МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 р. № 400/8281/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за одноразову оплачувану відпустку у зв'язку з усиновленням дитини, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16.04.2021 р.; зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за одноразову оплачувану відпустку у зв'язку з усиновленням дитини, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16.04.2021 р.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за час проходження військової служби у 2018 році усиновила дитину та протягом трьох місяців звернулася до відповідача з рапортом про надання соціальної відпустки. У наданні відпустки позивачу відмовлено у зв'язку з особливим періодом. Перед закінченням контракту у 2021 році позивач звернулася до відповідача щодо виплати компенсації за невикористану відпустку, однак отримала відмову.
Відповідач подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення, а також відзив на позовну заяву, в якому відзначив, що позивач не заперечує свою згоду на виключення зі списків особового складу, оскільки з нею проведені належні розрахунки. Позивач не зверталась до відповідача з рапортом про надання одноразової оплачуваної відпустки у зв'язку з усиновленням дитини протягом трьох місяців з моменту винесення рішення суду. Законодавством не передбачено можливість заміни такого виду відпустки грошовою компенсацією. Позивач не набула відповідного права на отримання грошової компенсації за неотриману додаткову відпустку, оскільки ч. 19 ст. 101 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011) припинено надання військовослужбовцям додаткової відпустки.
Щодо пропуску позивачем строку звернення, суд виходить з того, що предметом дослідження в межах розгляду даної справи є встановлення наявності у позивача права на виплату грошової компенсації за неотриману відпустку, яка є частиною грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Відповідні зміни були внесену до КЗпП України у 2022 році, до цього строк звернення з позовом про стягнення заробітної плати не обмежувався будь-яким строком.
Водночас, згідно Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідний карантин було продовжено до 30.06.2023 р.
Оскільки грошове забезпечення військовослужбовця є по суті заробітною платою, а грошова компенсація за неотриману відпустку є частиною грошового забезпечення, то позивачем строк звернення не пропущено.
Справу розглянуто в письмовому провадженні.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 18.04.2011 р.
Наказом командира військової частини від 16.04.2021 р. позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу.
Під час проходження військової служби позивача визнано усиновлювачем малолітньої дитини (рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.05.2018 р. по справі № 484/1840/18).
Як зазначила позивач, у тримісячний строк з дня ухвалення рішення суду вона звернулася до відповідача з рапортом про надання їй соціальної відпустки.
Ухвалою від 10.07.2023 р. суд витребував у відповідача засвідчену копію заяви позивача про надання їй відпустки у зв'язку з усиновленням дитини.
Як зазначив відповідач у відзиві, з таким рапортом у вказаний строк позивач не зверталась.
Статтею 16-1 Закону України "Про відпустки" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, старше трьох років, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).
Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
Таким чином, право на отримання такого виду відпустки залежить від строку звернення з відповідною заявою.
Позивачем не надано, а судом не здобуто доказів звернення позивача у тримісячний строк із заявою/рапортом про надання їй відпустки як особі, яка усиновила дитину.
Відтак, позивач не скористалась правом на отримання такої відпустки, відповідно, право на отримання грошової компенсації за невикористання відпустки у неї не виникло.
Незважаючи на те, що частиною другою статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин. У свою чергу, відповідно до частини першої наведеної статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, покладений на суб'єктів владних повноважень тягар доказування правомірності їхніх рішень, дій чи бездіяльності не звільняє позивача від обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Проте у спірних правовідносинах позивачем не було доведено обґрунтованості позовних вимог, а відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за одноразову оплачувану відпустку у зв'язку з усиновленням дитини, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16.04.2021 р.; зобов'язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за одноразову оплачувану відпустку у зв'язку з усиновленням дитини, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 16.04.2021 р., - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 05.10.2023 р.
Суддя Н.В. Лісовська