ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року справа № 380/16988/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 24.07.2023 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Ухвалою №380/16988/23 від 26.07.2023 суд роз'єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в самостійні провадження, в провадженні цієї справи розглядаються такі вимоги:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення з 01.01.2016 величини основного розміру пенсії із 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з врахуванням величини її основного розміру 90% грошового забезпечення (починаючи із 01.01.2016);
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови провести з 01.12.2019 перерахунок і виплату пенсії без обмеження її максимального розміру та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру цієї пенсії (починаючи із 01.12.2019) із врахуванням раніше виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повідомив, що є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII); пенсія призначена з 12.12.2005 в розмірі 90% сум грошового забезпечення. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016, в процесі якого протиправно зменшив відсоток грошового забезпечення, що враховується для визначення основного розміру пенсії, з 90% до 70%. Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області, позов не визнає з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, відповідач вказує, що згідно із статтею 13 Закону №2262 в редакції, чинній на момент перерахунку пенсії позивачу максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому ГУ ПФУ у Львівській області діяло правомірно, коли при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 визначило основний розмір пенсії виходячи з 70% розміру грошового забезпечення, зазначеного в довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії. Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок пенсії без обмеження максимальним відповідач зазначив, що на момент призначення пенсії позивачу так і на момент спірних правовідносин пенсія ОСОБА_1 не досягає максимального розміру.
Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:
ОСОБА_1 проходив військову службу; відповідно до висновку про призначення пенсії за вислугу років від 26.01.2006 позивачу з 12.12.2005 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», основний розмір пенсії визначено в розмірі 90% грошового забезпечення.
На виконання Постанов Кабінету Міністрів України №№988,103 ГУ ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, при цьому основний розмір пенсії визначило в розмірі 70% від суми грошового забезпечення.
При прийнятті рішення суд враховує висновки щодо застосування статей 13, 63 Закону № 2262-ХІІ при перерахунку пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, висловлені Верховним Судом у рішенні від 04.09.2020 за наслідками розгляду зразкової адміністративної справи №240/5401/18. Верховний Суд зазначив, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. У цій зразковій справі Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
В цій справі предмет спору стосується зменшення відсоткового значення розміру пенсії особі, що раніше проходила службу в органах внутрішніх справ (міліції) та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ, при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016 на підставі Постанови КМУ №103 у зв'язку поширенням на цю категорію осіб норм грошового забезпечення поліцейських (за прирівняною посадою) відповідно до Постанови КМУ №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Отже, ця справа не є типовою щодо зразкової справи №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18). Водночас при прийнятті рішення суд враховує викладені в постанові №240/5401/18 (№Пз/9901/58/18) Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 висновки щодо застосування ст.ст. 13, 63 Закону № 2262-ХІІ, а також Порядку №45 та Постанови №103 до правовідносин, що виникають в процесі перерахунку пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
При прийнятті рішення суд застосовує релевантні норми права та висновки Верховного Суду щодо їх застосування, при цьому керується такими мотивами:
аналіз наведених вище норм Закону №2262-XII та Постанови №45 дозволяє зробити висновок, що при призначенні пенсії за вислугу років її відсотковий розмір визначається чинною на момент прийняття відповідного рішення редакцією частини другої статті 13 Закону №2262-XII.
ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII. При прийнятті рішення про призначення пенсії за вислугу років її основний розмір визначено в розмірі 90% від суми грошового забезпечення заявника.
Стаття 13 Закону №2262-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (перерахунку пенсії) визначає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Водночас суд зауважує, що порядок перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців урегульований не статтею 13 Закону №2262-XII, а іншими нормами права, а саме: статтею 63 Закону №2262-XII, Порядком №45.
Отже, процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення, який регламентується різними нормами права. При цьому норми, що регламентують порядок проведення перерахунку пенсії за вислугу років, не передбачають зміни (зменшення) відсоткового розміру основного розміру пенсії при проведенні її перерахунку. Отже, відсотковий розмір грошового забезпечення при перерахунку пенсії залишається сталим (не змінюється) та застосовується у розмірі, визначеному на момент призначення пенсії.
Оскільки норма частини другої статті 13 Закону №2262-XII врегульовує правовідносини щодо призначення нових, а не здійснення перерахунку раніше призначених пенсій за вислугу років, то застосування відповідачем цієї норми при перерахунку пенсії позивача є помилковим; таке помилкове правозастосування свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки спричинило отримання позивачем пенсії у розмірі, суттєво меншому за визначений Законом. Оскільки при перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 відповідач невірно визначив (занизив) його основний розмір (70% від суми грошового забезпечення замість 90%), то суд дійшов висновку про порушення права позивача на належне соціальне забезпечення (у розмірі, визначеному Законом №2262-XII).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених протиправними діями ГУ ПФУ у Львівській області прав позивача є спонукання (зобов'язання) відповідача: - здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років починаючи з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону №2262-XII, у порядку і розмірах визначених Постановою №103, виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення за відповідною посадою; - здійснити виплату перерахованої на підставі цього рішення суду пенсії, враховуючи при цьому раніше виплачені за період з 01.01.2016 суми пенсії.
Суд відмовляє в задоволенні інших вимог позивача (щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.12.2019 без обмеження максимальним розміром пенсії), оскільки наявні документи свідчать про те, що при здійсненні перерахунку пенсії відповідач наразі не обмежував розмір пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Водночас позовні вимоги, заявлені на майбутнє (з огляду на те, що відповідач у майбутньому можливо застосує таке обмеження) є безпідставними та не підлягають до задоволення.
З огляду на наведені мотиви позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Львівській області підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 КАС України суд зазначає таке. При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3220,80 грн. (за 3 вимоги немайнового характеру). Ухвалою №380/16988/23 від 26.07.2023 суд роз'єднав позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в самостійні провадження. Згідно з нормами частини шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір» після роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується. Отже, в цій справі суд вирішує питання щодо стягнення 2147,20 грн. судового збору за заявлені в цій справі дві вимоги немайнового характеру, інша сума розподіляється в межах іншої судової справи.
Оскільки в цій справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з огляду на встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.19-26,90,139,229,241-246,251,255,257-258,295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Задовольнити адміністративний позов частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення за період з 01.01.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код 13814885) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за вислугу років з 01.01.2016 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, Львівська область, місто Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ідентифікаційний код 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення, апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович