єдиний унікальний номер справи 546/173/23
номер провадження 2/546/202/23
УХВАЛА
06 жовтня 2023 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі судді Зіненка Ю.В., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі № 546/173/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як процесуальний правонаступник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області; Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях; Решетилівська міська рада, як орган місцевого самоврядування; Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області, третя особа на стороні позивача: прокурор Полтавської обласної прокуратури, як представник інтересів Держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання співвласником на праві спільної сумісної власності спільного майна нежитлової будівлі,-
встановив:
У провадженні Решетилівського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як процесуальний правонаступник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області; Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях; Решетилівська міська рада, як орган місцевого самоврядування; Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області, третя особа на стороні позивача: прокурор Полтавської обласної прокуратури, як представник інтересів Держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання співвласником на праві спільної сумісної власності спільного майна нежитлової будівлі.
09 лютого 2023 року до суду надійшла вищезазначена справа.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2023 головуючим суддею у справі № 546/173/23 було визначено суддю Романенко О.О.
05 жовтня 2023 року суддя Романенко О.О. заявила самовідвід у справі № 546/173/23, який було задоволено ухвалою суду від 05.10.2023.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2023 головуючим суддею у справі № 546/173/23 визначено суддю Зіненка Ю.В.
06 жовтня 2023 року суддею Зіненком Ю.В. заявлено самовідвід по вищевказаній цивільній справі, який мотивований тим, що у даний час здійснюється досудове розслідування щодо дій працівників та посадових осіб Решетилівського районного суду Полтавської області, в тому числі і щодо цивільної справи, яка перебуває у провадженні судді Зіненка Ю.В. Також за заявою ОСОБА_1 від 19.04.2023 внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення про підробку бланків Решетилівської державної нотаріальної контори, які були подані та долучені до цивільної справи №546/239/23, яка перебуває у провадженні судді Зіненка Ю.В.
Суддя Зіненко Ю.В. зазначає, що ці обставини можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого по справі як з боку позивачки ОСОБА_1 , так і з боку стороннього спостерігача.
Суд, розглянувши заяву судді Зіненка Ю.В. про самовідвід, доходить висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення заяви про самовідвід судді Решетилівського районного суду Зіненка Ю.В. виходячи з таких підстав.
Однією з гарантій забезпечення доступу до правосуддя, що має реалізовуватися незалежним та неупередженим судом, є здійснення судочинства з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права, свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Вказаний принцип у цивільному судочинстві застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово звертав увагу на дотримання правил неупередженості (безсторонності) суду як складової права на справедливий судовий розгляд, що визначений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В силу положень пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.
Згідно п. 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів передбачено, що при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому засіданні судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір'ям не тільки зі сторони сторін у конкретному спорі, але і зі сторони суспільства в цілому. При цьому, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача, інакше довір'я до незалежності судової влади буде підірвано.
Як установлено судом, ОСОБА_7 подала адміністративний позов до Полтавського окружного адміністративного суду (справа № 440/9882/23) до Полтавського апеляційного суду, Державної казначейської служби України, треті особи Решетилівський районний суд Полтавської області, Державна судова адміністрація України, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, стягнення моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову посилається серед іншого на дії Решетилівського районного суду Полтавської області щодо визначення кола учасників в цивільній справі 546/173/23.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 конвенції має визначатися згідно з суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому сенсі навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Крім того, можуть бути випадки структурної відсутності безсторонності конкретного суду, а не якого - небудь окремого судді (рішення у справі «Боян Господінов проти Болгарії»).
Вказаний випадок, зокрема може мати місце за наявності судових спорів про відшкодування моральної шкоди, у яких відповідачем виступає Держава Україна в особі Решетилівського районного суду Полтавської області.
Так у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Боян Господінов проти Болгарії», ЄСПЛ зазначив, що кримінальний суд, який судив заявника в кримінальному провадженні, одночасно був відповідачем в окремому цивільному провадженні щодо завданої шкоди, розпочатому заявником. ЄСПЛ зазначав, що незважаючи на те, що немає підстав сумніватися в особистій неупередженості суддів у кримінальних справах Окружного суду міста Стара Загора їхній професійний зв'язок з однією зі сторін одночасно триваючого цивільного провадження могли викликали законні побоювання у заявника щодо об'єктивної неупередженості суддів. Суд також зазначає, що національне законодавство вимагало від суддів відмовитися від кримінальної справи, якщо були будь-які сумніви щодо їх неупередженості. …Викладених вище міркувань достатньо, щоб дозволити Суду дійти висновку про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції на тій підставі, що друга кримінальна справа проти заявника не була розглянута безстороннім судом. …»
Також здійснення досудового розслідування щодо кримінального правопорушення за повідомленням ОСОБА_1 від 19.04.2023 про підробку бланків Решетилівської державної нотаріальної контори, які були подані та долучені до цивільної справи № 546/239/23, у стороннього спостерігача може викликати сумнів щодо безсторонності судді, який є головуючим і у справі № 546/173/23.
ЄСПЛ у рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії» зазначає, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може брати участі у розгляді справі і прилягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості суддів.
Згідно частини 1 статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (частина 1 статті 40 ЦПК України).
У відповідності до вимог частини 9 статті 40 ЦПК України, питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Отже з урахуванням вищевикладених доводів та підстав, з метою розгляду справи безстороннім і неупередженим судом, вбачаються передбачені законом підстави для задоволення заявленого самовідводу судді Зіненка Ю.В.
На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заявлений самовідвід судді Зіненка Юрія Володимировича у цивільній справі № 546/173/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як процесуальний правонаступник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області; Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях; Решетилівська міська рада, як орган місцевого самоврядування; Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області, третя особа на стороні позивача: прокурор Полтавської обласної прокуратури, як представник інтересів Держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання співвласником на праві спільної сумісної власності спільного майна нежитлової будівлізадовольнити.
Цивільну справу № 546/173/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні позивача: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як процесуальний правонаступник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області; Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях; Решетилівська міська рада, як орган місцевого самоврядування; Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Решетилівської міської ради Полтавської області, третя особа на стороні позивача: прокурор Полтавської обласної прокуратури, як представник інтересів Держави у бюджетній сфері, з питань державної і комунальної власності, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання співвласником на праві спільної сумісної власності спільного майна нежитлової будівліпередати до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу справи в порядку, передбаченому ЦПК України.
Копію даної ухвали суду направити учасникам справи для відому.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Зіненко