Справа №573/1910/23
Номер провадження 1-кс/573/504/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2023 року м. Білопілля
Слідчий суддя Білопільського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , щодо
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ободи Білопільського району Сумської області, з базовою середньою освітою, неодруженого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуваючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
ВСТАНОВИВ:
07 жовтня 2023 року слідчий ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні СВ ВП №1 (м. Білопілля) перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 06 жовтня 2023 року за №12023200570000539 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , внаслідок чого останній помер на місці події.
07 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також є необхідність у застосуванні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків слідчий зазначила те, що ОСОБА_5 , розуміючи, що за вчинений тяжкий злочин передбачена міра покарання у виді позбавлення волі від 7 до 15 років, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, бо мешкає у с. Ободи, яке розташоване в 5-ти кілометровій зоні від кордону з рф, незаконно впливати на потерпілу, яка є його співмешканкою, та свідків, які з ним проживають у одному селі, знищити, сховати або спотворити речі або документи, які мають важливе значення для кримінального провадження.
Більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти вказаним вище ризикам.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили його задовольнити. Також просили не визначати ОСОБА_5 суму застави, бо вчинений ним злочин пов'язаний із позбавленням життя людини.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 підтримав думку підозрюваного та вказав на відсутність доказів, що пвдтверджують ризики.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозюваного, захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України та п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як вбачається зі статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Щодо поняття «обґрунтована підозра» слідчий суддя, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує позицію ЄСПЛ, відображену в п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення та в п. 32 рішення в справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у виненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Як вбачається з матеріалів провадження, пред'явлена ОСОБА_5 підозра за ч. 1 ст. 115 КК України має місце та підтверджується на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, зокрема:
- рапортом поліцейського ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_8 про надходження повідомлення старости ОСОБА_9 про вбивство ОСОБА_5 свого пасинка ОСОБА_7 (а. п. 10);
- протоколом огляду місця події від 06 жовтня2023 року за місцем вчинення злочину (а. п. 12-17);
- протоколами прийняття заяв про вчинений злочин від старости с. Ободи ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_10 (а. п. 20-23);
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 (а. п. 24-26);
- протоколами допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а. п. 28-36);
- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_13 (а. п. 50-51).
Оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме: питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів дійшов висновку, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що є особливо тяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Віднесення вказаного злочину до категорії особливо тяжких свідчить про ступінь можливої суспільної небезпечності особи підозрюваного та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства й суду, продовжити злочинну діяльність.
Зазначене може вплинути на повноту та об'єктивність досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду.
Слідчий суддя зазначає, що підозрюваному ОСОБА_5 достовірно відомо про наслідки його протиправних дій, а отже, вказаний факт не виключає того, що останній може спробувати переховуватися від слідства та суду.
Також необхідно врахувати, що як підозрюваний, так і потерпіла, яка є співмешканкою останнього, й усі встановлені на теперішній час свідки вчинення вказаного кримінального правопорушення проживають у с. Ободи Сумського району, а відтак, у разі застосування відносно ОСОБА_5 менш обтяжливого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, останній матиме можливість незаконно впливати на потерпілу та свідків події, що може суттєво вплинути на повноту та об'єктивність досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
При вирішенні клопотання слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року, «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, відповідно до якої особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. При цьому обґрунтована підозра у тому, що особа вчинила тяжкий злочин, може на початку слугувати підставою для взяття її під варту. Крім того, необхідність забезпечення належного здійснення провадження, зокрема, отримання доказів від свідків, також є належною підставою для первинного взяття під варту (рішення від 15 вересня 2009 року у справі «Ямрозі проти Польщі», рішення від 10 лютого 2011 року у справі «Плєшков проти України»).
Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що вказані вище обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілу і свідків, а тому застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання заявленим ризикам, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні вбивства, тобто умисного заподіяння смерті ОСОБА_7 , тому слідчий суддя вважає за необхідне не визначати йому розмір застави.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СВ ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 , погоджене начальником Білопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05 грудня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Виконання ухвали покласти на ВП №1 (м. Білопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя