Справа №538/1946/23
Провадження по справі №1-кп/538/331/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань, в м. Лохвиця, Полтавської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023175600000143 від 28.09.2023року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Лохвиця, Лохвицького району, Полтавської області, громадянин України, із середньою освітою, неодружений, не маючий на утриманні малолітніх дітей, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
27.09.2023 року приблизно о 20:00 ОСОБА_5 , знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в кухонній кімнаті житлового будинку, за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 , разом зі своїм батьком ОСОБА_4 , з яким перебуває у сімейних відносинах, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку з останнім, в ході якої усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, реалізуючи свій протиправний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, взяв до правої руки ліхтарик з металевим корпусом та наніс ним два удари в лобну ділянку голови ОСОБА_4 .
Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_4 згідно висновку експерта № 186 від 29.09.2023 тілесні ушкодження у вигляді: садна шкіри в лобній ділянці в центрі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином своїми умисними діями, які виразились в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.125 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину, та дав суду пояснення за змістом ідентичні обвинувальному акту, щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Потерпілий ОСОБА_4 щодо міри покарання покладався на розсуд суду. Претензій до обвинуваченого не має.
Враховуючи, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті, судом встановлено, що обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які учасниками провадження не оспорюються.
Отже, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання суд виходить з положень ст. ст. 50, 65 КК України, в яких визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів. При цьому, суд має врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно ч. 1 ст. 66 КК України є визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно ч. 1 ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою перебуває у сімейних стосунках.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків, відомості про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, характеризується позитивно,повністю визнав свою провину, щиро розкаявся.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у виді штрафу в дохід держави.
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 373, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн 00 коп.
Речові докази: ручний металевий ліхтар BL-Х721-Р50, який упаковано до сейф-пакету WAR1240623, який зберігається у камері речових доказів ВП № 2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області- повернути ОСОБА_5 .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Лохвицький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1