Справа № 135/1303/23
Провадження № 3/135/553/23
ПОСТАНОВА
іменем України
29.09.2023 м.Ладижин Вінницька область
Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
26.09.2023 о 16 год 35 хв ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , що виразилось у вибиванні ним міжкімнатних дверей, образах ОСОБА_2 нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
На виклик до суду ОСОБА_1 не з'явився, хоча викликався та був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
При цьому, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа "Каракуця проти України"). Однак, ОСОБА_1 до суду не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, суд приходить до наступного.
Положеннями ст.245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Диспозицією ст.173-2 ч. 2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право тощо, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, вчинені особою повторно, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за одне з вказаних порушень.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. 14ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" насильство в сім'ї- це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 (далі Закон) визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству.
Згідно зі ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін..
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:
- даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 772712від 26.09.2023, згідно з яким26.09.2023 о 16 год 35 хв ОСОБА_1 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , що виразилось у вибиванні ним міжкімнатних дверей, образах ОСОБА_2 нецензурними словами, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 . Даний протокол складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під відеозапис (а.с.2);
- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , згідно яких вона просить прийняти заходи до її сина ОСОБА_1 , який 26.09.2023 близько 16 год 30 хв. перебуваючи в нетверезому стані за місцем її проживання вибивав міжкімнатні двері, пошкодивши їх, ображав її нецензурною лайкою, чим вчинив відносно неї психологічне насильство (а.с. 4);
-рапортом працівника поліції про вчинене правопорушення, з якого вбачається, 26.09.2023 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 2349 від 26.09.2023 як: домашнє насильство. В результаті опрацювання вказаної інформації встановлено наступне: 26.09.2023 о 16:35 надійшло повідомлення зі служби 102 від заявника ОСОБА_2 про те, що 26.09.2023 о 6:35 за адресою: АДРЕСА_1 син вчиняє психологічне насильство та застосовує фізичну силу відносно своєї бабусі (а.с.5);
- терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА за № 099415, згідно якого вжиті заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника у виді зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи (а.с.6);
- формою оцінки ризиків вчинення насильства, згідно якої визначено рівень небезпеки середній (а.с.7);
- копією постанови Ладижинського міського суду Вінницької області від 11.01.2023 (справа № 135/1348/22) про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
- відомостями із відеозапису, наявного в матеріалах справи, підтверджуються обставини конфлікту 26.09.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 9).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Відомостей які б підтверджували їх фальсифікацію матеріали справи не містять. Тому у суду нема підстав ставити наведені докази під сумнів.
Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий такому, що принижує його гідність поводженню.
Проаналізувавши наведені докази, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив основоположні права і свободи людини, гарантовані Основним Законом України. Діючи умисно, будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо своєї матері ОСОБА_2 за обставин, викладених в протоколах про адміністративне правопорушення, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні на ОСОБА_1 стягнення, згідно з вимогами ст. 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Враховуючи викладене, а також дані про особу правопорушника,його негативну поведінку під час складення адміністративних матеріалів працівниками поліції, яка зафіксована на долученому відеозаписі,його матеріальний стан, вважаю, що адміністративне стягнення у виді громадських робіт, в межах санкціїч. 2 ст. 173-2 КУпАП, буде достатнім для виховання його в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню ним нових правопорушень.
В порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 грн 80 коп. (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя