ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/21225/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУ НП у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо не включення до грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виданих ОСОБА_1 , суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.04.2020 по 14.02.2021 в розмірі 300497,19 грн та зобов'язання виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлений грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виданих ОСОБА_1 , з обов'язковим включенням до них суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.04.2020 по 14.02.2021 з розбивкою по складових грошового забезпечення для здійснення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головне управління Національної поліції у Волинській області при видачі довідки про грошове забезпечення не здійснило помісячної розбивки суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплаченого на виконання судового рішення, чим допустило бездіяльність щодо невключення всіх виплат у довідку для призначення пенсії, що в свою чергу, зумовило неправильний розрахунок її пенсії.
На звернення ОСОБА_1 до ГУ НП у Волинській області із заявою про включення з щомісячною розбивкою до таблиці надбавок довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та грошового атестату виплати, отримані на підставі рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №140/6860/20, відповідач повідомив, що оскільки постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 по справі №140/6869/20 сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 була обчислена без розбивки по складових грошового забезпечення, у довідку про додаткові види грошового забезпечення була включена окрема колонка, в якій була вказана сума в розмірі 300497,19 грн.
Позивач вважає, що не зазначення Головним управлінням Національної поліції у Волинській області у довідці та грошовому атестаті всіх відповідних сум грошового забезпечення, отриманого у страховий період помісячно, має наслідком порушення його законних прав на отримання пенсії у повному обсязі.
У зв'язку з наведеним просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 07.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що здійснити розбивку зазначених сум не має можливості, тому що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 по справі №140/6869/20, сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу була обчислена судом в розмірі 300497,19 грн без розбивки по складових грошового забезпечення, у довідку про додаткові види грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням від 07.05.2021 №40 була включена окрема колонка, у якій була зазначена сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 300497,19 грн. Однак, листом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 04.08.2021 за №0300-0307-8/31725, вказана довідка була повернута, мотивуючи тим, що ця довідка, зокрема включення до неї суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, не відповідає бланку довідки, затвердженої наказом МВС України від 17.09.2018 №760 «Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Враховуючи звернення ОСОБА_1 від 06.06.2022, з метою отримання роз'яснення, чи підлягає включенню сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу до складу додаткових видів грошового забезпечення для розрахунку пенсії, листом від 17.06.2022 №678/05/29-2022 Головним управлінням Національної поліції у Волинській області направлено відповідний запит до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Однак листом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 01.07.2022 №0300-0304-8/23403 не надано роз'яснення по суті цього запиту, зокрема щодо включення суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у довідку про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії.
ГУНП у Волинській області, вважає, що діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як то встановлено частиною 2 статті 19 Конституції України, і ніяким чином не порушували прав та інтересів позивача.
В зв'язку з цим, ГУ НП у Волинській області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - безпідставними, а тому в задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , з 24.09.1993 по 06.11.2015 проходила службу в органах внутрішніх справ України, а в зв'язку із набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), з 07.11.2015 була прийнята на службу в Національну поліцію України, що підтверджується п ос лужним списком.
Наказом ГУ НП у Волинській області від 13.04.2020 №124 о/с, полковника поліції ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.7 ч. 1 ст.77 (за власним бажанням), з 14.04.2020. Вислуга на день звільнення складала: в календарному обчисленні - 26 років 06 місяців 19 днів. Для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - 26 років 06 місяців 19 днів.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №140/6869/20 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього розміру грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі №140/6869/20 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №140/6869/20 скасовано: визнано протиправним та скасовано наказ від 13.04.2020 №124 о/с в частині звільнення зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) полковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника ГУ НП у Волинській області, з 14.04.2020; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області з 15.04.2020; стягнуто з Головного управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 300 497,19 грн грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.04.2020 по 04.02.2021.
На виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі №140/6869/20, наказом ГУ НП у Волинській області від 05.02.2021 №38 о/с скасовано наказ ГУ НП від 13.04.2020 №124 о/с в частині звільнення полковника поліції ОСОБА_1 та поновлено її на посаді заступника начальника ГУ НП у Волинській області, з 14.04.2020.
Наказом ГУ НП у Волинській області від 28.04.2020 №128 о/с, полковника поліції ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.4 ч.1 ст.77 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 30.04.2021. Вислуга на день звільнення складала: в календарному обчисленні - 27 років 07 місяців 05 днів. Для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні - 01 рік 00 місяців 28 днів.
Відповідно до наказу ГУ НП у Волинській області від 28.04.2021 №128 о/с ОСОБА_1 було повторно звільнено з поліції з 30.04.2021. Вислуга років у календарному обчисленні становила 27 років 07 місяців 05 днів.
Як вбачається з довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення від 07.05.2021 №40, з суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 300497,19 грн, яку стягнуто на користь ОСОБА_1 з ГУ НП у Волинській області на підставі рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі №140/6860/20 сплачено єдиний соціальний внесок.
Однак, сума грошового забезпечення за період з 15.04.2020 по 14.02.2021 в розмірі 300 497,19 грн до вказаної довідки з помісячною розбивкою до таблиці надбавок не була включена.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача щодо виготовлення і направлення до ГУ ПФУ у Волинській області довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 з включенням до неї суми грошового забезпечення в розмірі 300497,19 грн, яка виплачена на виконання судового рішення за час вимушеного прогулу, з помісячною розбивкою до таблиці надбавок, листом від 08.05.2023 ГУ НП у Волинській області, повідомлено, що оскільки постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 по справі №140/6869/20 сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 була обчислена без розбивки по складових грошового забезпечення, у довідку про додаткові види грошового забезпечення була включена окрема колонка, в якій була вказана сума 300497,19 грн.
Вважаючи такі дії ГУ НП у Волинській області протиправними та такими, що грубо порушують право ОСОБА_1 , позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII зазначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262- XII (далі - Закон №2262- XII).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Особи, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону визначені в статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ.
Відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього закону мають звільнені зі служби особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом. Частиною першою статті 2 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії, відповідно до цього Закону, призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Відповідно до положень статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплата пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі Порядок № 260).
Пунктом 3 розділу І Порядку №260 встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 6 розділу 1 Порядку № 260 при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку №260 поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Згідно з пунктом 4 Розділу III Інструкція №760 підрозділи фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, готують: грошовий атестат; довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - довідка про додаткові види грошового забезпечення).
В 5-денний строк після отримання інформації про прийняття від особи заяви про призначення пенсії грошовий атестат та довідка про додаткові види грошового забезпечення подаються до уповноваженого структурного підрозділу.
Згідно з пунктом 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, підготовку та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних документів, здійснюють уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. Органи Пенсійного фонду визначають розміри пенсій на підставі документів, наданих уповноваженими органами відповідних міністерств, зокрема. Національної поліції.
ОСОБА_1 виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 300497,19 грн відповідно до рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №140/6869/20, з якого також сплачено єдиний внесок.
У зв'язку з тим, що із стягнутої судом суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу не відокремлено основні і додаткові види грошового забезпечення та не включено такі в таблицю, відповідна сума не була врахована при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 .
Середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою, тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати (грошового забезпечення), а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
Слід зазначити, що середній заробіток за час вимушеного прогулу обчислюється судом при вирішенні спору про поновлення на роботі на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», виходячи із виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують звільненню. При цьому, відомості про виплати за останні два календарні місяці роботи надаються роботодавцем.
Відтак, ГУ НП у Волинській області, яке надавало довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за лютий - березень 2020 року, для обчислення судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справі №140/6869/20, обізнане про розмір складових грошового забезпечення позивача, які увійшли до виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.04.2020 по 04.02.2021 в сумі 300497,19 грн.
Враховуючи викладене, а також те, що вимушений прогул позивача у зв'язку з незаконним звільненням мав місце в період з 15.04.2020 по 04.02.2021, тобто в межах 24 останніх календарних місяців служби підряд перед звільненням (30.04.2021), середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача повинен бути відображений в довідці про щомісячні додаткові види грошового забезпечення при визначенні середньої суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) га премії для призначення пенсії, а невключення такої суми призвело до того, що така сума не була врахована Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області при призначенні позивачу пенсії.
Як вбачається з довідки від 07.05.2010 №40 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення, з суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 300497,19 грн, яку стягнуто на користь ОСОБА_1 з Головного управління Національної поліції у Волинській області на підставі рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 у справі № 140/6860/20 сплачено єдиний соціальний внесок. Однак, безпосередньо сама сума грошового забезпечення за період з 15.04.2020 по 14.02.2021 в розмірі 300 497,19 грн до довідки не включена та не була врахована при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 .
У цьому контексті суд зазначає, що Інструкцією про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.09.2018 №760, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.10.2018 за №1152/32604, не встановлено обмежень чи застережень щодо оформлення довідки з помісячною розбивкою суми середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці, поліцейські, особи рядового і начальницького складу підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Стаття 24 вказаного Закону передбачає, що період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, входить до страхового стажу такої особи.
Відповідно до статті 4 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску, зокрема є роботодавці військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу.
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 43 вказаного Закону пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з частиною другою статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Суд наголошує, що отримання виплати, нарахованої ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу, надає й право на зміну розміру пенсії за вислугу років, однак не може бути реалізоване до моменту виготовлення та направлення до ГУ ПФУ у Волинській області належної довідки про щомісячні суми грошового забезпечення з внесенням до неї суми грошового забезпечення в розмірі 300497,19 грн з помісячною розбивкою до таблиці надбавок.
Таким чином, бездіяльність ГУ НП у Волинській області щодо неврахування всіх виплат грошового забезпечення у довідці про додаткові види грошового забезпечення позивача є протиправною.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у пункті 50 Рішення по справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним і що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів».
В пунктах 70 та 71 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України» від 02.10.2011 (заява № 29979/04) оперує «принципом належного урядування» як багатоаспектним принцип, котрий, серед іншого, зводиться до того, що держава зобов'язана організувати роботу державного апарату таким чином, щоб забезпечувалась юридична визначеність у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Понад це «на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок». Водночас згідно з концепцією «принципу належного урядування» «Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».
Європейський суд з прав людини визначає, що внаслідок певного юридичного факту, який уже відбувся, особа набуває майнове право. Однак невдовзі по тому держава ухвалює акт (нормативний або індивідуальної дії), котрим таке право скасовується із наданням цьому актові ретроспективної дії щодо фактів, які відбулися до його прийняття. При цьому підстави, з яких особа позбавляється раніше набутого права, не пов'язані з її поведінкою. Через те Європейський суд з прав людини визнає порушеним навіть не права, а лише правомірного очікування заявника.
Згідно положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, з метою повного та ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не включення до грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виданих ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.04.2020 по 14.02.2021 в розмірі 300497,19 грн та зобов'язання виготовити та направити до ГУ ПФУ у Волинській області оновлений грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виданих ОСОБА_1 , з обов'язковим включенням до них суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.04.2020 по 14.02.2021 з розбивкою по складових грошового забезпечення для здійснення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 ..
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач, просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вказаних правових норм, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
На підтвердження витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, позивачем надано суду договір про надання юридичних послуг від 07.04.2023, акт прийняття-передачі наданих послуг від 30.06.2023.
Так згідно з актом прийняття-передачі наданих послуг від 30.06.2023 розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу становить 8000,00 грн.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Відповідно до положень статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись зазначеними вище критеріями, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
На думку суду, заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу є явно завищеною, а тому суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. При цьому суд зазначає, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін. Також така категорія адміністративних справ не вимагає від адвоката опрацювання значної кількості нормативних актів при підготовці позову.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1073,60 грн, сплачений згідно з квитанцією №29 від 31.07.2023 та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 11, код ЄДРПОУ 40108604) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо не включення до грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виданих ОСОБА_1 , суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.04.2020 по 14.02.2021 в розмірі 300497,19 грн.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Волинській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлений грошовий атестат та довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виданих ОСОБА_1 , з обов'язковим включенням до них суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.04.2020 по 14.02.2021 з розбивкою по складових грошового забезпечення для здійснення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. А. Лозовський