Номер справи 220/960/23
Номер провадження 3/220/467/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2023 року смт.Велика Новосілка Донецької області
Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Військової частини НОМЕР_1 у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженця м. Очаків Миколаївської області, громадянина України, матрос радіотелефоніст відділення управління штабу дивізіону взводу управління 2 самохідно-артелерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягався, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-19, ч. 2 ст. 172-12, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2023 №33 матроса ОСОБА_1 , який призначений наказом командира військової частини від 31.01.2023 №15-РС на посаду радіотелефоніста відділення управління штабу дивізіону взводу управління самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Встановлено, що близько «01» год. «00» хв. 16.07.2023, матрос ОСОБА_1 перебуваючи на території садибного (індивідуального) будинку в районі АДРЕСА_2 , де знаходиться пункт тимчасової дислокації особового складу військової частини НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується Актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних засобів від 16.07.2023 та чеком тесту за допомогою приладу Алконт-М №4272 від 16.07.2023, здійснив постріл із незакріпленої за ним службової зброї АК-74 № НОМЕР_3 , у результаті пострілів ніхто не постраждав
З пояснень військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , встановлено, що 15.07.2023, близько 23.50, він отримав телефонний дзвінок з проханням допомоги в проведенні медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння, після чого прибув в район місця зосередження підрозділу для надання допомоги, військовослужбовці, в яких були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, відмовлялись проходити освідування, після чого, близько 01:20 годині 16.07.2023, в ході усного спору матрос ОСОБА_1 з вогнепальної зброї, що йому не належить, АК-74 № НОМЕР_3 здійснив постріл в невідомому напрямку.
З пояснень військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_3 встановлено, що після конфлікту, який виник між офіцерами і матросами, матрос ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, схопив АК-74, що йому не належить, і здійснив постріл вгору, після чого одразу віддав зброю.
Відповідно до ст. 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІУ (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України) військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Статтями 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків.
Статтею 14 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 29.06.2005№ 359 (у редакції наказу Міністерства оборони України 20.10.2015 № 569) передбачено, що під час видачі стрілецької зброї та боєприпасів військовослужбовцям командир (керівник, начальник) зобов'язаний нагадати їм порядок поводження зі стрілецькою зброєю та боєприпасами, зокрема щодо заборони: використання несправної стрілецької зброї; зберігання поза розташуванням військової частини (удома, у гуртожитку, на робочому місці) стрілецької зброї, у тому числі спортивної, та боєприпасів; носіння пістолета без кобури, боєприпасів до будь-якої зброй розсипом мати при собі стрілецьку зброю під час перебування в санаторії, будинку відпочинку, у відпустці, на лікуванні, а також під час відвідування театрів, клубів та інших громадських місць, перебування в них не пов'язане з несенням служби; під час поводження зі стрілецькою зброєю безпідставно спрямовувати зброю у бік людей, тварин, транспорту, будинків, інших будівель, споруд. За необхідності стрілецька зброя має бути спрямована на поверхню, яка зможе прийняти кулю (у землю, стовбур дерева, кулевловлювач), або вгору під кутом 45-60 градусів; користуватися без необхідності чужою зброєю та зброєю, навички поводження з якою відсутні; виймати пістолет з кобури без потреби; залишати стрілецьку зброю та боєприпаси без нагляду; тримати палець на спусковому гачку без необхідності; закривати або затикати сторонніми предметами канал ствола; проводити чищення стрілецької зброї бензином та іншими легкозаймистими речовинами, а також абразивними матеріалами; під час поводження з боєприпасами допускати їх пошкодження, забруднення тощо.
Відповідно до пункту 4 Порядку застосування зброї і бойової техніки з'єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 № 828 (зі змінами), з'єднання, військові частини, підрозділи і військовослужбовці Збройних Сил, залучені до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, а також під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, мають право застосовувати зброю та/або бойову техніку з дотриманням принципів, викладених у пункті 3 цього Порядку, для: відбиття нападу або попередження загрози нападу на об'єкти, що охороняються (у тому числі під час переміщення до/з району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії); звільнення заручників та/або військовополонених, захоплених військових та/або цивільних об'єктів або запобігання (перешкоджання) такому захопленню; знищення зброї, бойової техніки, транспортних або технічних засобів, які перебувають у користуванні осіб, причетних до збройної агресії; захисту цивільних осіб та/або цивільних об'єктів від нападу; запобігання та/або припинення діяльності, затримання, роззброєння або знешкодження осіб, причетних до збройної агресії; припинення дій осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; припинення дій осіб, які перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; припинення дій осіб, які становлять або можуть становити небезпеку особам, залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або іншим особам. З'єднання, військові частини, підрозділи і військовослужбовці Збройних Сил також мають право застосовувати зброю та/або бойову техніку в інших випадках, визначених наказами Командувача об'єднаних сил.
Відповідно до статті 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок.
Згідно із статтею 21 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї допускається, якщо інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим. Застосуванню зброї, за винятком випадків раптового нападу, нападу із застосуванням бойової техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, морських і річкових суден, втечі з-під варти зі зброєю або за допомогою транспортних засобів під час руху, повинно передувати попередження про намір застосовувати зброю і постріл угору. У разі застосування і використання зброї військовослужбовець зобов'язаний вжити всіх заходів для того, щоб не було завдано шкоди стороннім особам.
У статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зазначається, що солдат (матрос) зобов'язаний, зокрема, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках, додержуватися правил пожежної безпеки.
Проте, всупереч наведеним статутним обов'язкам матрос ОСОБА_1 близько «01» год. «00» хв. 16.07.2023 порушив правила поводження зі зброєю в умовах особливого періоду.
Відповідно до пункту 12 ч.І ст.1. Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ (зі змінами) особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України введено воєнний стан, продовжений відповідними указами по цей час.
Таким чином, за викладених вище обставин, матрос ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, а також правил поводження зі зброєю, передбачених Інструкцією про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 29.06.2005 № 359 (зі змінами), Порядку застосування зброї і бойової техніки з'єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдані, щодо відсічі збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2018 № 828, в умовах особливого періоду, перебуваючи на території садибного (індивідуального) будинку в районі АДРЕСА_2 , де знаходиться пункт тимчасової дислокації особового складу військової частини НОМЕР_1 , здійснив постріл з закріпленої за іншим військовослужбовцем зброї АК-74 № НОМЕР_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, Відповідно до витягу з наказу командира війкової частини НОМЕР_1 від 11.02.2023 №33 матроса ОСОБА_1 , який призначений наказом - командира військової частини від 31.01.2023 №15-РС на посаду радіотелефоніста відділення управління штабу дивізіону взводу управління самохідно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Встановлено, що близько «01» год. «00» хв. 16.07.2023, матрос ОСОБА_1 перебуваючи на території садибного (індивідуального) будинку в районі АДРЕСА_2 , де знаходиться пункт тимчасової дислокації особового складу військової частини НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується Актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних засобів від 16.07.2023 та чеком тесту за допомогою приладу Алконт-М №4272 від 16.07.2023, здійснив постріл із незакріпленої за ним службової зброї АК-74 № НОМЕР_3 , чим знищив один набій 5,45 мм до стрілецької зброї.
З пояснень військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 встановлено, що 15.07.2023, близько 23.50, він отримав телефонний дзвінок з проханням допомоги в проведенні медичного освідування на стан алкогольного сп'яніння, після чого прибув в район місця зосередження підрозділу для надання допомоги, військовослужбовці, в яких були наявні ознаки алкогольного сп'яніння, відмовлялись проходити освідування, після чого, близько 01.20. 16.07.2023, в ході усного спору матрос ОСОБА_1 з вогнепальної зброї, що йому не належить, АК-74 № НОМЕР_3 здійснив постріл в невідомому напрямку.
З пояснень військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_3 встановлено, що після конфлікту, який виник між офіцерами і матросами, матрос ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, схопив АК-74, що йому не належить, і здійснив постріл вгору, після чого одразу віддав зброю.
Таким чином, внаслідок пострілу зі службової зброї АК-74 матрос ОСОБА_1 знищив один набій 5,45 мм до стрілецької зброї, внаслідок чого вважається таким, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-12 КУпАП з огляду на наступне.
Відповідно до абзаців 5, 6 статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на військовослужбовця покладено обов'язки знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Проте, всупереч наведеним статутним обов'язкам, матрос ОСОБА_1 , близько «01» год. «00» хв. 16.07.2023 порушив правила поводження зі зброєю, зробивши постріл з незакріпленої за ним стрілецької зброї АК-74, чим знищив один набій 5,45 мм.
Відповідно до пункту 12 ч.І ст.1. Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ (зі змінами) особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території України введено воєнний стан, продовжений відповідними указами по цей час.
Таким чином, за викладених вище обставин, матрос ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, проходячи її у військовій частині НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, в у мовах особливого періоду, перебуваючи на території садибного (індивідуального) будинку в районі АДРЕСА_2 , де знаходиться пункт тимчасової дислокації особового складу військової частини НОМЕР_1 , здійснив постріл з закріпленої за іншим військовослужбовцем зброї АК-74 № НОМЕР_3 , чим знищив один набій 5,45 мм до стрілецької зброї, у зв'язку з чим вважається таким, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.172-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, 16.07.2023 року приблизно о 00:05 в районі зосередження взводу управління 2 самохідного артилерійського дивізіону був виявлений матрос ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. 16.07.2023 матроса ОСОБА_1 було направлено до відділення військової служби правопорядку міста Курахове, для проведення огляду лікарем на стан алкогольного сп'яніння. За результатами медичного огляду станом на 02:43 16.07.2023 року було встановлено наявність етанолу у видихуваному повітрі з показниками 1,93% (тест №4272), що підтверджено актами огляду на стан алкогольного сп'яніння від 16.07.2023 року.
Відповідно до Закону України “Про оборону України” особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року “Про загальну мобілізацію”, в Україні оголошено початок проведення загальної мобілізації. Указом президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року “Про введення воєнного станув Україні” та Указом президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року “про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, в Україні введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу, тобто в державі діє особливий період.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб” №1952- VII від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.07.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Відповідно до ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил встановлених всіма військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись вимог Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Відповідно за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП: “Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів військовослужбовцями під час виконання обов'язків військової служби або появи таких осіб на території військової частини ”(в/ч НОМЕР_1 ), що підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП від 22.10.2022 року.
Проте, всупереч наведеним статутним обов'язкам, діючи умисно, всупереч інтересам служби, матрос ОСОБА_1 вчинив правопорушення, вжив алкогольні речовини під час виконання службових обов'язків.
Таким чином радіотелефоніст взводу управління 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 діючи протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, в умовах військового стану 16.07.2023 року виконував обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння в районі зосередження підрозділу, вчинене в умовах воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання особа яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, за допомогою телефонограми на контактний номер телефону. Надав заяву про розгляд справи без його участі, та визнання вини. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв та про причини неявки не повідомляв. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 172-20 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КпАП України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КпАП України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, судом фактично встановлено.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 254 КУпАП найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Частина 2 ст. 172-19 КУпАП, передбачає покарання за порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами, вчинене в умовах особливого періоду.
Згідно ч. 2 ст. 172-12 КУпАП, передбачено покарання за необережне знищення або пошкодження зброї, бойових припасів, засобів пересування, військової і спеціальної техніки чи іншого військового майна, вчинене в умовах особливого періоду.
Ст. 172-20 ч. 1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення, по-перше, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-третє, за виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідальність за ч. 3 цієї статті настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Так, протоколами про військові адміністративне правопорушення серії ДНКХ-2 № 3338, передбачене ч.2 ст.172-19 КУпАП від 17.07.2023 р., протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ДНКХ-2 № 3339, передбачене ч.2 ст.172-12 КУпАП від 17.07.2023 р., та протоколом про адміністративне правопорушення № 79, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП від 16.07.2023 р. встановлено фактичні обставини правопорушень, скоєних ОСОБА_1 .
Оцінюючи наданий доказ протокол про військове адміністративне правопорушення серії ДНКХ-2 № 3338, передбачене ч.2 ст.172-19 КУпАП від 17.07.2023 р., суд вважає його належним та допустимим, оскільки він складений уповноваженою особою офіцером (за напрямком запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень) ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_4 . Його зміст відповідає вимогами ст. 256 КпАП України, вказані протоколи містять підписи особи яка їх склала. Містять підписи особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та підпис про роз'яснення йому прав за ст. 63 Конституції, та ст. 268 КУпАП, також підпис про отримання копії примірника протоколу. В поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначив що, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає, дійсно стріляв вночі 16.07.2023 року, один раз зі зброї свого побратима ОСОБА_5 , коли офіцери хотіли вести його на задувку. Чому стріляв пояснити не може, тому що був трохи п'яний.
Також, оцінюючи наданий доказ протокол про військове адміністративне правопорушення серії ДНКХ-2 № 3339, передбачене ч.2 ст.172-12 КУпАП від 17.07.2023 р., суд вважає його належним та допустимим, оскільки він складений уповноваженою особою офіцером (за напрямком запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень) ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_4 . Його зміст відповідає вимогами ст. 256 КпАП України, вказані протоколи містять підписи особи яка їх склала. Містять підписи особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та підпис про роз'яснення йому прав за ст. 63 Конституції, та ст. 268 КУпАП, також підпис про отримання копії примірника протоколу. В поясненнях до протоколу ОСОБА_1 зазначив що, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає, дійсно стріляв вночі 16.07.2023 року, один раз зі зброї свого побратима ОСОБА_5 , коли офіцери хотіли вести його на задувку. Чому стріляв пояснити не може, тому що був трохи п'яний.
Оцінюючи наданий доказ протокол про військове адміністративне правопорушення № 79, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП від 16.07.2023 р., суд вважає його належними та допустимими, оскільки він складений уповноваженою особою - командиром 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_6 . Його зміст відповідає вимогами ст. 256 КпАП України, вказаний протокол містить підпис особи яка його склала. Містить підпис особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та підпис про роз'яснення йому прав за ст. 63 Конституції, та ст. 268 КУпАП, також підпис про отримання копії примірника протокола. В поясненнях до протоколу № 79 від 16.07.2023 року, ОСОБА_1 зазначив що, 16.07.2023 року перебував у стані алкогольного сп'яніння під час виконання службових обов'язків.
В матеріалах справи також містяться пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , згідно яких він зазначив що, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає, та дійсно стріляв вночі 16.07.2023 року, один раз зі зброї свого побратима ОСОБА_5 , коли офіцери хотіли вести його на задувку. Чому стріляв пояснити не може, тому що був трохи п'яний.
Також, в матеріалах справи містяться пояснення свідка командира взводу управління 2 САДН ОСОБА_7 , згідно яких він засвідчив що, 15.07.2023 року близько 23:50 годині отримав телефонний дзвінок з проханням допомоги у медичному освідуванні на стан алкогольного сп'яніння, після чого прибув в район зосередження підрозділу для надання допомоги. Військовослужбовці в яких були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння відмовились проходити медичне засвідчення, після чого близько 01-20 годині ночі 16.07.2023 року, в ході усної суперечки матрос ОСОБА_1 , з вогнепальної зброї що йому не належить, здійснив постріл у невідомому напрямку. В результаті пострілу ніхто не постраждав.
Також, в матеріалах справи містяться пояснення свідка заступника командира 2 САБ з МПЗ ОСОБА_2 , згідно яких він зазначив що, 15.07.2023 року близько 23:50 годині отримав телефонний дзвінок з проханням допомоги у медичному засвідченні на стан алкогольного сп'яніння, після чого прибув в район місця зосередження підрозділу для надання допомоги. Військовослужбовці в яких були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння відмовлялись проходити медичне засвідчення, після чого близько 01-20 годині ночі 16.07.2023 року, в ході усної суперечки матрос ОСОБА_1 , з вогнепальної зброї що йому не належить, здійснив постріл у невідомому напрямку. В результаті пострілу ніхто не постраждав.
До матеріалів справи також додано акт службового розслідування за фактом вживання алкогольних напоїв військовослужбовцями 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , за результатами якого в діях матроса ОСОБА_1 встановлено ознаки військових адміністративних правопорушень за ч. 2 ст. 172-19, ч. 2 ст. 172-12, та ч.3 ст. 172-20 КУпАП, та порушення вимог статей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-ХІУ та статей 1, 3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV.
Також, в матеріалах містяться пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , згідно яких він пояснив що, 15.07.2023 року близько 22-30 годині, перебуваючи в розташуванні взводу управління вживав спиртні напої в компанії із ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 . Приблизно о 00:05 годині 16.07.2023 року, в розташування прибув командир взводу управління лейтенант ОСОБА_7 та наказав їхати на освідчення у ВСП. Тестування на стан алкогольного сп'яніння показало позитивний результат. Свою вину повністю визнає і в подальшому не допустить подібної поведінки.
Як вбачається з акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16.07.2023 року, який міститься в матеріалах справи, за результатом огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 проба позитивна, та складає клінічний показник 1,93 % проміле. Містить підпис про ознайомлення з результатами огляду ОСОБА_1 .
Також в матеріалах справи міститься роздруківка результату тестування приладу «Алконт-М» від 16.07.2023 року, тест № 4272, відносно ОСОБА_1 , результат якого складає 1,93 %. Зазначена роздруківка містить підпис ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомлення з результатом тестування.
Оцінюючи вказаний доказ акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16.07.2023 року,з врахуванням наведенного вище, суд вважає, що він також є належним та допустимим, оскільки висновок про обстеження на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зроблений посадовою особою офіцером ВК м. Курахове старшим лейтенантом ОСОБА_10 . Докази зворотного суду не надані. З вказаного можна зробити висновок, що ОСОБА_1 16.07.2023 р. о 00:05 год. дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, що і було підтверджено відповідним оглядом.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності дають достатньо підстав для висновку суду, що військовослужбовець ОСОБА_1 здійснив порушення правил поводження із зброєю, що становлять підвищену небезпеку для оточення, в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-19 КУпАП, здійснив необережне знищення бойових припасів, в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-12 КУпАП, та виконував службові обов'язки в нетверезому стані, в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Згідно даних характеристики від командира взводу управління 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_1 за місцем служби характеризується негативно, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 раніше не притягувався до адміністративної відповідальності та доказів зворотньому не надано, відомостей про утримання ОСОБА_1 неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб не надано.
Таким чином, враховуючи особу ОСОБА_1 , враховуючи ступінь його вини у скоєних ним адміністративних правопорушеннях, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є визнання своєї вини у скоєному правопорушенні, скоєння адміністративного правопорушення вперше, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 172-19, ч.2 ст. 172-12, та ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Крім того, згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 221, 283, ч. 3 ст. 172-20 КпАП України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-19 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-12 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) гривень.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.
На підставі ст. 36 КпАП України остаточно визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі двохсотнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста)гривень на розрахунковий рахунок UA158999980313090106000005662, код класифікації доходів бюджету-21081100,МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, отримувач коштів Донецьке ГУК/Великоновос. СТГ/21081100, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ)-02895834.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: О.А. Дурач