КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/6061/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРОВОГРАДДОРСЕРВІС» (вул. Євгена Маланюка, б. 27, м. Кропивницький, 25015, ЄДРПОУ 33620253)
до відповідача: Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області в особі (вул. Героїв Маріуполя, б. 102, м. Кропивницький, 25004, ЄДРПОУ 39816845)
про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, через уповноваженого представника адвоката Виноградову Л.Г., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 014574 від 02 травня 2023 року на суму 17000 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що стосовно нього було прийнято постанову про накладення штрафу на підставі акту №337229 від 16.03.2023, яким встановлено відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа під час рейдової перевірки, однак такий протокол у водія був, хоч і не був наданий під час перевірки водієм. Зазначає, що на кузов було додатково встановлено табличку про перевірку та адаптацію тахографа 19.10.2022. З огляду на це вважає протиправною спірну постанову про застосування штрафу у розмірі 17 000 грн.
Крім того, позивачем заявлено клопотання про виклик свідка та просив витребувати матеріали фото- та відео- фіксації порушення.
Одночасно з позовом 27.07.2023 року судом отримано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить зупинити дію постанови №ПШ 014574 від 02.05.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРОВОГРАДДОРСЕРВІС» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. - до закінчення розгляду справи.
Суддя 28.07.2023 року виніс ухвалу про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРОВОГРАДДОРСЕРВІС» про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 01.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суд встановив відповідачу порядок та строки для подання до суду відзиву на позов та доказів, необхідних для вирішення справи (а.с. 41).
У відзиві Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що під час проведення рейдової перевірки було виявлено порушення ст. 48 закону «Про автомобільний транспорт», наказу МТЗУ №385 від 24.04.2010, що полягало у тому, що транспортний засіб обладнаний тахографом, однак під час перевезення вантажу перевізник не надав протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. Відповідач вважає, що діяв відповідно до вимог закону, а доводи позивача розглядає як необґрунтовані.
Позивач у відповіді на відзив, наполягав на протиправності постанови про застосування штрафу та наполягав на її скасуванні. Крім того наполягав на витребуванні матеріалів фото- та відео- фіксації порушення.
У період з 28.08.2023 року по 01.09.2023 року суддя не здійснював правосуддя у зв'язку з перебуванням у щорічній відпустці.
Дослідивши надані сторонами матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
Інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті в рамках проведення заходів державного контролю 16.03.2023 на автодорозі М-30 здійснено рейдову перевірку транспортного засобу Renault, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким користується на правах оренди у своїй діяльності позивач.
Перевіркою було встановлене перевезення вантажу транспортним засобом за відсутності у водія протоколу перевірки та адаптації тахографа.
Про виявлені обставини складений акт від 16.03.2023 №337229.
Водій транспортного засобу ОСОБА_1 у графі «пояснення про причини порушення» написав «ознайомлений» та поставив свій підпис.
Позивачу було направлено лист від 11.04.2023 з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи за вказаним актом, який відповідно до відмітки на повідомленні про вручення отримано уповноваженою особою підприємства 21.04.2023 року (а.с.55).
Позивач на розгляд справи не з'явився, натомість у позовній заяві вказує, що не отримував повідомлення про розгляд справи.
02.05.2023 відповідачем, за результатами розгляду справи, прийнято постанову ПШ№014574 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до позивача на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 17000 грн. (а.с.49).
Стосовно вимог позивача щодо допитату в якості свідка водія транспортного засобу ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, який не передбачає проведення судових засідань, на яких можуть бути допитані свідки.
Крім цього, матеріали справи містять копію Акта №337229, складеного за результатами рейдової перевірки 16.03.2023, під час зупинки транспортного засобу, який підписаний водієм ОСОБА_1 , що містить, зокрема, виклад виявлених порушень, а також заповнену графу «пояснення водія».
Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд вважає, що підстави для виклику та допиту ОСОБА_1 в якості свідка відсутні.
Відповідно до статті 6 Закону № 2344-III, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.
Відтак фото- і відеофіксація порушення є правом, а не обов'язком інспектора під час здійснення перевірки. До того ж, всі обставини належним чином та у повному обсязі зафіксовано в акті проведення перевірки, який є обов'язковим документом фіксації порушень.
Враховуючи викладене, суд не вбачає необхідності у витребуванні матеріалів фото- і відеофіксації порушення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 № 2344-III (далі по тексту - Закон № 2344-III).
Статтею 6 Закону передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону № 2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - це перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту). Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
В силу статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів повинен забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Аналіз положень статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлений їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385). Пунктом 1.4 Інструкції передбачено, що контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Положеннями пункту 3.3 Інструкції №385 передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Згідно з пунктом 2.7 Інструкції № 385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 5. Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Відповідно до пункту 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
Пунктами 3.5, 3.6 Інструкції № 385 передбачено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Отже, наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу ( або індивідуальної контрольної книжки водія ) є обов'язковим згідно з Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010.
Відповідно п. 6.3 Положення № 340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити транспортний засіб, який здійснює вантажні перевезення діючим та повіреним тахографом, та протоколом про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону №2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб'єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 55 ГК України, суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Отже, суб'єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону №2344-ІІІ, може бути лише суб'єкт господарювання.
Спірною постановою штраф застосований за відсутність у водія під час рейдової перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Згідно із статтею 1 Закону №2344-ІІІ у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.
Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (з наступними змінами та доповненнями, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1567) передбачено, що адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовується до фізичної особи - суб'єкта господарювання.
Положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена наявність як у перевізника, так і у водія інших документів, необхідних відповідно до законодавства.
Наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу або індивідуальної контрольної книжки водія - у разі необладнання транспортного засобу тахографом, передбачена Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010, Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010.
З огляду на вищезазначене, за відсутності документів, зокрема, у даному випадку протоколу перевірки та адаптації тахографа, до суб'єкта, який здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажу транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2020 по справі 820/4624/17.
Суд відхиляє посилання позивача на наявність таблички про перевірку та адаптацію тахографа 19.10.2022 на кузові транспортного засобу, яку було додатково встановлено, адже пункт 3.3. Інструкції №385 передбачено наявність у водія транспортного засобу, обладнаного тахографом, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, а не таблички на транспортному засобі.
Тому обставина відсутності у позивача на час перевірки документа, який є обов'язковим для здійснення перевезень транспортним засобом, обладнаним тахографом, є не спростованою належними доказами і протилежне позивачем суду не доведено.
Згідно з статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України.
З огляду на викладене, позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність спірних дій підтверджено належними та допустимими доказами.
Відповідачем доведено правомірність спірної постанови №ПШ014574 від 02.05.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, натомість позивачем не спростовано факт вчинення ним порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Таким чином у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позовних вимог, підстави для присудження йому понесених судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 162 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРОВОГРАДДОРСЕРВІС» - відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Судові витрати вважати фактично понесеними.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО