Провадження 3/557/738/2023
Справа 557/1162/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року
Суддя Гощанського районного суду Рівненської області Пацко Д.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Департаменту патрульної поліції УПП в Рівненській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №430502 від 03.07.2023 року, 03.07.2023 о 03 год. 30 хв. на автодорозі М-06, Київ-Чоп, 313 км., поблизу населеного пункту н.п. Бабин, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з. НОМЕР_2 , будучи особою, стосовно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, а саме постановою державної виконавчої служби, державним виконавцем Ніжинського відділу ДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління МЮ м. Суми від 13.08.2021, ВП №46858644, чим порушив вимоги ст. 71 п. 9 ч. 2 ЗУ «Про виконавче провадження».
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Представник ОСОБА_1 адвокат - Ковальчук Н.В. до початку розгляду справи по суті подала письмове клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування клопотання вказує, що не заперечував факту керування транспортним засобом підзахисним у вказаний у протоколі день та час. Вказує, що ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, зокрема наявність вини у формі прямого умислу.
Однак, у матеріалах справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП відсутні відповідні докази, що могли б підтвердити, те що постанова державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 13.08.2021 у ВП №46858644 надсилалася ОСОБА_1 , зокрема рекомендованим поштовим відправленням, та він був з нею ознайомлений та не має жодних доказів, які б підтверджували, обізнаність ОСОБА_1 про обмеження в праві керування транспортними засобами.
Вказує, що підзахисний не знав про те, що відносно нього державним виконавцем було винесено постанову, якою встановлено тимчасове обмеження у праві керування, про наявність такого обмеження дізнався лише при оформленні відносно нього адміністративних матеріалів 03.07.2023.
Вказує, що після зазначеної події сплатив заборгованість та наразі заборона знята та це підтверджується Постановою про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобами від 02.08.2023.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Згідно постанови від 13.08.2021, головним державним виконавцем Ніжинського відділу ДВС у Ніжинському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління МЮ м. Суми Пархоменком Є.О. винесено постанову про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом.
Водночас матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів направлення ОСОБА_1 вищевказаної постанови та отримання ним такої постанови. Як зазначив захисник - адвокат Ковальчук Н.В. у клопотанні про закриття провадження у справі поданому 18.09.2023 вх. №3818 підзахисний ОСОБА_1 про наявність такої постанови дізнався лише 03.07.2023, коли був зупинений працівниками поліції.
Встановлено, що ОСОБА_1 сплатив заборгованість, що стверджується Постановою про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 02.08.2023 винесеною Головним державним виконавцем Ніжинського відділу державної виконавчої служби у Ніжинському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Пархоменком Є.О. у ВП №46858644, якою скасовано тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом.
З огляду на зазначене, суддя приходить до переконання, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом при обставинах, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, був обізнаний про встановлення щодо нього обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відсутність суб'єктивної сторони у складі адміністративного правопорушення, яка полягає у необізнаності ОСОБА_1 у застосуванні до нього обмежень в керуванні транспортним засобам, що виключає наявність умислу в його діях щодо свідомого порушення вказаних обмежень, не дає підстав для висновку щодо наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та унеможливлює притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15 травня 2008 року, заява №7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вищевикладене свідчить про те, що органом поліції не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, керуючись положеннями ч. 3 ст. 62 Конституції України стосовно тлумачення сумнівів щодо доведеності вини на користь обвинуваченої особи, суддя приходить висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу означеного адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
С у д д я Д.В. Пацко