Справа № 932/7928/23
Провадження № 1-кс/932/3496/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, українки, громадянки України, із неповною вищою освітою, не працюючої, заміжньої, маючої на утримання дитину - інваліда, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , періодично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшло вищевказане клопотання, яке обґрунтоване наступним. Так, у провадженні СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023042030000052 від 04.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у зв?язку зі збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2101-IX, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, строк дії якого продовжено, триває.
Також у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 (зі змінами та доповненнями), затвердженого законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, постановлено: на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва оголошено загальну мобілізацію (пл. 1-2); призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами (п. 4); місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; спеціального зв?язку та захисту інформації України, інших військових формувань України (п. 8); головам обласних державних адміністрацій забезпечити створення та роботу обласних, районних та міських медичних комісій.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (зі змінами та доповненнями): призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (зі змінами та доповненнями) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення), затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2022 № 154 (зі змінами та доповненнями): територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік (п. 11).
Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністерством оборони України 14.08.2008 № 402 (зі змінами та доповненнями): військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та
військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (п.1.1 глави 1 розділу I);
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: «Придатний до військової служби», «Тимчасово непридатний до військової служби», «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» (п. 3.8 глави 3 розділу II).
Відповідно до п. 2-6 Правил перетинання державного кордону України (зі змінами та доповненнями), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 № 724): у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також пункті 2-14 цих Правил.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці розробила злочинну схему щодо переправленні чоловіків - громадян України через державний кордон України за грошову винагороду шляхом виготовлення підроблених медичних та інших документів які у подальшому дають змогу визнати особу непридатною чи обмежено придатною до військової служби і таким чином виїхати за межі України.
Для реалізації злочинної схеми ОСОБА_4 залучила третіх осіб, у т.ч. з числа працівників ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено, що ОСОБА_8 від знайомих він дізнався, що у Новокодацькому районі мешкає ОСОБА_9 та її подруга ОСОБА_10 які за грошові кошти роблять різні медичні документи (довідки, висновки, посвідчення, лікарняні листки), а також можуть з використанням своїх зв'язків та медичних документів зняти його з військового обліку.
Підчас спілкування із ОСОБА_8 вказані особи з'ясовували у якому районному центрі комплектування та соціальної підтримки (військоматі) останній перебуває на обліку та чи має якісь захворювання та дізнавшись, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військоматі) та колись після ДТП проходив лікування повідомили ОСОБА_8 , що можуть вирішити питання визнання його обмежно придатним до військової служби та виїзду за кордон шляхом виготовлення підроблених медичних документів та це буде коштувати 2000 доларів США, на що ОСОБА_8 погодився.
24.07.2023 на виконання вказаних домовленостей ОСОБА_8 у дворі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 37 000 грн. (еквівалент 1000 доларів США) для того щоб вони почали виготовляти медичну документацію для визнання його обмежно придатним до військової служби.
13.08.2023 року ОСОБА_11 у телефонній розмові повідомила, що виписки із лікарні про те, що ОСОБА_8 начебто перебував на стаціонарному лікуванні готові та вона може їх йому надати лише за умови, що ОСОБА_8 з нею повністю розрахується, тобто повинен надати їй другу частину обумовленої раніше суми грошових коштів, тобто, 37000 гривень (еквівалент 1000 доларів США) .
18.08.2023 ОСОБА_8 у дворі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 останній передав ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 37 000 грн. (еквівалент 1000 доларів США) та ОСОБА_4 надала йому копії виписок із лікарні зокрема, де він нібито проходив лікування - виписки форми №027/0, з КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» та повідомила, що такі ж виписки будуть знаходитись у його особовій справі у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У подальшому ОСОБА_4 , використовуючи спільників з числа працівників військово-лікарняної комісії (далі ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_2 , долучила вищевказані підроблені виписки форми №027/0, з КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» до особової справи ОСОБА_8 у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У подальшому працівниками ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 без проведення огляду та особистої присутності ОСОБА_8 12.09.2023 прийнято рішення про визнання його обмежено придатним до військової служби.
25.09.2023 ОСОБА_4 під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 повідомила про те, що ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято рішення про визнання його обмежено придатним та необхідно у ІНФОРМАЦІЯ_2 забрати військовий квиток в якому вже проставлені відомості про визнання його обмежено придатним до військової служби.
25.09.2023 ОСОБА_8 отримав у ІНФОРМАЦІЯ_2 військовий квиток в якому вже були проставлені відомості про визнання його обмежено придатним до військової служби.
25.09.2023 приблизно у 10.40 год. ОСОБА_12 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Отримавши грошові кошти, ОСОБА_4 , не змогла закінчити свій злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчинення порадами, вказівками та наданням засобів, вчинені з корисливих мотивів, з причин, що не залежали від її
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у незакінченому замаху на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні вчинення таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, усуненні перешкод вчинені з корисливих мотивів кваліфікуються за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч.3 ст.332 КК України
25.09.2023 об 10.40 годині ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КК України на місці скоєння кримінального правопорушення.
Як слідує з клопотання, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування.
Проаналізувавши матеріали кримінального провадження, слідство прийшло до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозра є обґрунтованою, а також є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити.
Підозрювана визначала підозру частково, та пояснила, що вона надавала поради та вказівки стосовно виїзду осіб за кордон лише із загальних уявлень та керуючись загальними знаннями про перетин кордону. Жодних спеціальних навичок та спеціальних знань у неї не було. В той же час, печатки та бланки, які були виявлені за її місцем проживання, у неї забули вдома її подруги, та ці речі й документи їй не належить. Грошові кошти не від кого вона не отримувала, їх походження не знає. Просить застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки виховує дитину інваліда.
Захисники заперечували проти задоволення клопотання, з підстав необґрунтованості підозри та не доведеності ризиків. Просили відмовити у задоволенні клопотання та застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши пояснення сторони обвинувачення та сторони захисту, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами. Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З наданих матеріалів встановлено, що у провадженні СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023042030000052 від 04.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України.
Причетною до інкримінованого злочину є гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, матеріалами клопотання підтверджено, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці розробила злочинну схему щодо переправленні чоловіків - громадян України через державний кордон України за грошову винагороду шляхом виготовлення підроблених медичних та інших документів які у подальшому дають змогу визнати особу непридатною чи обмежено придатною до військової служби і таким чином виїхати за межі України. Для реалізації схеми ОСОБА_4 залучила третіх осіб, у т.ч. з числа працівників ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_8 , який діяв під прикриттям, частину грошових коштів у розмірі 37 000 грн. (еквівалент 1000 доларів США), на що ОСОБА_4 надала ОСОБА_8 медичні документи, тобто виконала частину домовленостей щодо забезпечення ОСОБА_8 отримання висновку ВЛК про часткову непридатність до військової служби.
25.09.2023 ОСОБА_8 без проходження медичної комісії та без особистої присутності, отримав у ІНФОРМАЦІЯ_2 військовий квиток, в якому вже були проставлені відомості про визнання його обмежено придатним до військової служби.
Однак, отримавши грошові кошти, ОСОБА_4 , не змогла закінчити свій злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприяння їх вчинення порадами, вказівками та наданням засобів, вчинені з корисливих мотивів, з причин, що не залежали від її
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у незакінченому замаху на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні вчинення таких дій порадами, вказівками та наданням засобів, усуненні перешкод вчинені з корисливих мотивів, кваліфіковані за ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч.3 ст.332 КК України.
25.09.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КК України на місці скоєння кримінального правопорушення, і того ж дня ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: повідомленням УСБУ від 03.04.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 30.05.2023, протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 02.06.2023, від 18.07.2023, від 28.07.2023, від 19.08.2023, протоколом огляду речей та документів від 24.07.2022 (імітаційних засобів), протоколом обшуку, протоколами за результатами проведення негласних слідчих дій, протоколом затримання ОСОБА_4 , повідомленням про підозру та іншими доказами у сукупності.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя вважає, що вони є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_13 у скоєнні інкримінованого злочину, і можуть сформувати у стороннього спостерігача бачення того, що ОСОБА_13 дійсно могла вчинити даний злочин.
Таким чином, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 332 КК України.
Аналізуючи ризики, на які посилається прокурор, слід відмітити, що на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує те, що ОСОБА_13 вчинила злочин, за який передбачено основне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, тобто вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, і розуміючи тяжкість покарання, може переховуватись від слідства й суду, тому цей ризик вважаю доведеним.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України також є доведеним, оскільки частина речових доказів та предметів, документів, які мають значення для досудового розслідування, не вилучена, і не встановлено їх місцезнаходження, тож підозрювана використовуючи свій вплив, може змінити, пошкодити, сховати або знищити ці докази, що може завдати шкоду досудовому розслідуванню.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведений, оскільки потерпілого по даному провадженню немає, а єдиний свідок є особою, який працював під прикриттям в рамках контролю за вчиненням злочину, тому він вже надав свої показання та не буде їх змінювати.
Щодо ризику, встановленого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід відмітити, що підозрювана перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тож не працює, відтак з метою отримання додаткового доходу може з легкістю продовжити використовувати свій вплив та знайомства для продовження протиправної діяльності. Тому може вчинити новий злочин, пов'язаний із сприянням перетину державного кордону України. Відтак, цей ризик вважаю доведеним.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та доведеність ризиків, передбачених п.п. 1,2,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаю можливим застосувати більш м'який запобіжний захід для ОСОБА_13 .
Під час вирішення питання щодо запобіжного заходу слід врахувати вік підозрюваної, те, що вона є особою жіночої статі, є заміжньою, має на утриманні малолітню дитину, яка є інвалідом, має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності ніколи не притягувалась (не судима).
Наведені обставини у сукупності істотно знижують ризики, на які посилається прокурор, тому слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_13 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово, та з покладенням на підозрювану процесуальних обов'язків.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, проте в даному випадку, з урахуванням особи підозрюваної, наявності міцних соціальних зв'язків, наявності утриманців, вважаю, що підстав для застосування виняткового і найсуворішого запобіжного заходу, не встановлено.
Таким чином, у задоволенні клопотання сторони обвинувачення слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 181, 193, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши залишати це житло цілодобово.
Для виконання застосованого запобіжного заходу покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки:
-з'являтись за кожним викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-у разі зміни місця проживання повідомляти про це слідчого, прокурора чи суд;
-не покидати територію м. Дніпро без дозволу слідчого чи прокурора.
-здати слідчому на зберігання паспорт для виїзду за кордон.
Ухвалу направити до відділу поліції за місцем проживання підозрюваної.
Попередити підозрювану, що в разі невиконання покладених на неї даної ухвалою обов'язків, до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваній, що працівники Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в її житло, в т.ч. у період комендантської години, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на неї обов'язків.
Строк дії ухвали встановити до 23.11.2023.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ