УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 568/1402/23
Провадження № 2/568/294/23
06 жовтня 2023 р. м.Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Троцюк В.О.
ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , поданої в його інтересах ОСОБА_2 , до Радивилівської міської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Радивилівської міської ради Дубенського району Рівненської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
На підтвердження повноважень представника позивача Кравчук В.А. до позовної заяви долучено копію довіреності від 11 серпня 2023 року посвідчену приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Драновським Ю.М.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суддя доходить такого висновку.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Приписами ч.1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Аналогічні приписи містить й ст.131-2 Конституції України, згідно з якою виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Водночас, відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст. 61 цього Кодексу.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових спорів, справ незначної складеності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); справи про розірвання шлюбу; справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, законодавцем чітко визначено перелік справ, представником у яких може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність.
Предметом спору у даній справі є визнання права власності на спадкове майно, тобто спір щодо спадкування.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.
Отже, з врахуванням вимог п. 2 ч. 6 ст. 19 та п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України дана справа не може бути визнана судом малозначною.
Враховуючи, що справа не є малозначною та не належить до інших категорій, по яких законом визначено винятки щодо представництва у суді іншою особою, окрім адвоката, тому представником у даній справі може бути виключно адвокат.
Позовна заява ОСОБА_1 підписана ОСОБА_2 , яка діє в його інтересах на підставі довіреності посвідченої від 11 серпня 2023 року приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Драновським Ю.М. Доказів того, що ОСОБА_2 є адвокатом до матеріалів справи не додано.
Враховуючи те, що вказана справа підлягає розгляду лише в загальному позовному провадженні, позовна заява подана представником за довіреністю, а доказів того, що вона є адвокатом до матеріалів справи не додано, тому доходжу висновку, що позовна заява підписана особою, яка немає права її підписувати.
Приписами п.1 ч.4 ст.185 ЦПК України встановлено, що позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За вищенаведених обставин, суд доходить висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником ОСОБА_2 , про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування позивачу.
Вказане не є перешкоджанням позивачу у праві на доступ до суду, яке закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки згідно ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , поданої в його інтересах ОСОБА_2 , до Радивилівської міської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду Рівненського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.О. Троцюк