номер провадження справи 17/158/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2023 Справа № 908/2431/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2431/23
за позовною заявою: комунального підприємства “Водоканал”, 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61
до відповідача: фізичної особи-підприємця Куркули Станіслава Леонідовича, АДРЕСА_1
про стягнення 14 393,78 грн
СУТЬ СПОРУ:
27.07.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 26.07.23 № 3986/23/9 з вимогами комунального підприємства “Водоканал” (далі КП “Водоканал”) до фізичної особи-підприємця Куркула Станіслава Леонідовича (надалі ФОП Куркула С.Л.) про стягнення заборгованості згідно договору про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації від 15.03.09 № 5627/1 у розмірі 14 393,78 грн, а саме: 14 297,47 грн основного боргу, 37,17 грн пені, 30,55 грн 3 % річних та 28,59 грн інфляційних втрат.
27.07.23 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2431/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 01.08.23 судом позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2431/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.
Враховуючи положення ст. 248, ч. 4 ст. 116 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 02.10.23 включно.
Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.
В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позові зазначив, що на виконання умов договору №5627/1 від 25.03.09 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації відповідачу були надані відповідні послуги у листопаді 2022 року на суму 14 297,47 грн. Проте, оплата за надані послуги у сумі 14 297,47 грн відповідачем не здійснена. За прострочення здійснення оплати позивачем нараховано пеню у розмірі 37,17 грн, 3% річних - 30,55 грн, інфляційні втрати - 28,59 грн.
31.08.23 на адресу суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали від 01.08.23. В заяві зазначено про відсутність іншого листування між сторонами, окрім того, що додане до позовної заяви.
Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.
З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2431/23 господарським судом на адресу відповідача в порядку ст.ст. 120, 121, 176, 242, 252 ГПК України направлявся екземпляр ухвали Господарського суду Запорізької області від 01.08.23 про відкриття провадження у справі.
Однак, ухвала, яка надсилалась судом на вказану адресу відповідача, повернулась 04.09.23 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення “Укрпошта” - “за закінченням терміну зберігання”.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача. Повернення ухвали суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить про свідоме неотримання її відповідачем та ухилення останнього від виконання вимог суду, викладених у відповідному процесуальному документі.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2431/23.
Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи за № 908/2431/23 дозволяють розглянути цю справу по суті спору.
За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 02.10.23.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
25.03.09 між КП «Водоканал» /водоканал/ та ФОП Куркула С.Л. /абонент/ укладено договір №5627/1 про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації (надалі - договір), за умовами п. 1.1. якого водоканал забезпечує абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам «на період реконструкції магазина пр. Леніна, 143/вул. Я. Новицького, 7 прим. 43, нежитлове приміщення».
Пунктом 5.1. договору в редакції додаткової угоди №2/01/07/2012 від 01.07.12 визначено, що основним документом на оплату є акт. … акти виписуються 16-20 числа кожного місяця. Абонент зобов'язаний протягом трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок водоканалу у сумі, в казаній в акті. Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.
Відповідно до розділу 2 договору, договір укладається з 25.03.09 по 25.03.10. договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового договору регулюються даним договором.
На виконання умов договору сторонами було підписано акт №5627/1 від 09.11.22 щодо зняття показів водо лічильника.
09.11.22 позивачем складено акт №5627/1 за листопад 2022 року щодо вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення на суму 14 297,47 грн. Відповідач з актом ознайомлений, але від підпису відмовився, про що зроблено відповідну відмітку в акті. Листом за вих. №1492/23/08 від 31.03.23 відповідачеві надіслано примірник акту №5627/1 за листопад 2022 року на суму 14 297,47 грн.
Несплата відповідачем заборгованості у розмірі 14 297,47 грн стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення суми заборгованості в примусовому порядку.
Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази) суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідачем факт надання відповідних послуг та їх об'єму не спростовано, доказів ненадання таких послуг не надано, як і не надано доказів повної оплати наданих послуг. Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 14 297,47 грн суми основного боргу. Відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 37,17 грн за період з 06.04.23 по 01.05.23, 3% річних у розмірі 30,55 за період з 06.04.23 по 01.05.23, інфляційні втрати у розмірі 28,59 грн за квітень 2023 р.
Факт прострочення відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг у зазначений період матеріалами справи доведено.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 1, 2 статті 230 ГК України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.1. договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання зобов'язань у відповідності з чинним законодавством та вказаними в цьому Договорі нормативними документами.
За умовами п. 6.2 договору, що у випадку прострочення сплати наданих КП «Водоканал» послуг споживач зобов'язаний сплатити водоканалу пеню в розмірі 1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
При перевірці періодів нарахування пені та відсотків річних (06.04.23 - 01.05.23) і інфляційних втрат (квітень 2023р.) судом враховано наступне.
Оскільки відповідач від підпису акту відмовився, позивачем такий акт направлено 31.03.23 простою кореспонденцією в межах міста Запоріжжя.
Наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.13 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень. Відповідно до п.1 ч. 1 розділу ІІ вказаних Нормативів, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції оператором поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єкта поштового зв'язку) по місту становить Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання, 2 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Враховуючи викладене, а також те, що строк виконання зобов'язання з оплати, визначений договором та вказаний в акті - 3 дні, позивачем вірно визначено періоди нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат.
Перевіривши розрахунки, надані позивачем, судом встановлено, що вони виконані вірно. Відтак, вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 37,17 грн, 3% річних у розмірі 30,55, інфляційних втрат у розмірі 28,59 грн підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Куркули Станіслава Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь комунального підприємства “Водоканал” (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, код ЄДРПОУ 03327121) - 14 297 (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто сім) грн 47 коп. основного боргу за отримані послуги за договором, 37 (тридцять сім) грн 17 коп. пені, 30 (тридцять) грн 55 коп. 3 % річних, 28 (двадцять вісім) грн 59 коп. інфляційних втрат, судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
Повний текст рішення складено 05.10.2023.
Суддя В.Л. Корсун