ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
"03" жовтня 2023 р. справа № 300/2288/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Біньковської Н.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Космірак Н.М.,
представника заявника - Щадей Н.В.,
представника Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - Юрчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву від 08.09.2023 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , звернувся до адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №300/2288/22.
Заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подати у визначений судом строк звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.01.2023.
На обґрунтування заяви представник заявника зазначає, що на підставі рішення суду від 09.01.2023 у цій справі пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, під час перерахунку пенсії позивачу було знято максимальний розмір пенсії. Проте, не було враховано додаткові види підвищень/надбавки, а також індексації, тим самим орган пенсійного фонду не виконує рішення суду в повному обсязі. Суд при винесенні позитивного для позивача рішення не встановлював обмеження під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки під час такого перерахунку пенсія повинна обчислюватись з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також повинні виплачуватись додаткові види підвищень/надбавок, в тому числі індексації, передбачені постановами Кабінету Міністрів України. Вважає, що дії пенсійного органу щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу з обмеженням виплати індексації є такими, що не ґрунтуються на законі. Заявник зазначає, що орган пенсійного фонду у протоколі від 11.05.2023 розрахував Деревянку В.В. індексацію за 2022 і 2023 роки, проте не виплачує її, посилаючись на максимальний розмір пенсії, що не відповідає прийнятому судом рішенню у вказаній справі. Стверджує, що пенсійний орган не має права обмежувати право позивача на індексацію, оскільки позивач повинен отримувати пенсію у повному обсязі з урахуванням індексації, а також інших додаткових надбавок, оскільки частину 7 статті 43 Закону №2262-XII визнано неконституційною відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-цп/2016. Виконуючи рішення суду від 09.01.2023 орган пенсійного фонду протиправно не врахував індексацію, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022, а також постановою Кабінету Міністрів України №168 від 23.02.2023, яку боржник розрахував та зазначив у відповідному протоколі. Така індексація до пенсії позивача органом пенсійного фонду була розрахована, проте фактично не виплачена у повному обсязі. Заявник наголошує, що право на індексацію пенсії є безумовним правом позивача при усіх перерахунках пенсії та не може бути обмеженим. Правильним та повним виконанням судового рішення є перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром з виплатою усіх доплат.
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало заперечення на вказану заяву. Стверджує, що пенсійним органом на виконання рішення проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 з урахуванням 90% сум грошового забезпечення, та з 01.04.2019 без обмеження пенсії максимальним розміром. На виконання рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія встановлюється без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок. Тому виплату в перерахованому розмірі здійснено з 01.04.2023 в сумі 22106,13 грн. Зазначає, що індексація, яка проводилася згідно постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 та №168 від 24.02.2023 не пов'язана із виконанням рішення суду у справі №300/2288/22, її нарахування та виплата має окремі правові та фактичні підстави, які не були предметом розгляду у цій справі. Питання порядку та умов виплати індексації пенсії відповідно до зазначених постанов не було постановлено на вирішення суду у цій справі та судом не розглядалося. Відтак, такі обставини не входили в предмет доказування у цій справі та не стосуються порядку виконання прийнято рішення, а фактично складають окремий самостійний предмет позову. Просить у задоволенні заяви відмовити (а.с.126).
Заявник надав суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що оскільки судом було знято з пенсії позивача обмеження максимального розміру, то при подальших перерахунках пенсії відповідач не має права обмежувати право позивача на індексацію пенсії, що передбачена постановами Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 та №168 від 24.02.2023, а покликання пенсійного орану на те, що вони не були предметом розгляду у справі №300/2288/22 є абсурдним (а.с.139).
Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримала з підстав, зазначених у заяві. Просить заяву задовольнити.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в судовому засіданні стосовно задоволення заяви заперечила з підстав, наведених у запереченні. Просить в задоволенні заяви відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подану заяву, дослідивши в сукупності наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Згідно частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частини 2 статті 382 КАС України).
Відповідно до частини 8 цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Приписами статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Відтак, лише за наявності достатніх доказів у неналежному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку виконання судового рішення надає право суду встановлювати судовий контроль.
Окрім того, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у цій справі №300/2288/22, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку і обчислення пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" в розмірі 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.01.2018 по 31.03.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, виходячи із розрахунку 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, із врахуванням проведених платежів.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року в справі № 300/2288/22 без змін.
Вказане рішення суду набрало законної сили 20.03.2023.
16.05.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано два виконавчі листи №300/2288/22, які отримані позивачем 23.05.2023 (а.с.106).
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 в адміністративній справі №300/2822/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.04.2023 здійснено перерахунок позивачу пенсії за вислугу років із врахуванням таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 5920,00 грн., оклад за військовим званням - 1410,00 грн., надбавка за вислугу років 50% - 3665,00 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі премія становить 19993,40 грн. Загальна сума грошового забезпечення складає 30988,40 грн. Основний розмір пенсії визначений у розмірі 70% грошового забезпечення (21691,88 грн.) та з урахуванням індексації 2022 рік (3036,86 грн.), індексації 2023 рік (1500,00 грн.) надбавки як учаснику бойових дій в інших країнах (523,25 грн.), надбавки як учаснику бойових дій (40,00 грн.) становить 26791,99 грн. До виплати визначено 22106,13 грн. (а.с.133).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено у 2023 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня - 2093 гривні.
Отже, розмір пенсії ОСОБА_1 перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а саме 20930,00 грн.
Відтак, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №300/2822/22 заявнику здійснено перерахунок його пенсії з 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром, внаслідок якого її розмір становить 22106,13 грн.
Суд зазначає, що предметом спору в справі №300/2822/22, серед іншого, була правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 при виплаті такої в результаті перерахунку, а саме десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Правомірність виплати чи невиплати індексації грошового забезпечення на виконання постанов Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 та №168 від 24.02.2023 не була предметом розгляду у справі №300/2822/22.
Отже, заявник помилково пов'язує дії пенсійного органу щодо виплати індексації його пенсії з виконанням рішення суду в цій справі.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 в справі №300/2822/22 слід відмовити.
Керуючись статтями 382, 248, 250, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви про встановлення судового контролю - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.
Ухвала складена в повному обсязі 04.10.2023.