Справа №127/29655/23
Провадження №1-кс/127/11484/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
заявника ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 25.02.2023 про закриття кримінального провадження №12020020010000851 від05.03.2022,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулась до суду із скаргою на постанову слідчого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 25.02.2023 про закриття кримінального провадження №12020020010000851 від 05.03.2022.
Заявник вважає, що вказана постанова винесена незаконно, оскільки слідчим було порушено вимоги ч. 2 ст. 9 і ст. 94 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи зазначене, ОСОБА_3 просила скасувати вищевказану постанову слідчого ОСОБА_5 від 25.02.2023 про закриття кримінального провадження №12020020010000851 від 05.03.2022.
Заявник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримала та просила задовольнити.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення скарги, оскільки ОСОБА_3 повідомлялась про винесення вказаної постанови, разом з тим, заявник в категоричній формі відмовилась її отримувати. Враховуючи викладене, заявник пропустила строк оскарження, а тому слідчий просив відмовити у задоволенні скарги.
Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим відділенням Вінницького ГУНП у Вінницькій області проводилось досудове розслідування кримінального провадження №12020020010000851 від 05.03.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
В ході проведення досудового розслідування слідчим було проведено ряд процесуальних та слідчих дій, а саме допитано свідків події, здійснено запити про витребування інформації необхідної для проведення всебічного розслідування, зокрема отримано ряд тимчасових доступів, виконано вказівки прокурорів Вінницької окружної прокуратури та приписи ухвал Вінницького міського суду Вінницької області, а також проведені інші процесуальні дії.
При дослідженні матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_3 05.03.2018 згідно наказу № 16-п було прийнято на посаду помічника керівника підприємства ТОВ «Простор-ВС» - ОСОБА_6 та 05.11.2018 наказом № 136-з звільнена з займаної посади згідно. п. 4 ст. 40 Кодексу Законів про працю України.
Згідно наданих пояснень ОСОБА_3 , остання вказує, що 16.10.2018 вона перебувала у навчальному закладі де навчалась та отримала довідку про виклик на сесію, яка мала відбутись з 17.10.2018. Разом з тим, згідно відповідей навчального закладу, а саме розкладу та довідки заліково- екзаменаційної сесії вона відбувалась з 18.10.2018, та довідку про виклик на сесію ОСОБА_3 отримала 02.11.2018.
В ході досудового розслідування слідчими було здійснено доступ до цивільних справ та отримано рішення судів першої та апеляційної інстанцій за позовами ОСОБА_3 до ТОВ «Простор-ВС» про поновлення на роботі, якими позовні вимоги ОСОБА_3 залишені без задоволення та визнано правомірними дії ТОВ «Простор-ВС» щодо звільнення останньої.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Постановою слідчого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 25.02.2023 закрито кримінальне провадження №12020020010000851 від 05.03.2022 у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, про що повідомлено заявника.
ОСОБА_3 вказує, що постанову про закриття отримала лише 19.09.2023.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів кримінального провадження, а саме рапорту слідчого ОСОБА_5 , 25.02.2023 слідчим було повідомлено заявника про винесення постанови про закриття кримінального провадження, однак остання категорично відмовилась отримувати вказану постанову. У зв'язку з чим, 27.02.2023 слідчим було направлено копію постанови заявнику на її мобільний телефон через додаток «Вайбер», яку вона отримала, проте відповіді не надала та слухавку більше від слідчого не підіймала.
На підтвердження вказаного факту, слідчим долучено скріншот переписки у додатку «Вайбер».
Щодо оцінки вказаного доказу слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно з актуальною позицію Великої Палати Верховного Суду, суд може розглядати електронне листування між особами як доказ у справі, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст, підтверджує або спростовує доводи сторін. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням.
В судовому засіданні, заявник ОСОБА_3 не заперечувала факту того, що отримала вказану постанову на свій мобільний телефон через додаток «Вайбер» та підтвердила, що про винесення вказаної постанови їй було відомо ще з лютого 2023 року. Про причини, які перешкодили їй звернутись до суду оскарженням вказаної постанови раніше суду не повідомила.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У вказаних нормах зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, з розумним інтервалом часу самим цікавитися провадженням у їх справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утриматися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури розгляду.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що кримінальне провадження було закрито 25.02.2023, заявнику було відомо про винесення оскаржуваної постанови, разом з тим, ОСОБА_3 звернулась до суду лиши через пів року, не обгрунтувавши належним чином пропущення строку на оскарження.
Статтею 94 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ч.1 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляє ухвалу згідно з правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру;2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи, що в судовому засіданні обставини, викладені в скарзі ОСОБА_3 , не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги, а також те, що скарга подана поза межами строку такого оскарження, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 305, 306, 307, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 від 25.02.2023 про закриття кримінального провадження №12020020010000851 від 05.03.2022- відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення
Слідчий суддя