ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
12.09.2023Справа №910/9664/23
За позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент"
про розірвання договорів
Суддя Бойко Р.В.
секретар судового засідання Кучерява О.М.
Представники сторін:
від позивача: Григориця В.О.
від відповідача: Дмитраш В.К.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У червні 2023 року Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент", в якому просить суд розірвати Форвардні контракти без поставки базового активу №Ф-33/2020-47/БП від 08.02.2021, №Ф-33/2020-48/БП від 09.02.2021, №Ф-33/2020-49/БП від 10.02.2021, №Ф-33/2020-50/БП від 11.02.2021, №Ф-33/2020-51/БП від 19.02.2021, №Ф-33/2020-52/БП від 25.02.2021, №Ф-33/2020-53/БП від 26.02.2021, №Ф-33/2020-54/БП від 10.03.2021, №Ф-33/2020-55/БП від 16.03.2021, №Ф-33/2020-56/БП від 19.03.2021, №Ф-33/2020-58/БП від 16.12.2021, №Ф-33/2020-59/БП від 18.01.2022, №Ф-33/2020-60/БП від 18.01.2022, №Ф-33/2020-61/БП від 18.01.2022.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Сенс Банк" стверджує, що у зв'язку з істотною зміною обставин, якими на думку позивача є повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України, встановлені постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 заборони щодо діяльності позивача та різке збільшення курсу долара США по відношенню до гривні, порушуються майнові інтереси сторін і Банк позбавлений того, на що він розраховував при укладенні таких договорів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 відкрито провадження у справі №910/9664/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 18.07.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент" та продовжено відповідачу встановлений судом процесуальний строк для подання відзиву на позов до 18.07.2023 включно.
18.07.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент" надійшов відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що укладення форвардного контракту, в тому числі без поставки базового активу (валюти), є одним із інструментів запобігання (мінімізації) валютним ризикам для осіб, які здійснюють імпортування товару із-за кордону та реалізовують його в Україні. При цьому, відповідач звертає увагу суду, що результати форвардних договір для кожної із сторін може розраховуватись як позитивний, так і негативний, оскільки у разі зростання курсу валюти, банк зобов'язаний перерахувати клієнту кошти, а у разі падіння курсу валюти, клієнт повинен перерахувати банку кошти. Відповідач звертає увагу суду, що за одним із спірних форвардних контрактів банк має прострочене зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент" у розмірі 36 979 500,00 грн., а тому, на думку відповідача, даний позов направлений на ухилення банку від виконання своїх зобов'язань, а не на захист порушених прав. Щодо посилань позивача на встановлені постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 заборони, то відповідач вказує, що такі заборони не вплинули на діяльність Акціонерного товариства "Сенс Банк", оскільки останній є системно важливим банком. До того ж, відповідач вказує на ненадання позивачем доказів нездійснення ним основних видів його статутної діяльності та не доведено, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 заборони унеможливлюють виконання банком спірних договорів. Щодо посилань банку на різке збільшення курсу долара США по відношенню до гривні, то відповідач вказує, що ризик зміни курсу валют притаманний форвардним контрактам і є однією із підстав при прийнятті рішення щодо їх укладення. При цьому, кожна із сторін контракту несе такий ризик.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 02.08.2023.
31.07.2023 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує, що через встановлені постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 заборони не міг реалізовувати кредитування таких банківських продуктів, як "іпотека", "застава", "автокредитування", надання кредитів підприємствам під заставу/іпотеку майна", а також не міг відчужувати або здійснювати будь-які інші дії, які мають або можуть мати наслідком відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, транспортних засобів. Також позивач вказує, що зміна курсу долара США по відношенню до гривні була аномальною і банк не міг передбачити таких факторів як повномасштабне вторгнення та запровадження воєнного стану.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.08.2023.
10.08.2023 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач зазначає, що з 22.07.2023 Акціонерне товариство "Сенс Банк" перейшло у власність держави та із цієї дати відповідно встановлені постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 заборони більше не впливають на статутну діяльність позивача та не обмежують банк у здійсненні відповідної господарської діяльності. Крім того, відповідач звертає увагу, що лише по одному із тринадцяти оспорюваних договорів строк виконання настав 15.11.2022, в той час як строк виконання інших форвардних договір настане лише у ІІІ-IV кварталі 2023 року, в той час як станом на 01.07.2023 доходи Акціонерного товариства "Сенс Банк" перевищують витрати. Також відповідач вказує, що протягом 2020-2022 років Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент" за форвардними договорами виплатило на корить Акціонерного товариства "Сенс Банк" кошти у розмірі 189 722 255,71 грн. При цьому, відповідач вказує, що висновки судів в межах справи №910/6711/22 не релевантні даній справі, оскільки в межах справи №910/6711/23 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу валюти на умовах "своп", в той час як у даній справі між сторонами укладено договір купівлі-продажу валюти на умовах "форвард", а також оскільки в справі №910/6711/22 сторонами було передбачено межі коливання курсу валют на рівні 0,05%, в той час як у оспорюваних договорах сторони не погоджували рівня (меж) коливання курсу валют.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 прийнято заперечення на відповідь на відзив до розгляду; закрито підготовче провадження у справі №910/9664/23; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи №910/9664/23 по суті на 12.09.2023.
07.09.2023 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Сенс Банк" надійшли письмові пояснення, в яких позивач вказує, що відновлення заборонених банківських операцій в липні 2023 року не нівелює вплив істотної обставини (мораторію), якої банк зазнав в період з 03.03.2022 по 26.07.2023. Також позивач вказує, що віднесення Акціонерного товариства "Сенс Банк" до переліку системно важливих банків не надає імунітет проти законодавчого мораторію.
В судове засідання 12.09.2023 з'явились представники сторін. Представник Акціонерного товариства "Сенс Банк" надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент" надала письмові та усні пояснення по суті спору, за змістом яких проти позову заперечувала та просила відмовити в його задоволенні.
У наданих 12.09.2023 письмових поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент" вказує, що спірні форвардні контракти з продажу доларів США без поставки базового активу використовувались банком в тому числі як інструмент регулювання відкритої валютної позиції та Банк в період з 01.01.2021 по 01.08.2023 мав фактично закриту валютну позицію по таких операціях. При цьому, відповідач вказує, що Акціонерне товариство "Сенс Банк" при укладенні оспорюваних форвардних договорів здійснило хеджування валютних ризиків.
Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 долучено пояснення сторін до розгляду; подані докази повернуті без розгляду, як такі, що подані поза межами строку.
У судовому засіданні 12.09.2023 судом було завершено розгляд справи №910/9664/23 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
16.03.2020 між Акціонерним товариством "Альфа-Банк" (після перейменування - Акціонерне товариство "Сенс Банк") (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент" (клієнт) укладено Генеральну угоду про загальні умови та порядок здійснення операцій на умовах форвард №Ф-33/2020 (надалі - Генеральна угода).
За цією Генеральною угодою Банк зобов'язується здійснювати для клієнта операції з купівлі-продажу іноземної валюти на умовах "форвард" згідно з форвардним контрактом, умови якого передбачають виконання операцій пізніше, ніж на другий день після укладення форвардного контракту (п. 1.1 Генеральної угоди).
Згідно п. 3.2 Генеральної угоди форвардний контракт повинен містити всі погоджені сторонами істотні умови операції на умовах "форвард". Попереднє погодження істотних умов форвардного контракту здійснюється шляхом переговорів уповноважених представників сторін. Перелік уповноважених представників сторін зазначається в п. 12.1 цієї Генеральної угоди. Про зміну або відкликання уповноваженого представника сторона зобов'язана повідомити іншу сторону в порядку, передбаченому цією Генеральною угодою.
Якщо дата здійснення платежів, передбачених кожним окремим форвардним контрактом, не є банківським днем, то такий платіж виконується в перший за ним банківський день (п. 3.4 Генеральної угоди).
Пунктом 6.1 Генеральної угоди передбачено, що при настанні дати фіксингу, зазначеної у форвардному контракті без поставки базового активу, Банк розраховує курс фіксингу, згідно якого розраховується сума еквіваленту базового активу угоди та розраховується позитивний або негативний результат за певним форвардним контрактом для кожної із сторін. Результатом за форвардним контрактом (R) є різниця між сумою еквіваленту базового активу угоди по ціні виконання (форвардному курсу) (EFrwd) і сумою еквіваленту базового активу угоди про курсу фіксингу (Efix).
R=EFrwd-Efix
При купівлі клієнтом базового активу (валюти):
- R?0 - банк зараховує клієнту суму R на поточний рахунок;
- R?0 - клієнт оплачує банку суму R;
При продажі базового активу (валюти):
- R?0 - банк зараховує клієнту суму R на поточний рахунок;
- R?0 - клієнт оплачує банку суму R.
Відповідно п. 6.2 Генеральної угоди в дату фіксингу банк відправляє клієнту інформаційне повідомлення згідно Додатку №7 до цієї Генеральної угоди, де зазначається курс фіксингу, результат за форвардним контрактом (R) та повідомляє про необхідність забезпечення на поточному рахунку результату за форвардним контрактом (R), якщо за результатом по операції клієнт повинен оплатити банку суму R.
Пунктом 6.3 Генеральної угоди визначено, що при настанні дати валютування (дати розрахунків) за певною операцією на умовах "форвард" без поставки базового активу:
- в разі позитивного результату від операції для клієнта банк перераховує клієнту на вказаний у форвардному контракті поточний рахунок суму результату за форвардним контрактом (R);
- в разі негативного результату від операції для клієнта, клієнт повинен не пізніше 13:00 сплатити банку або з метою подальшого договірна списання забезпечити наявність суми R, що зазначена у Додатку №7 до цієї Генеральної угоди щодо відповідної операції на умовах "форвард", на своєму поточному рахунку або транзитному рахунку банку.
За здійснення банком операцій на умовах "форвард" без поставки базового активу клієнт зобов'язується сплатити йому комісійну винагороду/комісію у сумі та порядку, визначеними договором банківського рахунку та цією Генеральною угодою (п. 6.5 Генеральної угоди).
Згідно п. 7.1 Генеральної угоди настання будь-якої із перелічених нижче обставин може визначатися банком обставиною невиконання форвардного контракту з настанням наслідків, передбачених п.п. 9.2, 9.4 цієї Генеральної угоди:
7.1.1 неможливість виконання форвардного контракту через відсутність законних підстав для його виконання;
7.1.2 нездійснення клієнтом поповнення суми форвардного покриття згідно з п. 4.5 цієї Генеральної угоди;
7.1.3 незабезпечення клієнтом наявності належної суми коштів згідно з п.п. 5.2, 6.3 цієї Генеральної угоди;
7.1.4 відмова клієнта від виконання форвардного контракту;
7.1.5 досягнення НКР розміру 100% форвардного ліміту чи форвардного покриття на момент здійснення переоцінки;
7.1.6 відсутність пакету необхідних документів клієнта для виконання форвардного контракту.
Ця Генеральна угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і скріплення печатками сторін, якщо це вимагає законодавство або внутрішні положення сторін, та діє до повного виконання сторонами взятих на себе згідно Генеральної угоди зобов'язань (п. 11.1 Генеральної угоди).
У пункті 11.2 Генеральної угоди сторони домовились, що кожна із сторін має право розірвати цю Генеральну угоду відповідно до чинного законодавства, письмово попередивши іншу сторону не пізніше ніж за 20 банківських днів до передбаченої дати розірвання.
У пункті 11.3 Генеральної угоди вказано, що форвардні контракти, укладені на підставі цієї Генеральної угоди і не виконані на день її розірвання, продовжують діяти і регулюються відповідними положеннями цієї Генеральної угоди до моменту належного виконання сторонами зобов'язань за такими форвардними контрактами або їх припинення з інших підстав.
В межах вказаної Генеральної угоди сторонами було укладено наступні форвардні контракти:
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-47/БП від 08.02.2021 (з урахуванням зміни №1 від 09.02.2022), предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 34,2748 з датою фіксінгу та датою валютування - 13.10.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-48/БП від 09.02.2021 (з урахуванням зміни №1 від 09.02.2022), предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 34,2925 з датою фіксінгу та датою валютування - 23.10.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-49/БП від 10.02.2021 (з урахуванням зміни №1 від 09.02.2022), предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 34,9323 з датою фіксінгу та датою валютування - 26.12.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-50/БП від 11.02.2021 (з урахуванням зміни №1 від 09.02.2022), предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 35,0173 з датою фіксінгу та датою валютування - 14.12.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-51/БП від 19.02.2021 (з урахуванням зміни №1 від 09.02.2022), предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 34,8530 з датою фіксінгу та датою валютування - 05.12.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-52/БП від 25.02.2021 (з урахуванням зміни №1 від 09.02.2022), предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 34,8155 з датою фіксінгу та датою валютування - 14.11.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-53/БП від 26.02.2021 (з урахуванням зміни №1 від 09.02.2022), предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 34,8553 з датою фіксінгу та датою валютування - 23.11.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-54/БП від 10.03.2021 (з урахуванням зміни №1 від 09.02.2022), предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 34,0031 з датою фіксінгу та датою валютування - 04.10.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-55/БП від 16.03.2021 (з урахуванням зміни №1 від 09.02.2022), предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 33,8155 з датою фіксінгу та датою валютування - 25.09.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-56/БП від 19.03.2021 (з урахуванням зміни №1 від 09.02.2022), предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 33,8049 з датою фіксінгу та датою валютування - 14.09.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-58/БП від 16.12.2021, предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 29,1727 з датою фіксінгу та датою валютування - 15.11.2022;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-59/БП від 18.01.2022, предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 32,5095 з датою фіксінгу та датою валютування - 01.09.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-60/БП від 18.01.2022, предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 32,7334 з датою фіксінгу та датою валютування - 03.10.2023;
- форвардний контракт без поставки базового активу №Ф-33/2020-61/БП від 18.01.2022, предметом якого є купівля базового активу у сумі 5 000 000,00 доларів США за ціною виконання (курсу) 32,9363 з датою фіксінгу та датою валютування - 01.11.2023.
Всі вказані форвардні контракти не передбачали встановлення розміру максимального допустимого перевищення зміни між курсами валют - курсом переоцінки та ціною виконання (курсом виконання), про що прямо вказано у цих контрактах.
Листом вих. №53258-33 від 01.12.2022 Акціонерне товариство "Сенс Банк" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент" з проханням підписати додаткові угоди про припинення спірних форвардних контрактів, мотивуючи своє прохання зміною істотних обставин, якими керувались сторони при укладенні спірних правочинів.
Листом вих. №21121 від 21.12.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент" повідомило Акціонерне товариство "Сенс Банк" про відсутність підстав для припинення форвардних контрактів та просило банк виконати свої зобов'язання за ними.
Спір у справі виник у зв'язку з вимогою Акціонерного товариства "Сенс Банк" розірвати спірні форвардні контракти без поставки базового активу у зв'язку з зміною істотних обставин, якими сторони керувались при їх укладенні, якими, на думку позивача, є повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України, встановлені постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 заборони щодо діяльності позивача та різке збільшення курсу долара США по відношенню до гривні.
Відповідно частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України).
Акціонерне товариство "Сенс Банк" вважає, що істотною зміною обставин є значне коливання курсу валют, яке відбулось після повномасштабної військової агресії проти України.
Відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків регулюються Законом України "Про банки і банківську діяльність". Положення цього Закону та нормативно-правові акти Національного банку України застосовуються як до банків, так і до філій іноземних банків (ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність").
Структура валютного ринку України, загальний порядок та умови торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України встановлені Положенням про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженим Правління Національного банку України від 02.01.2019 №1 (надалі - Положення №1).
Згідно наведених у п. 2 Положення №1 визначень термінів:
- валютні операції на умовах "своп" - валютні операції за двостороннім деривативним контрактом грошового ринку, умови якого передбачають купівлю (продаж, обмін) іноземної валюти/банківських металів зі зворотним її/їх продажем (купівлею, обміном) на певну дату в майбутньому з фіксацією умов цих операцій під час укладення договору;
- валютна операція на умовах "форвард" - валютна операція за форвардним договором (контрактом), умови якого передбачають виконання цієї операції пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору;
- форвардний договір (контракт) - двосторонній деривативний контракт грошового ринку, на підставі якого виникають обов'язки у сторін цього договору щодо купівлі, продажу, обміну в майбутньому іноземної валюти/банківських металів у строк та за курсом іноземної валюти/банківського металу, встановленими під час укладення такого договору. Умови форвардного договору (контракту) можуть передбачати поставку базового активу (іноземної валюти/банківських металів) шляхом його відчуження або здійснення розрахунків за таким договором без поставки базового активу.
Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (надалі - Положення №5), визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно п.п. 32, 33 Положення №5 клієнти банків здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на умовах "форвард" (з поставкою іноземної валюти або без її поставки) та на умовах "своп" виключно через банки.
Банкам забороняється здійснювати операції з продажу клієнтам іноземної валюти за гривні на умовах "форвард" (з поставкою іноземної валюти або без її поставки) та операції на умовах маржинальної торгівлі щодо продажу клієнтам іноземної валюти/банківських металів за гривні, за винятком:
1) операцій з клієнтами-резидентами (юридичними особами та фізичними особами-підприємцями) для хеджування клієнтами ризику зміни курсу іноземної валюти за операціями:
- з експорту та імпорту товару (продукції, робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу/оплатної передачі);
- за кредитними договорами (договорами позики) резидентів-позичальників про залучення коштів від нерезидентів або від банку;
2) операцій з клієнтами - фізичними особами.
Термін хеджування використовується у банківській, біржовій та комерційній практиці для позначення різних методів страхування ризиків (на ринку валют чи товарів).
З наведених приписів нормативно-правових актів Національного банку України вбачається, що форвардний договір (контракт) за своєю суттю є спеціально запровадженим НБУ для суб'єктів господарювання, які здійснюють експорт та імпорт товарів, робіт, послуг, тощо, інструментом страхування/компенсації ризиків зміни курсу іноземної валюти за операціями.
Тобто форвардні договори укладаються саме з метою мінімізації ризиків національних імпортерів та експортерів, пов'язаних із валютними коливаннями.
Суд погоджується, що після настання загальнодержавних потрясінь (таких, як екологічна/техногенна катастрофа, епідемія, революція, війна тощо) гривня девальвується набагато більше ніж за звичайних умов, проте саме з метою хеджування своїх ризиків з обезцінення такого активу як гривня національні експортери та імпортери, які мають розраховуватись із контрагентами у валюті, укладають форвардні договори (контракти).
А відтак настання такого ризику (задля уникнення кого було укладено форвардний договір/контракт) не може вважатись істотною зміною обставин, оскільки при укладенні такого договору сторони передбачали коливання курсу валют та саме для мінімізації наслідків такого коливання і укладались спірні правочини.
Таким чином, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин настане, та в залежності від того, в який бік таке коливання відбулось в певну визначену сторонами дату, у сторін виникали права та обов'язки (у разі укріплення гривні, відповідач повинен був сплачувати кошти банку, а у разі девальвації - банк повинен був виплачувати кошти відповідачу).
Щодо посилань банку, що він не міг передбачити коливання валюти в таких масштабах, то такі доводи суд вважає необґрунтованими, оскільки за останніх десять років в Україні виникали ситуації коли гривня девальвувалась протягом року і в значно більших масштабах (наприклад, протягом 2014 року курс долара США зріс більш як на 97%, протягом 2015 року - більш як на 52%), в той час як Банк (фінансова установа) є професійним суб'єктом діяльності, відповідно міг та повинен був враховувати таку можливість, хоч її імовірність була мінімальною.
Прикметним є те, що в переважній більшості контрактів курс фіксінгу складає понад 34 грн. (за одним із контрактів навіть 35 грн.), в той час як станом на дату розгляду даної справи Національним банком України встановлено курс 1 долара США у 36,5686 грн. Тобто коливання курсу відбулось на менш ніж на 8% від запланованого сторонами.
При цьому, Акціонерне товариство "Сенс Банк" було не позбавлене можливості погодити у форвардних договорах розмір максимально допустимого перевищення зміни між курсами валют, проте у всіх спірних контрактах було вказано, що така умова "не застосовується". Варто відзначити, що у подібному договорі типу "своп", укладеному між позивачем у даній справі та КБ "Акордбанк", коливання курсу було погоджено контрагентами на рівні лише 0,05%. Тобто Акціонерне товариство "Сенс Банк", як професійний, обачний та розумний суб'єкт фінансової діяльності, міг встановити межу коливання валюти у спірних контрактах, проте не скористався такою можливістю.
З огляду на наведене, суд вважає не релевантними даній справі висновки Північного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 07.02.2023 у справі №910/6711/22, щодо наявності підстав для розірвання укладеного між позивачем у даній справі та КБ "Акордбанк" договору типу "своп", оскільки такі висновки ґрунтувались на тому, що 1) за наслідками продажу валюти за таким договором кошти мали бути перераховані банку отримувача, місцезнаходження якого Росія, в той час як постановою Національного банку України від 24.02.2022 №18 заборонено здійснювати будь-які валютні операції, учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована/постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь; 2) при укладенні угоди типу "своп", а саме визначенні курсу продажу й зворотного продажу, коливання курсу сторонами було погоджено контрагентами на рівні лише 0,05%, в той час як станом на дату розгляду спору курс валюти збільшився більш як на 20%.
Натомість в межах даної справи за спірними контрактами клієнтом є резидент України із місцезнаходженням в Україні, бенефіціарним власником якого є громадянка України, в той час як сторонами в форвардних контрактах чітко зазначено, що ними не застосовується таке обмеження як встановлення рівня максимально допустимого коливання курсу валют.
Окрім того, суд вважає, що позивач, як професійний суб'єкт банківської діяльності, мав та повинен був хеджувати (страхувати) свої ризики за спірними угодами також.
Щодо посилання позивача на початок повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, то суд відзначає, що дані обставини негативно вплинули на всіх суб'єктів господарювання в Україні, проте ці обставини самі по собі не можуть вважатись істотною зміною обставин, яка є підставою для розірвання договору.
За такою логікою всі суб'єкти господарювання, укладаючи свої правочини, не очікували повномасштабної військової агресії та її наслідків (в тому числі збільшення курсу валют), а також не могли вплинути на ці обставини, проте розірвання договорів лише з цих підстав призвело б до колапсу у економіці та суспільстві. Окрім того, суд не погоджується що саме банківські установи зазнали найбільш негативних наслідків внаслідок повномасштабної військової агресії, оскільки, до прикладу, на підприємства енергетики військові дії мають більш реальний та негативний вплив, проте останні продовжують виконувати свої зобов'язання (хоч інколи і з простроченням) за укладеними у довоєнні часи правочинами.
Щодо встановлених постановою Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022 заборон, то суд відзначає, що дані обмеження з липня 2023 року для Акціонерного товариства "Сенс Банк" відпали, так як банк був націоналізований, та наразі позивачу ніщо не перешкоджає здійснювати свою діяльність на рівні із іншими національними банківськими установами.
Отже, суд дійшов висновку, що наведені банком обставини не свідчать про істотну зміну обставин після укладення спірних форвардних контрактів, а навпроти - настання таких обставин (коливання курсу валют) передбачалось спірними контрактами як умова сплати коштів однією із сторін на користь іншої, тому не вбачає підстав для розірвання форвардних контрактів без поставки базового активу №Ф-33/2020-47/БП від 08.02.2021, №Ф-33/2020-48/БП від 09.02.2021, №Ф-33/2020-49/БП від 10.02.2021, №Ф-33/2020-50/БП від 11.02.2021, №Ф-33/2020-51/БП від 19.02.2021, №Ф-33/2020-52/БП від 25.02.2021, №Ф-33/2020-53/БП від 26.02.2021, №Ф-33/2020-54/БП від 10.03.2021, №Ф-33/2020-55/БП від 16.03.2021, №Ф-33/2020-56/БП від 19.03.2021, №Ф-33/2020-58/БП від 16.12.2021, №Ф-33/2020-59/БП від 18.01.2022, №Ф-33/2020-60/БП від 18.01.2022, №Ф-33/2020-61/БП від 18.01.2022.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У справі, що розглядається, суд доходить висновку, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на наведене, суд відмовляє Акціонерному товариству "Сенс Банк" у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подачу даного позову необхідно покласти на позивача з огляду на відмову у задоволенні позовну в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; ідентифікаційний код 23494714) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний Енергетичний Контрагент" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 33Б; ідентифікаційний код 42696157) про розірвання договорів відмовити повністю.
2. Судові витрати, пов'язані із розглядом справи покласти на Акціонерне товариство "Сенс Банк".
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено 06.10.2023.
Суддя Р.В. Бойко