Справа 237/5679/23
Номер провадження 2/237/821/23
УХВАЛА
про передачу позовної заяви за підсудністю
02.10.2023 р. суддя Мар'їнського районного суду Донецької області Ліпчанський С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Селидівський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про зняття арешту з майна.
У поданій до суду позовній заяві позивач просить зняти арешт з нерухомого майна, а саме з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання про можливість прийняття позовної заяви до розгляду і відкриття провадження у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах Верітас проти України та Сокуренко та Стригун проти України , суд не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судоустрій та статус суддів ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно із частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Приписами цивільного судочинства (частина перша статті 114 ЦПК України в редакції, чинній до 14 грудня 2017 року, частина перша статті 30 ЦПК України в чинній редакції) передбачено виключну підсудність позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, які пред'являються за місцем знаходження майна або його основної частини.
З аналізу вищенаведених норм закону вбачається, що вказаний позов виникає із приводу нерухомого майна та пред'являється в порядку частини першої статті 30 ЦПК України, а тому положення статті 27 ЦПК України про підсудність позову за зареєстрованим місцем проживання відповідача, в даному випадку не застосовуються.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у цій справі є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, спірний об'єкт нерухомого майна територіально знаходиться в межах Селидівського міського суду Донецької області, а тому даний позов, в порядку частини першої статті 30 ЦПК України, не підсудний Мар'їнському районному суду Донецької області.
Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи викладене вище, дана справа не підсудна Мар'їнському районному суду Донецької області, в порядку частини першої статті 27 ЦПК України, а тому відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України підлягає передачі до Селидівського міського суду Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Пушкіна 4).
Керуючись статтями 27, 30, 31, 32, 187, 258-261, 353 ЦПК України, суддя
П О СТ А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа: Селидівський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна, передати за підсудністю до Селидівського міського суду Донецької області (85400, Донецька область, м.Селидове, вул.Пушкіна 4).
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя С.М.Ліпчанський