ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2023 р. Справа №921/704/20
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Скрипчук О.С.
Матущак О.І.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» б/н від 31.05.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/1310/22 від 14.06.2022)
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2022 (суддя Н.М. Бурда, повний текст складено 10.05.2022)
у справі № 921/704/20
за позовом: Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія Нафтогаз України» (надалі АТ «НАК «Нафтогаз України»), м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» (надалі ТзОВ «Тернопільоблгаз»), м. Тернопіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» (надалі ПрАТ «Тернопільгаз»), м. Тернопіль
про стягнення 405 730 181,87 грн. заборгованості
за участю учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кавійчик В.П.
ВСТАНОВИВ:
АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТзОВ «Тернопільоблгаз» про стягнення 405 730 181,87 грн заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого природного газу по договору купівлі-продажу природного газу №18-546-Н від 05.11.2018 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 405 730 181,87 грн.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2022 у справі № 921/704/20 позов задоволено. Стягнуто з ТзОВ «Тернопільоблгаз» на користь АТ «НАК «Нафтогаз України» основний борг у загальній сумі 405 730 181,87 грн. та 735 700,00 грн. в повернення сплаченого судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що факт передачі позивачем відповідачу природного газу за спірний період підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, які підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін, без будь-яких зауважень щодо обсягу поставленого (спожитого) газу, вартості за одиницю товару та загальної його вартості за відповідний місяць. Тобто, відповідач фактично визнав факт отримання природного газу у відповідних об'ємах на відповідні суми. Виходячи зі змісту домовленостей між контрагентами спірної угоди, суд зазначив, що обов'язок відповідача оплатити вартість товару за актами - приймання передачі погоджений сторонами у п. 6.1 договору.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржуване рішення прийнятим при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, за неправильного дослідження та оцінки доказів, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, просить скасувати судове рішення та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначає, що обсяг кубічних метрів газу та його вартість на день винесення рішення судом першої інстанції не відповідають тим обсягам газу, які вказувалися під час підписання відповідних актів приймання-передачі, а тому задоволена судом сума боргу не відповідає переданим позивачем обсягам природного газу.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що долучені до матеріалів справи відповідачем та третьою особою персоніфіковані дані про фактичний обсяг спожитого газу по кожному споживачу відображають, що обсяг газу (показники) споживачів змінилися в меншу сторону і відповідно, обсяги природного газу, зазначені в актах приймання-передачі, не є фактичними обсягами в розумінні умов договору.
АТ «НАК «Нафтогаз України» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скаржника заперечує, вважає, що матеріалами справи підтверджується факт передавання позивачем у власність відповідача природного газу на загальну суму 2 392 042 748,30 грн. в період з листопада 2018 по липень 2020. Відповідач здійснив часткове погашення заборгованості в розмірі 1 986 312 566,43 грн, відтак, у відповідача залишилась не погашеною заборгованість по спірному правочину на суму 405 730 181, 87 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2022 справу № 921/704/20 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді: Кордюк Г.Т. та Плотніцький Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тернопільоблгаз б/н від 31.05.2022 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2022 року у справі №921/704/20 залишено без руху.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 задоволено клопотання ТзОВ «Тернопільоблгаз» про продовження процесуальних строків для усунення недоліків апеляційної скарги та встановлено 30-ти денний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2022 у справі № 921/704/20.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ 2Тернопільоблгаз» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2022, розгляд справи №921/704/20 призначено на 11.10.2022.
11.10.2022 судове засідання по розгляду апеляційної скарги ТзОВ «Тернопільоблгаз» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2022 у справі №921/704/20 не відбулось, у зв'язку із довготривалою повітряною тривогою.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.10.2022 розгляд справи призначено на 22.11.2022 в режимі відеоконференції.
22.11.2022 судове засідання по розгляду апеляційної скарги ТзОВ «Тернопільоблгаз» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2022 у справі №921/704/20 не відбулось, у зв'язку перебуванням у відпустці, в період з 21.11.2022 по 25.11.2022 (включно), судді Плотніцького Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2022 розгляд справи призначено на 13.12.2022.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2022, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кордюк Г.Т. справу №921/704/20 розподілено до розгляду судді Матущаку О.І., в зв'язку з чим склад колегії сформовано з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді Матущак О.І. та Плотніцький Б.Д.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 розгляд справи відкладено на 17.01.2023.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 провадження у справі № 921/704/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 921/802/21 за позовом ТзОВ «Тернопільоблгаз» до відповідача-1 АТ «НАК «Нафтогаз України» та відповідача- 2 ПРАТ «Тернопільгаз» про визнання недійсним п. 6.1 Договору №18-546 H купівлі продажу природного газу, укладеного між АТ «НАК «Нафтогаз України» та ТзОВ «Тернопільоблгаз»; визнання недійсними додатків до Договору №18-546 Н купівлі продажу природного газу, укладеного між АТ «НАК «Нафтогаз України» та ТзОВ «Тернопільоблгаз», а саме: Акту приймання-передачі природного газу від 31.01.2020, від 29.02.2020, від 31.03.2020, від 31.05.2020, від 30.06.2020 та від 31.07.2020.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 06.04.2023 касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 921/704/20 задоволено, ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 921/704/20 скасовано, а справу передано до Західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2023 поновлено провадження у справі № 921/704/20, розгляд справи призначено на 11.10.2022.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 розгляд справи відкладено на 03.07.2023.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» на 22.08.2023.
З 14.08.2023 по 01.09.2023 член колегії суддя Плотніцький Б.Д. перебував у відпустці.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2023 справу № 921/704/20 розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. головуючий суддя, судді: Скрипчук О.С. та Матущак О.І.
У зв'язку з перебуванням судді Скрипчук О.С. у відпустці розгляд справи 22.08.2023 не відбувся.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 розгляд справи призначено на 26.09.2023.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 26.09.2023 представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що в подальшому перейменовано на АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» (Покупець), 05.11.2018 було укладено договір №18-546-Н купівлі-продажу природного газу, згідно з п. 1. якого Продавець зобов'язався передати Покупцеві у 2018 році природний газ, а Покупець, в свою чергу, прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Пунктом п.1.2 договору передбачено, що природний газ, що передається за цим договором, використовується Покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.
Згідно з п.2.1 договору Продавець передає Покупцеві з 01.11.2018 по 30.11.2018 природний газ обсягом до 35 000,00 тис. куб. м., приймання-передача газу оформляється актом приймання-передачі (п. п.3.2).
Пунктом 3.3. договору визначено, що Покупець зобов'язується подати не пізніше 8 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акту приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість.
Відповідно до п.3.4. договору Продавець до 12 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, після подачі Покупцем документів, визначених пунктом 3.3 Договору, повертає Покупцеві один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою.
Згідно з п 3.6. коригування обсягів природного газу, які планується передати згідно з цим договором, оформляється Покупцем у вигляді заявки.
Кількість природного газу, яка передається Покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу відповідно до вимог, установлених Кодексом комерційних вузлів обліку природного газу відповідно до вимог, установлених Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 ( п. 4.1).
Оплата за природний газ здійснюється Покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу (п.6.1 договору).
Згідно з п. 11.1 цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.11.2018 і діє в частині продажу природного газу до 30.11.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Сторонами до договору укладалися додаткові угоди № 1-26, з метою узгодження періоду та обсягів поставки природного газу, його вартості, порядку та умов передачі газу, строку дії Договору.
На виконання умов договору №18-546-Н позивач передав у власність відповідача, в період з листопада 2018 по липень 2020, природний газ на загальну суму 2 392 042 748,30 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких містяться в матеріалах справи.
Оскільки ТзОВ «Тернопільоблгаз», у встановлений договором строк, обов'язок по оплаті отриманого товару у повному обсязі не виконало, здійснивши лише часткову оплату вартості газу на суму 1 986 312 566,43 грн., у відповідача виникла заборгованість по спірному правочину на суму 405 730 181,87грн. Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом з метою захисту порушених прав.
При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору поставки.
Відповідно ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного Кодексу України).
Яз зазначалось вище, між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що в подальшому перейменовано на АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» (Покупець) 05.11.2018 було укладено договір №18-546-Н купівлі-продажу природного газу .
Сторони в Договорі купівлі-продажу природного газу № 18-546-Н узгодили, що приймання-передача газу оформляється актами приймання-передачі (п. 3.2).
Так, в матеріалах справи містяться копії актів приймання-передачі природного газу, підписані представниками сторін, підписи яких скріплені круглими печатками юридичних осіб. Акти з боку відповідача підписані без зауважень та за відсутності претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору, тобто, відповідач не заперечував щодо обсягів, якості поставленого газу та строків поставки за підписаними актами.
Окрім того, відповідно до умов договору саме відповідач власноруч в актах приймання-передачі зазначає фактичні обсяги отриманого від позивача природного газу.
Згідно з п. 3.4. договору Покупець зобов'язується подати не пізніше 8 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість. Підписані акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно з додатковою угодою № 1 від 26.11.2018 сторони погодили доповнити п. 3.3 договору наступним абзацом: Обсяги газу, зазначені продавцем у торговому сповіщенні згідно пункту 2.1. та 3.2 цього договору, можуть відрізнятися від обсягів газу, фактично відібраних Покупцем за цим договором і визначених ним в акті приймання-передачі природного газу. При цьому підписання сторонами актів приймання-передачі природного газу свідчить про повне виконання продавцем своїх зобов'язань в частині передачі газу за цим договором.
Таким чином, сторони в договорі визначили взаємні права та обов'язки. Обов'язком відповідача було надати підписані та скріплені печаткою акти приймання-передачі природного газу. Та в подальшому, відповідно, здійснити оплату за отриманий природний газ.
Окрім того, в апеляційні скарзі скаржник покликається на те, що обсяги газу, вказані у актах приймання-передачі природного газу, були подані на підставі обсягів газу, переданих Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, однак згодом показники лічильників споживачів щодо використаного обсягу газу були кориговані і значно відрізняються від поданих Газорозподільчим підприємством під час підписання актів.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що не можуть братися до уваги заперечення відповідача щодо різниці між обсягами газу, придбаними ТзОВ “Тернопільоблгаз” у позивача та обсягами газу, реально розподіленим Оператором ГРМ для населення, оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем регулюється одним договором, а цивільно-правові відносини відповідача із іншими контрагентами, іншими договірними відносинами, відтак, предметом спору у даній справі є виключно заборгованість за договором, укладеним між сторонами даної справи.
Згідно зі ст. 1 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Тобто, первинний документ у даному випадку - акт приймання-передачі природного газу має підтверджувати факт здійснення господарської операції - отримання природного газу за місяць. У зв'язку із цим, на актах приймання-передачі природного газу зазначено дату останнього дня місяця, в якому здійснювалось отримання природного газу.
За приписами ст. 692, ст. 693 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором та приписів ст. 692 Цивільного кодексу України частково оплатив отриманий протягом спірного періоду природний газ з порушенням встановлених у договорі строків.
Зокрема, відповідачем загалом сплачено 1 986 312 566, 43 грн вартості природного газу, залишок боргу становив 405 730 181, 87 грн.
Так, до матеріалів справи долучені виписки за операціями ТЗОВ «Тернопільоблгаз» з листопада 2018 по липень 2020, з яких вбачається, що оплата за поставлений природний газ відповідачем здійснювалася лише частково.
Враховуючи вищевикладене та, виходячи із вимог розумності добросовісності та справедливості щодо зазначених вище умов договору у їх сукупності, колегія суддів вважає, що позивач вправі був розраховувати на здійснення остаточного розрахунку, виходячи із наведених положень п. 3.4 договору, а саме після оформлення у встановленому порядку актів приймання - передачі газу з дотриманням встановлених строків.
Відтак, місцевим господарським судом зроблено правильні висновки про порушене право позивача, яке підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача 405 730 181, 87 грн.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.05.2022 у справі № 921/704/20 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.
5.Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 05.10.2023
Головуючий-суддя Н.М. Кравчук
Судді О.С. Скрипчук
О.І. Матущак