ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4160/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські Електромережі", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Авдіївський Завод Металевих Конструкцій", м. Авдіївка, Донецька обл.
про стягнення збитків у сумі 25 966,00 грн.
Без участі представників сторін.
СУТЬ СПОРУ:
Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 25966,00 грн., що складають суму збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам Податкового кодексу України та умовам договору № 100-ДнЕМ-ТМЦ про закупівлю товару від 04.08.2021 відповідач не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних з сумою податку на додану вартість, яка була оплачена позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим позивач позбавлений права на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 25 966,00 грн. до складу податкового кредиту.
Правовими підставами позову позивач зазначає, серед іншого, статтю 22 Цивільного кодексу України, статтю 224 Господарського кодексу України.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що його підприємство з перших днів повномасштабного військового вторгнення російської федерації на територію України безпосередньо знаходиться в місці проведення бойових дій, зазнало значних руйнувань та з 24.02.2022 припинило діяльність. Таким чином, на думку ПрАТ "АЗМК", для його підприємства настали обставини форс-мажору (обставини непереборної сили), які в загальному порядку засвідчені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
До того ж, відповідач у відзиві на позовну заяву, посилаючись на Закон України № 2118-ІХ від 03.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", вказує на те, що Підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України було доповнено пунктом 69, за яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо, зокрема, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Також, відповідач зазначає, що Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" пункт 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України було доповнено підпунктом 32-2, згідно з яким тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, платники податку за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, включають до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Протягом шести місяців після припинення або скасування дії воєнного стану платники зобов'язані забезпечити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних всіх податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких відстрочена на період дії воєнного стану, а податковий кредит, задекларований платниками під час дії воєнного стану на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, підлягає обов'язковому уточненню (приведенню у відповідність) з урахуванням даних податкових накладних та розрахунків коригування, зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних".
Таким чином, ПрАТ "Авдіївський Завод Металевих Конструкцій" вказує на те, що вказані вище правові норми є чинними на поточну дату, а отже, у позивача відсутні правові підстави враховувати суму податкового кредиту в розмірі 25 966,00 грн. у якості збитків, спричинених відповідачем в результаті порушення порядку реєстрації податкових накладних.
Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що поведінка його підприємства щодо невиконання обов'язку зареєструвати податкову накладну є неправомірною та винною, оскільки контролюючим органом не проводилась перевірка даного факту, у тому числі за скаргою позивача.
Ухвалою від 04.08.2023 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4160/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
УСТАНОВИВ:
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для стягнення збитків, завданих позивачу в результаті порушення відповідачем податкового законодавства, яким передбачено обов'язок останнього зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
04.08.2021 Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські Електромережі" (далі - Покупець, позивач у даній справі) та Приватним акціонерним товариством "Авдіївський Завод Металевих Конструкцій" (далі - Постачальник, відповідач у даній справі) укладено договір № 100-ДнЕМ-ТМЦ про закупівлю товару, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю товар, зазначений в специфікації, а Покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: вказується Постачальником в податкових накладних (далі - товар), 2021-2022 року виготовлення, в комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією та кількості, зазначеній у видаткових накладних.
У Специфікації Сторонами узгоджено найменування Товару, од. виміру, ціну за од. (грн. без ПДВ) та ціну за од. (грн. з ПДВ).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з пунктом 3.1. загальна сума договору визначається загальною сумою усіх видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного Договору. Загальна вартість Договору змінюється пропорційно кількості фактично поставленого Товару з розрахунку її ціни, вказаної у Специфікації.
У жодному разі загальна орієнтовна сума Договору не повинна перевищувати 2 756 372,00 грн. без урахування ПДВ, крім того ПДВ 20% - 551 274,40 грн. Разом з ПДВ 3 307 646,40 грн.
Ціна за Товар, що поставляється, вказується в специфікації (пункт 1.1. даного Договору) та є незмінною протягом строку дії даного Договору, крім виадків, встановлених діючим законодавством України (пункт 3.2.).
Відповідно до пункту 4.1. договору розрахунки здійснюються шляхом оплати Покупцем поставленого Покупцю Товару протягом 35 календарних днів з дати поставки відповідного Товару на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання Постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 даного Договору.
Згідно з пунктом 4.2. договору на дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) Постачальник складає податкову накладну (ПН), розрахунок коригування до податкової накладної (РК) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Постачальником особи. Реєстрація ПН (РК) здійснюється Постачальником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до ПКУ).
У разі порушення Постачальником порядку складання та/або порядку реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), відмови Постачальника від реєстрації ПН/РК (не проведення реєстрації в ЄРПН протягом 365 календарних днів з дати складання ПН/РК), а також у разі допущення ним помилок у заповненні обов'язкових реквізитів в ПН/РК, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі суми ПДВ у такій ПН/РК протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії Покупця.
Товар поставляється: партіями протягом 30 календарних днів після відправлення письмової заявки Покупцем протягом дії Договору. Заявка направляється Покупцем електронним листом Постачальнику в порядку, визначеному п. 12.8. Договору за адресою, вказаною у п. 12.12. та/або у розділі "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" даного Договору (пункт 5.1.).
Відповідно до пункту 5.2. договору поставка товару буде виконуватися на умовах DDP згідно з Правилами "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року у місці призначення поставки Товару: м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22, згідно з заявкою на поставку Покупця.
Поставка Товару здійснюється автомобільним транспортом (пункт 5.3. договору).
Даний Договір може бути скріплений печатками Сторін, вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2022, а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором, що виникли під час його дії (пункт 11.1.).
На виконання умов договору відповідач здійснив поставку Товару на загальну суму 155 796,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 25 966,00 грн.), що підтверджується видатковою накладною № РН-0000057 від 10.02.2022 (а.с. 14).
Позивач, виконуючи умови спірного договору, 17.08.2022 здійснив оплату за поставлений товар на загальну суму 155 796,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних інструкцій № 2624397 на суму 150 975,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 25 162,50 грн.), № 2624085 на суму 2 736,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 456,00 грн.), № 2624398 на суму1 041,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 173,50 грн.), № 2624400 на суму 522,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 87,00 грн.), № 2624396 на суму 261,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 43,50 грн.), № 2624399 на суму 261,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 43,50 грн.) (а.с. 16-21).
Звертаючись з даним позовом до суду позивач посилається на те, що відповідачем були порушені вимоги Податкового кодексу України в частині складання та своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 25 966,00 грн., тому вважає, що є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю постачальника щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту покупця, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього. Нормативно позовні вимоги обґрунтовані посиланням на статтю 22 Цивільного кодексу України, статтю 224 Господарського кодексу України, статті 14, 201 Податкового кодексу України. Вказані обставини стали причиною виникнення спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов'язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.
Відповідно до пункту 1 Наказу Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) (далі Наказ №1307) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у пункті 200-1.3 статті 200-1 ПК України та пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, або обчислену відповідно до пункту 200-1.9 статті 200-1 ПК України (пункт 3 Наказу №1307).
Пунктом 5 Наказу № 1307 визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених ПК України та цим порядком.
Згідно з пунктом 3 Наказу № 1307 усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення правопорушення) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (абзац 1 пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до абзацу 1 пункту 187.1. статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Відповідно до абзаців 14 та 15 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Згідно з пунктом 14.1.181 статті 181 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.
Відповідно, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту.
Згідно з абзацом 1 пункту 201.10 статті 210 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац 20 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Таким чином, наведеними нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними суми податку можуть бути віднесені покупцем товарів/послуг до складу податкового кредиту.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 73, частина перша статті 74, частина перша статті 76, частина перша статті 77 Господарського процесуального кодексу України).
Як вже було зазначено вище, у даному випадку позивач доводить наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 25 966,00 грн. посиланням на обставини вчинення відповідачем порушення господарського зобов'язання, встановленого податковим законодавством, яке полягає у порушенні норм податкового законодавства при здійсненні реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН.
Згідно з пунктом 4.2. договору на дату виникнення податкових зобов'язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України (ПКУ) Постачальник складає податкову накладну (ПН), розрахунок коригування до податкової накладної (РК) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої Постачальником особи. Реєстрація ПН (РК) здійснюється Постачальником протягом 3-х календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань (підстав для їх коригування відповідно до ПКУ).
Таким чином, постачальник мав скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на суму 155 796,00 грн., у т.ч. ПДВ - 25 966,00 грн.
Доказів, які б підтверджували складення та реєстрацію відповідачем податкової накладної в ЄРПН щодо поставки товару на загальну суму 155 796,00 грн. матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, ПрАТ "Авдіївський завод металевих конструкцій" не виконало (не надало доказів виконання) вимоги статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкової накладної, у зв'язку з цим АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" позбавлене можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 25 966,00 грн.
При цьому, хоча обов'язок виконавця послуги зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем послуги, невиконання такого обов'язку фактично завдало Відповідачеві збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18).
Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
У пункті 15 цієї ж постанови Верховний суд зазначив: «Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 1 541 930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.».
Аналогічні за змістом висновки наведені у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22:
«п. 5.27. Верховний Суд не погоджується із доводами колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11.01.2023 у цій справі, про необхідність відступу від висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/20686/20 про те, що факт вчинення відповідачем податкового правопорушення може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.
У постановах Верховного Суду, на які послалася колегія суддів в ухвалі від 11.01.2023 (від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21), а також у постановах Верховного Суду, які були ухвалені після передачі цієї справи на розгляд палати (від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 19.04.2023 у справі №906/824/21), висновок про наявність підстав та умов для стягнення збитків був зроблений через те, що судами був встановлений факт порушення відповідачем господарського зобов'язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором). Цей висновок був зроблений за умов очевидності факту податкового порушення (не реєстрації податкової накладної чи відмови податкового органу у такій у реєстрації).
Отже, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.».
З огляду на викладене, наявні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський завод металевих конструкцій" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" 25 966,00 грн. збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання щодо реєстрації податкових накладних.
Посилання відповідача у відзиві на позов на Закони України, якими вносилися зміни до Податкового кодексу України, № 2118-ІХ від 03.03.2022 та № 2120-ІХ від 15.03.2023, не заслуговують на увагу, оскільки обов'язок останнього скласти та зареєструвати податкову накладну в ЄРПН виник до прийняття та набрання чинності зазначених вище Законів та до дати введення в Україні воєнного стану.
Більше того, передбачений пунктом 198.6 Податкового кодексу строк (365 днів з дати складання податкової накладної) для включення покупцем сум податку до складу податкового кредиту на дату звернення позивачем з позовною заявою сплив.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що доводи сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авдіївський завод металевих конструкцій" (86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Маяковського, 94, код ЄДРПОУ 00130636) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) 25 966,00 грн. - збитків, завданих внаслідок порушення відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних, та 2 684,00 грн. - судового збору.
Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 28 650,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 05.10.2023.
Суддя І.Ф. Мельниченко