Номер справи 220/963/23
Номер провадження 3/220/470/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2023 року смт.Велика Новосілка Донецької області
Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, матрос водій - електрик взводу управління 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягався, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 80 від 16.07.2023 року, про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,16.07.2023 року приблизно о 00:05 в районі зосередження взводу управління 2 самохідного артилерійського дивізіону був виявлений матрос ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. 16.07.2023 матроса ОСОБА_1 було направлено до відділення військової служби правопорядку міста Курахове, для проведення огляду лікарем на стан алкогольного сп'яніння. За результатами медичного огляду станом на 02:33 16.07.2023 року було встановлено наявність етанолу у видихуваному повітрі з показниками 0,91% (тест №4271), що підтверджено актами огляду на стан алкогольного сп'яніння від 16.07.2023 року.
Відповідно до Закону України “Про оборону України” особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року “Про загальну мобілізацію”, в Україні оголошено початок проведення загальної мобілізації. Указом президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року “Про введення воєнного стану в Україні” та Указом президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року “про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, в Україні введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу, тобто в державі діє особливий період.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб” №1952- VII від 16.03.2017 (набрав законної сили 16.07.2017) внесено зміни до глави 13-Б Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вчинення військовослужбовцями військових адміністративних правопорушень в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять).
Відповідно до ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил встановлених всіма військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись вимог Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.
Відповідно за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП: “Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів військовослужбовцями під час виконання обов'язків військової служби або появи таких осіб на території військової частини” (в/ч НОМЕР_1 ), що підтверджується протоколом про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП від 16.07.2023 року.
Проте, всупереч наведеним статутним обов'язкам, діючи умисно, всупереч інтересам служби, матрос ОСОБА_1 вчинив правопорушення, вжив алкогольні речовини під час виконання службових обов'язків.
Таким чином водій - електрик взводу управління 2 самохідного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_1 матрос матрос ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 діючи протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, в умовах військового стану 16.07.2023 року виконував обов'язки військової служби у стані алкогольного сп'яніння в районі зосередження підрозділу, вчинене в умовах воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
В судове засідання особа яка притягається до адміністративної відповідальності не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, через представника військової частини НОМЕР_2 , на якого покладався обов'язок про його повідомлення. Надав заяву про розгляд справи без його участі, та визнання вини. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв та про причини неявки не повідомляв. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи. З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 172-20 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також з метою недопущення порушення строків розгляду справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КпАП України, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1КпАП України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, судом фактично встановлено.
Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КУпАП, протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до п. 1-2 ст. 276 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 254 КУпАП найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку що, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , складено з порушеннями норм ст. 256 КУпАП, а саме, не вказано місце вчинення адміністративного правопорушення, (не зазначено населений пункт, район, область), що не дає суду можливості встановити місце вчинення адміністративного правопорушення, що є вкрай важливим та необхідним для визначення територіальної підсудності.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає недопустимим доказом протокол про військове адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, № 80, від 16.07.2023 року, відносно ОСОБА_1 , оскільки він складений з суттєвими порушеннями норм ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Досліджуючи надані суду докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку про відсутність достатніх та допустимих доказів на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції». Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до положень п.1 ст.247 КпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП необхідно закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 33, 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, 254, 256, 257, 276, 283, ч. 3 ст. 172-20 КпАП України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: О.А. Дурач