 вищевказаного Порядку).
Відтак, відсутність реєстрації права комунальної власності на сховище цивільного захисту населення №04081 загальною площею 384,5 кв. м, що знаходиться по вул. Селищна, 90 в м. Луцьку створює правову невизначеність щодо статусу об'єкту цивільного захисту та суб'єктів, зобов'язаних здійснювати його утримання.
Як встановлено судом, спірна захисна споруда є обмежено готовою до використання за призначенням, що становить небезпеку для життя і здоров'я цивільного населення.
При цьому людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3 Конституції України).
Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини (ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конституції України).
Держава повинна дбати про безпеку цивільного населення, особливо в умовах воєнного стану. Слід ужити усіх практично можливих заходів, щоб уникнути випадкової загибелі цивільного населення, поранення цивільних осіб або принаймні звести такі випадки до мінімуму.
Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції, в тому числі і передбачене частиною першою, другою 2 Конвенції право кожного на життя.
За змістом зазначеної статті поряд із негативним обов'язком не порушувати такі права та свободи держава має позитивні обов'язки гарантувати їх ефективне використання кожному, хто перебуває під її юрисдикцією. Порушення будь-якого з цих обов'язків є самостійною підставою відповідальності держави, але лише тоді, якщо є підстави стверджувати, що вона мала юрисдикцію, зокрема на відповідній частині її території.
Держава має вживати заходи для того, щоб створити належні умови для захисту життя і здоров'я людей від надзвичайних ситуацій - створюючи умови для перебування громадян в укриттях.
Встановлена судом бездіяльність Луцької міської ради щодо державної реєстрації права комунальної власності сховище цивільного захисту населення №04081 загальною площею 384,5 кв. м, що знаходиться по вул. Селищна, 90 в м. Луцьку призводить до неможливості забезпечити його належний технічний стан, який дозволяє привести укриття у готовність до використання за призначенням, що становить небезпеку для життя і здоров'я громадян, особливо в умовах воєнного стану, має наслідком невиконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, порушує інтереси держави (територіальної громади) та встановлені державою гарантії із забезпечення конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі №804/1469/17, від 14.08.2019 у справі №0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі №0640/4248/18 та від 28.11.2019 у справі №803/1067/17.
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату, виключити подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення - усунути необхідність повторного звернення до суду та здійснити примусове виконання рішення.
У постанові від 18.05.2022 у справі №580/4257/21 Верховний Суд зазначив, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Беручи до уваги вищевикладене у сукупності, з метою усунення правової невизначеності статусу об'єктів цивільного захисту та застосування ефективного способу захисту у спірних правовідносинах, суд, виходячи з наданих статтею 245 КАС України повноважень, вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, тому поданий в інтересах держави позов керівника Луцької окружної прокуратури належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності Луцької міської ради щодо державної реєстрації права комунальної власності на сховище цивільного захисту №0408, яке знаходиться по АДРЕСА_1 та зобов'язання Луцьку міську раду вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на сховище цивільного захисту №0408, яке знаходиться по АДРЕСА_1 .
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, оскільки у цій справі задоволено позов суб'єкта владних повноважень, тому судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2684,00 грн згідно із платіжною інструкцією №1364 від 19.07.2023 з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 189, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 13, код ЄДРПОУ 02909915) до Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, 19, код ЖДРПОУ 34745204) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Луцької міської ради щодо державної реєстрації права комунальної власності на сховище цивільного захисту №0408, яке знаходиться по вулиці Селищна, 90 в місті Луцьку.
Зобов'язати Луцьку міську раду вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності на сховища цивільного захисту №0408, яке знаходиться по вулиці Селищна, 90 в місті Луцьку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статті 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський