ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
05.10.2023 Справа № 905/2250/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання Лавриш О.В.,
розглянувши матеріали за скаргою №11052/4/06-2-1 від 18.08.2021 Акціонерного товариства “Міжнародний Резервний Банк”, м.Київ
про визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Заєць Т.І. ВП №59296320 від 30.06.2021 про зупинення виконавчих дій; усунення порушення права Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» шляхом зобов'язання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Заєць Т.І. поновити виконавче провадження №59296320
у справі за позовом: Акціонерного товариства “Міжнародний Резервний Банк”, м.Київ
до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ
про стягнення заборгованості в розмірі 1248408,76 дол.США
Представники сторін:
від заявника (скаржника): не з'явились;
від відповідача (боржника): не з'явились;
від органу примусового виконання рішень: не з'явились.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2019 по справі №905/2250/18 задоволено позов Акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ до Державного підприємства “Донецька залізниця”, м.Донецьк про стягнення заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитною лінією в розмірі 1248408,76 доларів США.
На виконання зазначеного рішення суду 26.04.2019 господарським судом був виданий наказ.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.11.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.02.2021 у справі №905/2250/18, заяву №59296320/7-20.1 від 14.06.2019 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про заміну сторони правонаступником у справі №905/2250/18, задоволено; замінено сторону виконавчого провадження, боржника Державне підприємство «Донецька залізниця» на правонаступника - Акціонерне товариство «Українська залізниця» у виконавчому провадженні №59296320, стосовно примусового виконання наказу Господарського суду Донецької області від 26.04.2019 №905/2250/18 про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитною лінією в розмірі 1248408,76 доларів США, судовий збір в розмірі 527216,05грн.
26.08.2021 на адресу суду надійшла скарга №11052/4/06-2-1 від 18.08.2021 Акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ (назва скаржника змінена на Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк", м.Київ, позивач, стягувач), в якій останній просить суд визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Заєць Т.І. ВП №59296320 від 30.06.2021 про зупинення виконавчих дій; усунути порушення права Акціонерного товариства «Сбербанк» шляхом зобов'язання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Заєць Т.І. поновити виконавче провадження №59296320.
В обґрунтування скарги Акціонерне товариство “Сбербанк”, м.Київ наполягає на тому, що протиправними діями щодо зупинення виконавчих дій згідно постанови від 30.06.2021 заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Заєць Т.І. порушив права стягувача у виконавчому провадженні №59296320, а саме, державний виконавець помилково дійшов висновку про наявність підстав для зупинення виконавчого провадження передбачених пунктом 11 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою суду від 27.08.2021 прийнято до розгляду скаргу №11052/4/06-2-1 від 18.08.2021 Акціонерного товариства “Сбербанк”, м.Київ; зупинено провадження з розгляду скарги Акціонерного товариства "Сбербанк", м.Київ №11052/4/06-2-1 від 18.08.2021 у справі №905/2250/18 до прийняття відповідного рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2999/17.
06.09.2021 на електронну адресу суду від Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ (відповідача, боржника) надійшов відзив на скаргу, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі. У відзиві зокрема вказано, що Законом України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», імперативні норми якого є пріоритетними у правовідносинах за зобов'язаннями ДП «Донецька залізниця», встановлено мораторій на звернення стягнення активів АТ «Укрзалізниця» за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщено на території проведення антитерористичної операції, у тому числі за зобов'язаннями ДП «Донецька залізниця». Зазначено, що згідно з пунктом 11 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», який є спеціальним законом щодо виконання судових рішень, передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідач вказує, що частина майна ДП «Донецька залізниця» знаходиться на території проведення антитерористичної операції, оцінка цього майна та складення передавального акту до закінчення проведення антитерористичної операції не є можливим, а враховуючи викладене у відзиві скарга стягувача є необґрунтованою.
Ухвалою суду від 19.12.2022 змінено найменування позивача (стягувача) Акціонерне товариство «Сбербанк» на Акціонерне товариство «Міжнародний Резервний Банк», заяву Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Донецької області від 26.04.2019 №905/2250/18 про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитною лінією в розмірі 1248408,76 доларів США, судовий збір в розмірі 527216,05 грн.
Ухвалою суду від 31.08.2023 поновлено провадження у справі №905/2250/18 з розгляду скарги №11052/4/06-2-1 від 18.08.2021 Акціонерного товариства “Міжнародний Резервний Банк”, м.Київ про визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Заєць Т.І. ВП №59296320 від 30.06.2021 про зупинення виконавчих дій; усунення порушення права Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» шляхом зобов'язання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Заєць Т.І. поновити виконавче провадження №59296320; судове засідання з розгляду скарги №11052/4/06-2-1 від 18.08.2021 Акціонерного товариства “Міжнародний Резервний Банк”, м.Київ призначено на 13.09.2023 о 12:30год.; запропоновано учасникам розгляду скарги письмово висловити актуальну позицію щодо скарги №11052/4/06-2-1 від 18.08.2021 Акціонерного товариства “Міжнародний Резервний Банк” та надати суду з доказами направлення актуальної позиції іншим учасникам у строк до 11.09.2023.
11.09.2023 до суду від представника Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м.Київ надійшли пояснення у справі №905/2250/18, за змістом яких боржник просить відмовити у задоволенні скарги. Боржник наполягає, що зупинення виконавчого провадження №59296320 є правомірним, оскільки Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 вирішила виключну правову проблему щодо вирішення спорів під час розгляду судами скарг на дії/бездіяльність органів ДВС щодо застосування ними норм мораторію на звернення стягнення на активи АТ «Українська залізниця», встановленого Законами України №4442-VI та №1404-VIII, під час виконання судових рішень, прийнятих за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких знаходиться на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень і ця постанова є обов'язковою для застосування судами.
Ухвалою від 13.09.2023 відкладено судове засідання з розгляду скарги Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк", м.Київ №11052/4/06-2-1 від 18.08.2021 Акціонерного товариства “Міжнародний Резервний Банк”, м.Київ на 05.10.2023 об 11:00год.
Учасники розгляду скарги в судове засідання 05.10.2023 не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне.
Згідно роздруківки з автоматизованої системи виконавчого провадження "Інформація про виконавче провадження" №59296320 встановлено, що постановою від 06.06.2019 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №59296320 щодо примусового виконання наказу №905/2250/18, виданого 26.04.2019 Господарським судом Донецької області.
Постановою від 30.06.2021 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України змінено сторону виконавчого провадження №59296320, а саме боржника Державне підприємство «Донецька залізниця» на правонаступника - Акціонерне товариство «Українська залізниця».
30.06.2021 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Заєць Т.І. зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №905/2250/18, виданого 26.04.2019 Господарським судом Донецької області.
Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України від 12.01.2023 у зв'язку з тим, що ухвалою суду від 19.12.2022 визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Донецької області від 26.04.2019 №905/2250/18 про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» на користь Акціонерного товариства «Сбербанк» заборгованості за нарахованими процентами за користування кредитною лінією в розмірі 1248408,76 доларів США, судового збору в розмірі 527216,05 грн, виконавче провадження №59296320 закінчено.
23.01.2023 до канцелярії суду від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження №59296320 від 12.01.2023 разом з оригіналом наказу від 26.04.2019 по справі № 905/2250/18.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Заборгованість у цій справі виникла на підставі зобов'язань ДП "Донецька залізниця", правонаступником якого є АТ "Укрзалізниця".
Законами України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції" (Закон №1787-VIII) та "Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції" (Закон №2604-VIII) внесено зміни до Законів України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (Закон №4442-VI) та «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII) та визначено такі умови мораторію:
1) строк мораторію починається з 17.02.2017 і завершується (залежно від того, яка подія настане раніше): 1) після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна АТ "Укрзалізниця" як правонаступнику прав і обов'язків зазначених підприємств; 2) через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей;
2) предмет мораторію - звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця"; норми чинного законодавства України включають гроші до складу активів товариства (п.3 розділу І "Загальні положення" Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73);
3) мораторій стосується не всіх зобов'язань АТ "Укрзалізниця", а лише зобов'язань підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень; вказане місцерозташування майна стосується ідентифікації підприємств залізничного транспорту, за зобов'язаннями яких встановлений мораторій на звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця", а не безпосередньо майна АТ "Укрзалізниця"; при цьому в указаних законах немає вказівки про те, що на непідконтрольній території має бути розміщене все майно підприємств залізничного транспорту;
4) наслідками встановлення мораторію є: зупинення виконавчих проваджень та заходів примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця" за зобов'язанням таких підприємств, а також зупинення вчинення виконавчих дій.
Оскільки майно ДП "Донецька залізниця" знаходиться на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, то відповідно до указаних норм Законів №4442-VI та №1404-VIII на період дії мораторію підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця" за зобов'язаннями ДП "Донецька залізниця", а також зупиняється вчинення відповідних виконавчих дій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17, проаналізувавши норми Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Законів України №2604-VIII, №4442-VI, №1404-VIII, рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 №2-р(II)/2019, від 10.06.2003 №11-рп/2003, від 13.12.2012 №18-рп/2012 та практику Європейського Суду з прав людини, дійшла висновку, що введення державою мораторію на звернення стягнення на активи АТ "Укрзалізниця" за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, само собою не суперечить нормам Конституції України та Конвенції. Разом з тим запровадження такого мораторію покладає на державу позитивний обов'язок створити необхідні правові механізми, щоб затримка виконання рішень не була настільки надмірною, аби призвести до порушення суті права, гарантованого ст.6 Конвенції.
В означеній постанові, також вказано, що дія норм пункту 3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 145-ІХ стосовно заборони вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону № 1404-VIII щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», розповсюджується на АТ «Укрзалізниця» та всі її регіональні філії, проте не стосується стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами. Натомість норми пунктів 5-1 та 5-2 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону № 4442-VI розповсюджуються лише на чітко визначені підприємства залізничного транспорту, а саме що розміщені на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, проте стосуються всіх активів АТ «Укрзалізниця».
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що запроваджені вказаними нормами законів № 4442-VI та № 145-ІХ тимчасові обмеження вчинення виконавчих дій стосуються різних правовідносин, різного майна та зобов'язань, поширюються на різне коло осіб, тому висновки судів першої та апеляційної інстанцій про застосування до спірних відносин норм Закону № 145-ІХ, оскільки він прийнятий пізніше, є необґрунтованими.
Таким чином, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 було вирішено виключну правову проблему щодо застосування органами ДВС норм мораторію на звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця», встановленого законами №4442-VI та №1404-VIII.
Частиною 1 ст.35 Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у випадку, передбаченому п.11 ч.1 ст.34 цього Закону, до закінчення строку дії відповідних обставин.
Виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (п.11 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження").
Такий мораторій та його строки встановлено пунктами 5-1 і 5-2 розділу ІІІ "Перехідні та прикінцеві положення" Закону №4442-VI.
За наявності обставин, передбачених ст.34 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, крім випадків, визначених Законом (п.17 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5).
Як вже було зазначено, то норми мораторію на звернення стягнення на активи АТ «Укрзалізниця», розповсюджуються лише на чітко визначені підприємства залізничного транспорту, а саме що розміщені на території проведення АТО, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та стосуються всіх активів АТ "Укрзалізниця".
У п.10-1 розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" вказано, що на період дії мораторію, встановленого згідно з п.5-1 розділу III "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо звернення стягнення на активи публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі, за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення АТО здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
У постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про необхідність зупинення виконавчого провадження на період дії мораторію та неможливість вчинення будь-яких виконавчих дій у такому провадженні.
У контексті наведеного судом враховано, що згідно ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Консультативна рада європейських суддів у Висновку №11 (2008) про якість судових рішень (пункт 49) зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.
Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення.
Слово «подібний» в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін «подібні правовідносини» може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.
У даному випадку судом встановлено, що правовідносини у межах розглядуваної скарги та спору у справі №910/22858/17, є тотожними, а отже, у Господарського суду Донецької області наявні всі достатні підстави для застосування висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладено у постанові від 07.09.2022 у справі №910/22858/17.
Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи наявність мораторію, встановленого згідно з п.5-1 розділу III "Перехідні та прикінцеві положення" Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та положення п.11 ч.1 ст.34, ч.1 ст.35 Закону України "Про виконавче провадження", суд доходить до висновку про те, що заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Заєць Т.І. постановою від 30.06.2021 правомірно зупинив вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №905/2250/18, виданого 26.04.2019 Господарським судом Донецької області, отже підстав для визнання незаконною та скасування постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Заєць Т.І. ВП №59296320 від 30.06.2021 про зупинення виконавчих дій та усунення порушення права Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» шляхом зобов'язання заступника начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України Заєць Т.І. поновити виконавче провадження №59296320, суд не вбачає, а тому відмовляє у задоволенні скарги.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 234, 339, 340, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги №11052/4/06-2-1 від 18.08.2021 Акціонерного товариства “Міжнародний Резервний Банк”, м.Київ відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.10.2023.
Суддя Г.Є. Курило