Справа № 405/6809/23
провадження № 1-кс/405/3197/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2023 м. Кропивницький
Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого ВР ЗСГСД СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , яке погоджене заступником керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Єланець Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 29.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023121550000079, -
ВСТАНОВИВ:
19.09.2023 до Ленінського районного суду м. Кіровограда від слідчого ВР ЗСГСД СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 надійшло клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 днів.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Також слідчий вказує про існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_5 та просив його задовольнити із викладених у ньому підстав.
Слідчий підтримав доводи, які надані прокурором.
Підозрюваний пояснив, що це найбільша помилка в його житті, знав до чого можуть призвести такі дії, не знає, як це могло трапитись; має на утриманні малолітню дитину, яка часто хворіє; кається у вчиненому; сім'ї немає кому допомогти.
Захисник просив врахувати при застосуванні до його підзахисного запобіжного заходу сімейний стан ОСОБА_5 , дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Заявлені в клопотанні ризики гуртуються на поясненнях двох свідків та НС(р)Д; ОСОБА_5 не буде впливати на свідків, інші перелічені ризики нічим не обґрунтовані. При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави просив її визначити у мінімальному розмірі, оскільки в обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме матеріального стану ОСОБА_5 надано довідку з ПФУ, з якої вбачається, що ОСОБА_5 працює в РТЦК, але відсутні відомості про його заробітну плату. За вказаних обставин просить застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або зменшити розмір застави.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Встановлено, що слідчими ВР ЗСГСД СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які внесені 29.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42023121550000079 за ч.3 ст. 369-2 КК України.
18.09.2023 о 17 год. 17 хв. ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
19.09.2023 ОСОБА_5 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, відповідно до якої:
14.04.2021 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4-РС старшого солдата ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено на посаду оператора відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до укладеного 14.04.2021 між Міністерством оборони України з одного боку та громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, визначено наступне:
п. 1. ОСОБА_5 , ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби і добровільно бере на себе зобов'язання:
- проходити військову службу в Збройних Силах України протягом строку дії Контракту, а в разі настання особливого періоду - і понад встановлений строк Контракту відповідно до вимог, визначених пунктом 2 частини дев'ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- свято і неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів (начальників);
- дорожити бойовою славою Збройних Сил України, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
- знати та сумлінно виконувати службові обов'язки за посадами, які займатиме протягом строку Контракту, а також особливі обов'язки, визначені статутами Збройних Сил України;
- володіти довіреною технікою (озброєнням), уміло керувати підпорядкованим особовим складом, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку і майстерність, досягати позитивних результатів з бойової, мобілізаційної та фізичної підготовки;
- суворо зберігати державну таємницю;
- знати і неухильно додержуватися прийнятих Україною норм міжнародного гуманітарного права;
- подавати про себе та членів своєї сім'ї інформацію, необхідну для проходження військової служби та соціального захисту.
п. 2. Контракт є строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на 1 (один) рік.
Контракт може бути достроково припинено (розірвано) з ініціативи Міністерства оборони України або громадянина України в порядку та на підставах, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
п. 4. Сторони зобов'язуються не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку контракту повідомити одна одну про бажання або небажання укладати новий контракт чи відмову в його укладенні із зазначенням причин, передбачених, нормативно-правовими актами.
п. 5. Контракт укладено у двох примірниках, один з яких зберігається в особовій справі військовослужбовця, другий - у військовослужбовця.
п. 6. При вирішенні питань, не передбачених цим Контрактом, сторони керуються вимогами законів та інших нормативно-правових актів.
п. 7. У разі порушення умов, визначених Контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законом.
п. 11. Контракт набирає чинності з 27 червня 2021 року.
п. 11-2. Строк Контракту продовжено до оголошення демобілізації відповідно до Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 117 від 26.06.2022.
Разом з тим, 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Відповідно п. 8 ст. 4 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Згідно зі ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:
1. Громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
2. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
3. Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
4. Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Військовозобов'язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України.
5. Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
Відповідно до ст.ст. 19, 68 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Однак, старий солдат ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді оператора відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднану з вимагання неправомірної вигоди, за нижче наведених обставин.
Так, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 10.08.2023 перебував у місті Гайворон, Кіровоградської області де зустрівся з своїм давнім знайомим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В ході розмови ОСОБА_8 розповів, що на даний час проживає в м. Києві та намагається влаштуватися на роботу, однак у зв'язку з тим, що на даний час в Україні введено воєнний стан, при його працевлаштуванні запитують чи є у нього довідка про перебування на військовому обліку.
Однак, у зв'язку з тим, що ОСОБА_8 не проходив військову службу та не ставав на облік у місцевому територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, йому таку довідку не наддадуть, і крім того ОСОБА_8 хвилювався через те, що як тільки прийде до військкомату йому відразу вручать повістку про проходження військово-лікарської комісії. Через це ОСОБА_8 запитав у ОСОБА_9 , чи він продовжує спілкуватися з своїм знайомим, що працює в ІНФОРМАЦІЯ_4 для того, щоб він поспілкувався з ним та дізнався, як ОСОБА_8 встати на військовий облік для отримання довідки з метою працевлаштування. На що ОСОБА_9 погодився та сказав, що при наступній зустрічі з своїм знайомим розпитає у нього дану процедуру.
Приблизно 15.08.2023 ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_5 , який працює у ІНФОРМАЦІЯ_4 на посаді оператора відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу. В ході розмови ОСОБА_9 розповів ОСОБА_5 про прохання ОСОБА_8 дізнатися процедуру як встати на військовий облік, для отримання довідки з метою працевлаштування останнього. ОСОБА_5 розповів ОСОБА_9 процедуру взяття на військовий облік, та як саме можна отримання довідки.
В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел на незаконне збагачення, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 , що як тільки ОСОБА_8 прийде до ІНФОРМАЦІЯ_4 , йому відразу наддадуть повістку про проходження військово-лікарської комісії з подальшим призовом до військової служби в Збройних силах України. Однак, в ході подальшої розмови, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 , що якщо ОСОБА_8 надасть йому неправомірну вигоди, попередньо зазначивши суму 1500 доларів США, він зможе вирішити його питання щодо не притягнення його до військової служби за мобілізацією, а саме здійснить вплив на невстановлених службових осіб військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою отримання довідки ОСОБА_8 про часткову або повну непридатність до служби в ЗСУ.
Цього ж дня, ОСОБА_9 розповів ОСОБА_8 про розмову, яка відбулася у нього з ОСОБА_5 та про вимогу останнього надати неправомірну вигоду в сумі 1500 доларів США за надання ОСОБА_8 довідки про часткову або повну непридатність до військової служби.
Надалі, 13.09.2023, о 17 год 26 хв. при безпосередній зустрічі ОСОБА_5 з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , діючи умисно, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на незаконне збагачення, підтвердив факт вимагання ним неправомірної вигоди та при цьому, ним особисто було визначено її розмір у сумі 300 доларів США (зменшено розмір раніше озвученого розміру неправомірної вигоди), яку ОСОБА_8 повинен був надати йому за вплив на невставлених службових осіб військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою надання ОСОБА_8 довідки про часткову або повну непридатність до військової служби.
В ході подальшої розмови ОСОБА_5 виказав вимогу, ОСОБА_8 щодо надання йому частини неправомірної вигоди в сумі 4 тис. грн., не маючи іншого виходу ОСОБА_8 погодився на виказану вимогу ОСОБА_5 та цього ж дня, о 18 год. 40 хв. надав останньому частину неправомірної грошової вигоди в розмірі 4 тис. грн.
Після отримання частини неправомірної вигоди ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що з урахуванням цієї частини грошових коштів, ОСОБА_8 необхідно буде надати, ще 8 тис. грн.
В подальшому, 19.09.2023 близько 17 год. 00 хв. в приміщенні кафе «Рандеву», що за адресою: Кіровоградська обл., Голованівський р-н., м. Гайворон, вул. Заводська, 1Б, відбулася зустріч між ОСОБА_5 з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в ході якої ОСОБА_5 , діючи умисно, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на незаконне збагачення, підтвердив ОСОБА_8 , що на даний час у нього при собі наявна копія картки обстеження та медичного огляду на ім'я ОСОБА_10 , де зазначено, що він обмежено придатний до військової служби. При цьому, ОСОБА_5 повідомив, що бажає, щоб передача неправомірної вигоди відбулася у автомобілі КІА К5 д.н.з. НОМЕР_1 , який припаркований на парковці біля кафе «Рандеву».
Після цього, ОСОБА_5 з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пройшли до автомобіля КІА К5 д.н.з. НОМЕР_1 та близько 17 год. 10 хв. перебуваючи в салоні вказаного автомобіля ОСОБА_8 на вимогу ОСОБА_5 передав йому другу частину неправомірної вигоди в сумі 8 тис. грн., а останній в свою чергу надав ОСОБА_8 копію картки обстеження та медичного огляду.
Отримавши вказані грошові кошти, ОСОБА_5 , не став їх перераховувати, та розпорядившись ними на власний розсуд, а саме поклав їх до правої наколінної кишені своїх камуфляжних штанів форменного одягу, після чого виходячи з вказаного автомобіля ОСОБА_5 вийшовши із салону автомобіля був затриманий працівниками правоохоронних органів в порядку ст. 208 КПК України.
За практикою Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Надані слідчим докази, а саме: протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 30.08.2023, ОСОБА_8 від 31.08.2023, заява ОСОБА_8 від 18.09.2023, протокол обшуку від 18.90.2023 за адресою: АДРЕСА_2 , свідчать про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369-2 КК України.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив про причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, в якому він підозрюється, а пред'явлена підозра, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу.
Стороною захисту не наведено фактів та не долучено доказів, які очевидно та об'єктивно спростовували б версію органу досудового розслідування щодо обставин кримінального провадження, викладених в повідомлені про підозру.
Слідчим суддею звертається увага на те, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Слідчий суддя також вважає, що прокурором та слідчим обґрунтовано наведений перелік ризиків, що передбачений п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься тяжкого злочину, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, а тому ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку може бути визнаним як менш небезпечним, ніж покарання та процедура його відбування. Такий висновок слідчого судді узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Має під собою підґрунтя й зазначений прокурором та слідчим ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни їх показань або відмови від давання показань.
Враховуючи, що досудове розслідування наразі триває, ОСОБА_5 може впливати на свідків, а також, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на нього.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
Наявність інших ризиків, які заявлені в клопотанні, прокурором не доведено, а отже вони є необґрунтованими.
Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у службової діяльності, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, раніше не судимий, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 одружений, має малолітнього сина 2021 року народження, працює, за місце проживання характеризується посередньо, раніше не судимий, наявні вагомі докази про вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що сторонами кримінального провадження не надані докази, які б свідчили про достатність застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання зазначеним вище ризикам, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_5 необхідно застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки обмеження його права на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним через неможливість в жодний інший спосіб забезпечити його належну процесуальну поведінку під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як встановлено, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу, слідчий суддя визначає підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182-184, 194, 196 - 197, 309, 395 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого ВР ЗСГСД СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , яке погоджене заступником керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з 17 год. 17 хв. 18.09.2023 по 16.11.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.
На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_5 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA458201720355279001000002505, призначення платежу - забезпечення виконання ухвали суду від 20.09.2023 по справі № №42023121550000079 від 29.08.2023.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
В разі внесення застави ОСОБА_5 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , на строк до 16.11.2023 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 наслідки невиконання покладених обов'язків. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_5 , та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з під-варти у зв'язку із внесенням застави, ОСОБА_5 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, під вартою в якому він буде знаходитись.
Вручити копію цієї ухвали прокурору, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_11